Полегшення експорту до ЄС і Великобританії: скористаймося "з розумом"
Минулого тижня Україна, яка не раз наголошувала, що навіть в умовах війни розраховує не стільки на пряму економічну допомогу від міжнародної спільноти, як на санкційний тиск для блокування фінансових потоків до держави-агресора, а також на сприяння у продажу й відновленні ланцюжків постачання українських товарів і послуг, отримала від партнерів кілька позитивних сигналів. Великобританія вирішила достроково скасувати всі мита і квоти на продукцію українського виробництва, що, за умовами двосторонньої Угоди про вільну торгівлю, мали зробити не раніше 1 січня 2023-го.
А Європейська комісія офіційно запропонувала зупинити на рік справляння імпортних мит на український експорт до країн Євросоюзу (йдеться про промислові мита, аграрні мита і квоти, систему вхідних цін, антидемпінгових і захисних мит). Щоправда, це ще не остаточне рішення, його мають узгодити всі країни-члени ЄС, а також затвердити Європарламент і Європейська рада. Київ сподівається, що це станеться вже найближчими тижнями.
Схоже, не відкладатимуть у довгу шухляду й рішення про припинення дії мит на імпорт сталі з України до США, проєкт якого, за даними ЗМІ, обговорюють в Білому домі.
Як же нам найефективніше скористатися цією “вудкою”, щоб отримати реальний “улов” — збільшити валютну виручку й покращити можливості фінансування боротьби з агресором та повоєнної відбудови?
Дочасна лібералізація торгівлі з Британією: українські горішки для королеви?
За оцінками голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, рішення Лондона про дострокове скасування митних бар’єрів при постачанні української продукції сприятиме розширенню виходу українських промислових і аграрних підприємств на ринки Сполученого Королівства, забезпечить найвищий рівень продовольчої безпеки Британії, активізує двосторонню торговельну співпрацю. Щорічні темпи зростання експорту до Великобританії — одні з найвищих в українській міжнародній торгівлі. Інша справа, що базовий рівень зростання мізерний як для таких великих за площею й чисельністю населення держав. Тож абсолютні цифри, як-то кажуть, не вражають. Хоча торік Україна й наростила експорт до Британії на понад 62%, виторг наших виробників, трейдерів і надавачів послуг ледь перевищив $1,1 мільярда. Тоді як сусідня Польща, для порівняння, щороку продає британцям своїх товарів і послуг на $14-16 мільярдів, а загальні щорічні обсяги імпорту до Великобританії з усього світу оцінюють у $600-$700 мільярдів. Як-то кажуть, є куди рости.
Скасування Лондоном торговельних обмежень такому росту, безумовно, сприятиме. Якщо, звісно, вдасться налагодити логістику. Йдеться ж не про близький світ, тож варіантів гнати туди мільйони тонн української сировини небагато. Хоча наші кукурудза, ріпак і соняшникова олія — товари доволі популярні у британських споживачів та переробників. Але це в умовах безперешкодного постачання морськими шляхами, із чим через російську агресію наразі маємо величезні проблеми.
Куди вигідніше продавати меншу за обсягом продукцію з великою доданою вартістю. За висновками аналітиків, найбільш охоче Великобританія імпортує ядерні реактори, котли, машини, обладнання і механічні пристрої та їх частини, електричні машини й обладнання, мінеральні палива, коштовне й напiвкоштовне камiння, метали та вироби з них, бiжутерiю, монети, засоби наземного транспорту, їх частини й обладнання. На жаль, особливими успіхами у виробництві такої номенклатури товарів світової якості Україна поки що похвалитись не може. Тож надії на збільшення продажу окремих видів незернової аграрної продукції, виробники й постачальники якої у зв’язку зі скасуванням мит (а це, в середньому, 22%), безперечно, виграють.
За даними Українського клубу аграрного бізнесу, за підсумками минулого року частка агропродукції у структурі нашого експорту до Великобританії перевищила 50%. При цьому 31% отриманої за неї експортної виручки забезпечував продаж олії, 28% - ріпаку, 24% - кукурудзи.
