Спротив Росії та відновлення України: Нацбанк презентував нову стратегію

Про це під час презентації Стратегії сказав голова Національного банку Андрій Пишний, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Фінансовий сектор та центробанк тримає фінансову оборону ось вже 453 дні повномасштабної війни. Водночас нам вдається розвиватися, думати на перспективу та рухатись вперед. Ми маємо свій сектор відповідальності і в його межах повинні дати впевненість у фінансовій стабільності і українцям, і уряду, і учасникам фінансового ринку, і міжнародним партнерам», - сказав Пишний.

Він зазначив, що робота над новою Стратегією розпочалась у січні 2023 року. Реалізація Стратегії здійснюватиметься у 24 стратегічних ініціативах, на досягненні яких центральний банк зосередить свої зусилля упродовж наступних років.

Стратегічні завдання Національного банку враховують виклики, що постають у двох векторах: спротив російської агресії та відновлення країни.

З огляду на це передбачені Стратегією ініціативи та заходи умовно поділені на фокуси.

«Фокус спротиву» - короткострокові заходи, спрямовані на забезпечення стабільності та недопущення погіршення ситуації у фінансовій системі та економіці загалом, включаючи застосування інструментів для контролю над інфляцією та курсом національної валюти, підтримання банківської системи.

«Фокус відновлення» - середньострокові заходи для запуску перетворень, що стануть основою майбутньої відбудови та зростання економіки (зниження бюрократичних барʼєрів, підвищення прозорості та конкурентності середовища, залучення інвестицій).

"Назва нашої нової Стратегії – Фінансова фортеця України. Влучна та зрозуміла аналогія. Адже фінансова екосистема має бути саме такою неприступною фортецею для ворога, а ми, її архітектори, повинні робити все, що пришвидшує Перемогу", – розповів Голова Національного банку.

Як повідомляється на сайті НБУ, реалізація Стратегії буде здійснюватись за 5 цілями.

Перша ціль: "Стійка гривня"

У її межах передбачається досягнення цінової стабільності та курсової стійкості завдяки:

• розробленню стратегії повернення до інфляційного таргетування, валютної лібералізації та переходу до гнучкого обмінного курсу;
• поступовому послабленню та зняттю валютних обмежень;
• поступовому переходу до гнучкості обмінного курсу;
• поверненню фокусу монетарної політики на інфляцію.

Друга ціль: "Фінансова стабільність"

Реалізація її передбачає втілення таких стратегічних ініціатив:

• збалансоване регулювання та нагляд, спрямовані на розвиток;
• стійка та спроможна банківська система;
• страховий ринок готовий підтримувати відновлення;
• небанківський фінансовий та платіжний ринок – прозорий та технологічний;
• надійна та стійка інфраструктура фінансового ринку.

Третя ціль: "Фінансова система працює на відновлення країни"

Регулятор у межах свого мандата стимулюватиме якісний розвиток фінансового ринку за допомогою п’яти ініціатив, що увійшли до цієї цілі:

• відповідальний фінансовий ринок;
• розвинений кредитний ринок;
• розвинений ринок страхових послуг;
• розвинена інфраструктура ринків капіталу;
• фінансово грамотне населення та підприємці.

Четверта ціль: "Сучасні фінансові послуги"

На реалізацію цієї цілі спрямовуватимуться ініціативи:

• фінансовий ринок – цифрова фортеця;
• Power banking 2.0 – відновлення інфраструктури на деокупованих територіях;
• технологічний розвиток фінансового ринку;
• стійкість, ефективність та клієнтоорієнтованість готівкового обігу;
• віртуальні активи та цифрові гроші НБУ – чітке регулювання для забезпечення монетарного суверенітету;
• цифрові фінансові послуги – частина цифрової країни.

П’ята ціль: "Ефективний центральний банк"

• Досягнення цієї цілі передбачає реалізацію таких семи ініціатив:
• голос НБУ – посилення комунікацій регулятора;
• розвиток інституційних відносин зі стейкхолдерами;
• міжнародна співпраця та обмін експертизою;
• європейська інтеграція фінансового сектору;
• ефективна операційна діяльність;
• цифрова трансформація НБУ;
• людський капітал – основний актив НБУ.

Як повідомляв Укрінформ, попередня Стратегія Національного банку була презентована у 2021 році і була розрахована до 2025 року.