Декарбонізація: в Україні створять Кліматичний офіс за підтримки Німеччини та ЄС
Як передає Укрінформ з посиланням на Міндовкілля, про це повідомив міністр захисту довкілля та природних ресурсів Руслан Стрілець.
“Створення Українського кліматичного офісу є чудовим прикладом підтримки України з боку наших давніх та надійних партнерів – Федерального міністерства економіки та клімату Німеччини та ЄС, що впроваджуватиметься GIZ. Я запрошую всі країни, які прагнуть зробити внесок у подолання глобального потепління, до співпраці в рамках цієї ініціативи”, - наголосив Стрілець.
Зазначається, що Український кліматичний офіс функціонуватиме в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги BMWK/ЄС «Розбудова спроможності задля кліматичних дій», офіційний запуск якого відбувся 15 листопада на СОР27.
За словами міністра, проєкт створений з метою надання підтримки уряду України, містам та регіонам, а також підприємствам та бізнесу у питаннях реалізації кліматичних цілей на шляху до декарбонізації. Співфінансуватиметься він Європейським Союзом та Міжнародною кліматичною ініціативою (IKI) Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK).
Одним із пріоритетних напрямів діяльності Офісу стане напрацювання та підтримка особливих підходів до кліматичного фінансування для України.
Як підкреслив Стрілець, Україна ні на день не відмовилася від зобов’язань перед світовою спільнотою, зокрема і щодо кліматичної політики. Як і до повномасштабного вторгнення, Україна прагне зробити свій внесок у реалізацію Європейської зеленої угоди і досягнути кліматичної нейтральності, попри нові виклики, пов’язані із війною.
«Ми не полишили намірів скоротити викиди парникових газів на 65% до 2030 року. Ми трансформували наші кліматичні амбіції в конкретні цілі й прописали їх у Плані відновлення України, який представили в Лугано у липні цього року”, - наголосив урядовець.
Як повідомлялося, за останніми оцінками Міндовкілля та міжнародних експертів, додаткові викиди парникових газів, спричинені військовими діями на території України, склали близько 33 млн т CO2. Загалом викиди в атмосферне повітря внаслідок лісових пожеж, від горіння нафтопродуктів і загорання промислових об’єктів через атаки російських військ вже перевищили 67 млн т.