Однак є низка українських продуктів, обсяги експорту яких до Великобританії поки що незначні. Та саме за цими напрямками аналітики УКАБ і радять “шукати щастя” вітчизняним аграріям. Поміж таких товарів:
- М’ясо птиці. Обсяг експорту в 2021 році – 2,6 тис. тонн. Частка України в імпорті Великобританією – 1%. Основні конкуренти: Нідерланди, Польща, Бельгія;
- Горіхи волоські без шкаралупи. Обсяг експорту в 2021 році – 0,7 тис. тонн. Частка України в імпорті Великобританією - 6%. Основні конкуренти: США, Німеччина, Китай;
- Мед. Обсяг експорту в 2021 році – 0,8 тис. тонн. Частка України в імпорті Великобританією – 1%. Основні конкуренти: Китай, Польща, Мексика;
- Журавлина, лохина. Обсяг експорту в 2021 році – 0,2 тис. тонн. Частка України в імпорті Великобританією – 0,3%. Основні конкуренти: Іспанія, Перу, Чилі.
“Загалом можливостей для експорту українських товарів на ринок Великобританії більш ніж достатньо, проте вони значно обмежені логістичними проблемами, адже через вторгнення росії на територію України та блокування портів російськими військами практично повністю зупинилися експортні відвантаження. Зараз усі зусилля Уряду, аграріїв спрямовані на побудову альтернативних шляхів через західні кордони країни, однак ці можливості обмежені. Сильно завантажені залізниця та морські порти сусідніх країн через експорт зернових культур, обсяги яких у нас найбільші. Тому для збільшення експортної виручки варто зосередитися на експорті товарів, які мають більшу ціну при меншій вазі і таким чином здійснювати експорт автомобільним транспортом”, - радить аналітик УКАБ Світлана Литвин.
На жаль, через проблеми з логістикою Україні доволі складно буде й суттєво наростити постачання до Британії інших видів експортної продукції —передовсім, чорних металів (26,6% від загального обсягу нашого експорту до цієї країни) та електричних машин (7,5%).
Торгівля з ЄС: митні перепони тимчасово скасують, але нетарифні бар’єри залишаться
Торік Україна експортувала до Євросоюзу товарів і послуг на $26,8 мільярда. Це приблизно на $2 мільярди менше, ніж вартість нашого імпорту із Європи. Цьогорічне скорочення імпорту та ймовірне скасування квот і митних платежів, поміж іншого, сприятимуть формуванню позитивного торговельному балансу у двосторонніх відносинах. Що важливо для забезпечення надходжень в Україну валюти, які через російську агресію суттєво скоротилися. Більше половини нашого експорту до ЄС забезпечують продажі чорних металів, руд, зерна та олії. Торік виробники і трейдери виручили понад $8 мільярдів за поставлені до Європи чорні метали та руди і понад $6 мільярдів — за аграрну продукцію.
При цьому навіть за шість років після набрання в 2016-ому чинності Угодою про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі між Україною та ЄС торговельні відносини між сторонами так і не стали рівноправними. Європейський Союз зберіг низку обмежень, які наші партнери пояснювали, поміж іншого, вимогами антидемпінгового законодавства, захистом своїх виробників, зокрема фермерів, а також невідповідністю українських товарів європейським стандартам якості та безпечності для споживачів. Звідси — збереження антидемпінгових мит на українську металургійну сировину і продукцію, мізерні квоти й “сертифікаційні” перепони при постачанні більшості видів нашого аграрного експорту. У перехідний період, до 1 січня 2023 року, понад півтори сотні видів української промислової продукції в Європі продовжують обкладати митом. В аграрній сфері діють системи річних квот (які за багатьма позиціями вибираються нашими виробниками і трейдерами за лічені тижні після початку маркетингового періоду) та “вхідних цін”, коли за рахунок митних платежів вартість українських товарів “вирівнюють” із середньою ціною таких товарів в ЄС. І, звісно ж, неабияким бар’єром для збільшення українського експорту є так звані нетарифні обмеження, пов’язані, приміром, із сертифікацією української продукції відповідно до європейських вимог, пройти яку — ще той квест.
“Досі залишається неврегульованим невизнання еквівалентності української системи санітарного та ветеринарного нагляду над виробництвом яловичини, свинини тощо. Тож українські виробники досі не могли заповнювати наявні імпортні квоти, які передбачалися Угодою, і які тепер будуть тимчасово "обнулені". Неврегульованим залишається питання "промислового безвізу" для індустріальних товарів, зокрема таких перспективних категорій, як українські лікарські засоби”, - нагадує директор Брюссельського офісу Української асоціації бізнесу і торгівлі (UBTA) Назар Бобицький.
Що буде з нетарифними бар’єрами, наразі невідомо. Можливо, це питання унормують в остаточному рішенні Європейської ради про лібералізацію постачань продукції з України. Проте, заступниця директора ProAgro Group Марія Колесник сумнівається, що Європа піде на їх скасування чи бодай послаблення — особливо, у харчовому сегменті: при всьому бажанні підтримати Україну в ці жахливі для неї часи, для європейських інституцій безпека власних громадян — понад усе.
“У Європі безпека споживача - це первинне. Й заплющувати очі на порушення - навіть із “благородною метою” - ніхто не буде. Ми жодним чином не зможемо вмовити європейських чиновників зробити для України якісь винятки, щоб вони послабили вимоги до якості. Бо це — їхня відповідальність перед власним споживачем. Вони можуть піти на будь-які кроки, якщо це не стосується його безпеки”, - каже експертка у коментарі Укрінформу.
Єдине, що можна намагатися пришвидшити відповідні процеси (визнання відповідності продукції й надання дозволів на її постачання). І тут мають працювати, передовсім, українські чиновники. Колесник вважає, що це можуть бути, приміром, аграрні аташе при посольствах. “Знаю, що економічні торгові аташе є при багатьох наших представництвах. Що ж стосується аграрного аташе, думаю, саме час впроваджувати таку посаду і при посольствах України у європейських країнах, і у Британії. Щоб людина відповідала за цей напрямок та пришвидшувала відповідні процеси. Тоді зможемо швидко підтягнути галузь, надавши їй нове дихання. Хоч це і вкрай складно, але треба проводити уніфікацію української системи безпеки продуктів із європейською і, відповідно, домагатися визнання сертифікатів якості. Без цього дозволу на торгівлю харчами в Європі ніхто не дасть”, - нагадує заступниця директора ProAgro Group
Тобто, українським компаніям, продукція яких не пройшла сертифікації за вимогами ЄС, не пощастить найближчим часом скористатися новим вікном можливостей й відкрити для себе європейський ринок. Натомість виробники, котрі мають відповідні дозволи й сертифікати, зможуть наростити постачання, адже їхні можливості конкурувати із європейськими компаніями зростуть. Не в останню чергу — через нижчу собівартість товарів, зокрема, через менші витрати на оплату праці, а також завдяки податковим преференціям, впровадженим в Україні на час дії воєнного стану.
Скасування мит: додаткові можливості для українських металургів
Очікуваний виграш України пов’язаний ще й зі скасуванням мит при транзитних постачаннях нашої продукції через Європу партнерам в Африці і Азії. Адже у багатьох випадках такий транзит здійснюється в режимі імпорту. Безмитні постачання європейськими логістичними маршрутами, погодьтеся, - неабиякий плюс в умовах блокування агресором українських морських портів.
Скасування Європою митних бар’єрів збільшить прибутки наших експортерів ще й завдяки зменшенню адміністративних витрат на сплату мит. Приміром, в металургійній сфері украй важливе скасування антидемпінгових мит. Це 8% для українських труб і 60 євро за тонну при постачанні гарячекатаного прокату (що відповідає приблизно 5% нинішньої ціни).
Про можливий ефект судіть самі: за даними дослідження GMK Center “Торговельні обмеження на ринках металопродукції”, збитки для економіки України від торгових бар’єрів, запроваджених на зовнішніх ринках, оцінюються в 3,3-3,5 млн тонн металопродукції. А це — приблизно $3 мільярди експортної виручки, майже 100 мільярдів гривень, які аж ніяк не були б зайвими для української економіки під час війни та у період повоєнної відбудови. Зрозуміло, що через проблеми з логістикою, припинення роботи та фізичне знищення ворогом багатьох металургійних підприємств навіть після скасування цих бар’єрів отримати ці мільярди нереально. Але в умовах, коли кожен долар, як-то кажуть, на вагу золота, й кілька сотень “додаткових” мільйонів для України не будуть зайвими.
“Запроваджені проти України торговельні бар’єри коштували нам до 3,5 млн тонн втрат продажу та виробництва сталевої продукції. Це дорівнює втраті великого металургійного заводу, на якому працюють понад 10 тисяч людей. Також це означає мінус $3 мільярди експортної виручки й до мінус 2% ВВП”, – уточнює директор GMK Center Станіслав Зінченко.
Найболючішими з-поміж усіх торговельних бар’єрів проти металопродукції з України, за оцінками фахівців, є антидемпінгові мита на гарячекатаний (г/к) рулон в ЄС і на арматуру в Єгипті. Також неабияк дошкуляють нашим металургам спецмита США – на г/к товстолистовий прокат, г/к рулон, арматуру і труби.
Водночас є й хороша новина. Як повідомляє Вloomberg, в Білому домі вивчають можливість припинення дії митних тарифів на імпорт сталі з України. За словами джерела агенції, перегляд чинних 25%-х митних тарифів, стане “актом солідарності з Україною, яка потерпає від наслідків вторгнення російської федерації”. Щоправда, коли відповідну пропозицію підготують і подадуть на розгляд Джо Байдену, наразі невідомо. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, до речі, цими днями обговорив можливості максимальної лібералізації українського експорту до Сполучених Штатів Америки з Державним секретарем США Ентоні Блінкеном.
Поміж не дуже втішних для наших металургів новин — перманентне зниження останніми тижнями цін на руду й металопродукцію у світі. Пов’язано це, зокрема, зі зменшенням попиту з боку Китаю, де впроваджуються додаткові обмеження у зв’язку з коронавірусом. Тож руда в Піднебесній подешевшала до $130 за тонну проти 230$ у травні торік. А ціни на металобрухт в Туреччині тим часом знизилися до $550 проти $650 за тонну ще кілька тижнів тому. Але є й іще одна хороша для експортерів та не дуже добра для споживачів новина: у Світовому банку вважають, що це цінове просідання тимчасове. Аналітики СБ прогнозують загальне зростання цін на неенергетичні товари, включаючи продукцію сільського господарства й метали за підсумками 2022 року майже на 20%.
Скасування мит: нове вікно для аграрного експорту
Те ж стосується й експорту сільськогосподарської і харчової продукції. Заробити більше на цьому можна буде завдяки загальному зростанню світових цін, спровокованому загрозами глобальній продовольчій безпеці російською агресією проти нашої країни.
“Скасовуючи експортні квоти, Євросоюз виявляє відповідальність як перед Україною, так і у цілому перед світом, - вважає народний депутат Сергій Лабазюк.
- Ще буквально два місяці тому ми не могли уявити, що вдасться, майже отак одноразово, вирішити ситуацію, коли знімуть усі квоти для України. Ми спілкувалися, вели діалог постійно, боролися за те, щоб для окремих продуктів дали більшу квоту". За словами парламентарія, через війну росії проти України є ризик, що багато держав не зможуть отримати найнеобхідніші продукти. Ймовірне рішення ЄС допоможе поліпшити ситуацію з продовольством.
За словами експертки з євроінтеграції та двосторонніх відносин між Україною та ЄС Мережі захисту національних інтересів “АНТС” Марії Голуб, від скасування квот і митних платежів виграють обидві сторони: українські експортери та європейські споживачі.
“Україна зарекомендувала себе як країна з товарами високої якості, особливо, якщо йдеться про сільськогосподарську продукцію і продукти харчування. На наші товари там завжди чекають. Й, до того ж, вони конкурентні за ціною. А для європейського споживача анулювання митних тарифів означає, що українські товари стануть ще доступнішими. Надання Україні нульових тарифів, нульових квот допоможе і українським виробникам та експортерам. Цей крок можна вважати безпрецедентним, адже ним Євросоюз продемонстрував: Україну сприймають як серйозного торговельного партнера. Коли всі наші товари отримають безвіз, це буде прямим доказом того, що ЄС бачить нас вже навіть не як кандидата, а як повноправного члена своєї спільноти. А отже Європа готова до ще більшої лібералізації торгових відносин”, – переконана Голуб.
Рішення партнерів про лібералізацію умов входження українських експортерів на їхні ринки розраховані на середньострокову перспективу, - вважає Марія Колесник. Адже зараз, коли тривають бойові дії, куди більшою перепоною для українського експорту є не квоти чи митні платежі, а відсутність можливостей транспортування продукції. “Якщо говоримо про зерно, то на його постачання скасування обмежень жодним чином не впливатиме. Рівень конкурентності українського збіжжя у світі завжди доволі високий, жодні квоти нашому експорту не шкодять. Але, наприклад, квоту при продажу меду ми, зазвичай, вибираємо за перші два тижні нового року. Для цієї галузі запропоновані послаблення — чинник вагомий”, - каже експертка. Також позитивним вона вважає цей крок для виробників м’яса, особливо курятини, які потерпають від квотних обмежень на європейському ринку. Тепер (після остаточного ухвалення Євросоюзом відповідного рішення) у них з’являться нові перспективи, як і в українських виробників та постачальників соків.
Щодо української соняшникової олії, то, за спостереженнями Колесник, на неї у Європі завжди чекають. “Зараз полиці супермаркетів порожні. Я у неділю була в Амстердамі - в магазинах немає жодної пляшки такої олії. У понеділок спостерігала таку ж ситуацію в Люксембурзі: там, де має бути соняшникова олія, порожні полиці, а ось оливкової вдосталь. Для українців же питання виробництва навіть у таких складних умовах не стоїть. Головне - як вивезти продукцію до Європи та до інших країн. Якщо це вдасться, Європа братиме таку продукцію залюбки”, - вважає експертка.
У цілому вона оцінює вже чинні й очікувані торговельні послаблення з боку міжнародних партнерів як великий шанс для тих українських виробників, котрі займаються не постачанням сировини, а кінцевого продукту. Бо ці ринки — передовсім, європейський — доволі зарегульовані. На європейський ринок для кінцевого споживача (те, що продається в супермаркетах) потрапити практично неможливо — і через квоти, й через мита, і з огляду на специфічне ставлення європейських споживачів, які неохоче купують незнайому продукцію.
“Зараз є шанс, і цим шансом варто скористатися. По-перше, через те, що Україна нині повсюди в інформаційному просторі. Отже, європейцеві просто буде цікаво як мінімум раз купити і спробувати український продукт. А після того вже - залежно від якісних і смакових показників - він купуватиме таку продукцію далі чи повернеться до звичних місцевих товарів”, - каже Марія Колесник.
При цьому український бізнес має, насамперед, орієнтуватися на виробництво і продаж за кордон продукції з високою доданою вартістю. Зараз зробити це буде найлегше — через спрощення отримання дозволів, відсутність додаткового навантаження на ціну, а також через зацікавленість споживачів, що допоможе заощадити на маркетинговій стратегії і рекламі.
Не маємо забувати, що, незалежно від того, буде мито чи ні, первинним для європейців є показник якості та її сталість. “Тобто, ми не можемо одну партію поставити високої якості, а потім середньої. Товар має бути увесь час однаковим, і всі умови постачань повинні виконуватися. В першу чергу, Європа готова купувати біо-, екологічно чисті товари, будь-яку продукцію, що пов’язана із покращенням екології, зменшенням впливу на довкілля. Але їм потрібна гарантія, що це - саме такий товар. За це вони готові переплачувати навіть порівняно із ціною на європейську продукцію”, - пояснює Колесник.
Водночас, щоб вітчизняний бізнес зміг скористатися новим шансом, важливо не лише модернізувати конкретні виробництва, а й продовжувати внутрішні реформи. “Потрібно продовжити ключові реформи зі спрощення роботи бізнесу: посилити антимонопольне законодавство, ухвалити новий закон щодо прав інтелектуальної власності... До того ж, має бути чітка програма підтримки бізнесу: того, який зазнав втрат та потребує відновлення, і того, який працює. Потрібно напрацювати фінансові і фіскальні стимули, особливо для експортерів. І, звісно, завдання для уряду та посольств – продовжувати лобіювати українські інтереси в ЄС та у світі”, – переконана Марія Голуб.
На короткому ж кроці визначальним (і доленосним) для України завданням є напрацювання нових експортних логістичних маршрутів. У Кабінеті Міністрів запевняють: відповідна робота не припиняється ні на мить. “Уряд має домовленості й веде переговори із Польщею, Румунією, Литвою, Німеччиною та іншими країнами, аби пустити наш експорт через порти цих країн. Ми зруйнували плани ворога на повну блокаду нашої економіки. Працюємо далі, аби, крім країн ЄС та Великої Британії, рішення про скасування мит на українську продукцію ухвалили й інші наші союзники”, - наголошує прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
Владислав Обух, Київ
Фото з відкритих джерел
