Пандемія та агресія РФ проти України: європейські аудитори визначили бюджетні ризики для ЄС
Як повідомляє Укрінформ, про це йдеться в оприлюдненому сьогодні висновку Суду аудиторів ЄС, головний офіс якого знаходиться у Люксембурзі.
«Помилки у витратах з бюджету ЄС суттєво зросли у 2022 році, відповідно до оприлюдненої сьогодні щорічної доповіді Європейського суду аудиторів. Аудитори також попередили про зростаючі ризики, що пов’язані із запозиченнями для покриття платіжних потреб, які були викликані, зокрема, відповіддю на пандемію та російську агресивну війну проти України. Вони надали рекомендації щодо дій для вирішення впливів високої інфляції на бюджет ЄС», - йдеться у документі.
Європейські аудитори дійшли висновку, що розрахунки ЄС протягом 2022 року виглядають «правдивими та справедливими», і що дохідна частина бюджету може бути оцінена як така, що не містить помилок. Разом з цим, у витратній частині бюджету в обсязі €196 млрд спостерігається зростання можливих помилок до 4,2% (у 2021 році цей показник складав 3%).
На думку аудиторів, дві третини (66%) перевірених витратних розрахунків ЄС містять високі ризики внаслідок складних правил та механізмів управління такими витратами, що робить «більш ймовірними» можливі помилки. Зокрема, такі «слабкі місця» виявлені у витратах та у системі контролю в країнах-членах, що пов’язані із витратами в рамках так званого Фонду відновлення та стійкості (Recovery and Resilience Facility - RRF) в обсязі €46.9 млрд.
«ЄС продемонстрував здатність швидко відповідати на цілу низку безпрецедентних криз із застосуванням безпрецедентних дій. Разом з цим, суттєвий обсяг наявних фондів у такому середовищі містить підвищені бюджетні ризики. Наші висновки свідчать, що ці ризики мають бути краще регульованими, оскільки ми продовжуємо виявляти помилки, які призводять до зростання обсягу витрат, на які впливають ці помилки», - заявив з цього приводу президент Європейського суду аудиторів Тоні Мерфі.
Як зазначається в інформації Суду аудиторів, згадані помилки не належать до категорій зловживань, неефективності або марнотратства, вони лише стосуються грошей, що не були використані відповідно до правил ЄС та національних правил. Разом з цим, в ході роботи аудитори виявили 14 випадків, які містять підозри у зловживаннях, та проінформували про це Європейське управління з питань запобігання зловживанням та шахрайству (OLAF), за наслідком чого вже відкрито два провадження. Шість таких підозрілих випадків були передані на розгляд Офісу прокурора ЄС (EPPO), за наслідком чого були порушені три розслідування.
За оприлюдненою інформацією, у 2022 році головним компонентом витрат в рамках RRF став фінансовий пакет «Нове покоління ЄС» в обсязі €800 млрд, який був покликаний пом’якшити економічні наслідки пандемії для країн-членів. 11 країн ЄС отримали в 2022 році 13 грантових виплат на загальну суму у €46.9 млрд. У використанні 11-ти таких грантових виплат були виявлені можливі порушення, у 6-ти випадках були виявлені помилки.
Боргові зобов’язання ЄС у 2022 році зросли до €344.3 млрд (з €236.7 млрд у 2021 році), головним чином, за рахунок запозичень для пакету «Нове покоління ЄС» в обсязі €96.9 млрд. У результаті, за висновком європейських аудиторів, зросли інфляційні ризики, внаслідок яких за підсумками 2023 року купівельна спроможність бюджету ЄС може впасти на 10%.
«Загальний ризик потенційних зобов’язань бюджету ЄС на майбутнє становив €248,3 млрд євро на кінець 2022 року (порівняно з €204,9 млрд євро у 2021 році). Частково це збільшення пов’язано з фінансовою допомогою ЄС Україні, яка зросла більш ніж удвічі у 2022 році порівняно з 2021 роком (€16 млрд порівняно з €7 млрд, відповідно). Аудитори відзначають, що схвалення додаткових €18 млрд наприкінці минулого року значно збільшує ризик для майбутніх бюджетів ЄС», - йдеться у висновку Суду аудиторів ЄС.
Зазначається, що витрати бюджету ЄС у 2022 році в обсязі €196 млрд складають 2,5% від державних витрат країн-членів та 1,3% від загального обсягу їх ВВП.
Як повідомлялося, з початку російського вторгнення в Україну у лютому 2022 року ЄС надав Україні фінансову, військову та гуманітарну допомогу на загальну суму у 81 млрд. У поточному році ЄС надав Україні безпрецедентну макрофінансову допомогу в обсязі €18 млрд, яка, разом із внесками інших донорів та партнерів, дозволила Українській державі виконувати соціальні функції в умовах війни.
Наразі ЄС розглядає пропозицію Єврокомісії щодо змін до багаторічного бюджету ЄС на 2024-2027 роки, який передбачатиме €50 млрд для так званого Українського фонду, який протягом чотирьох років буде спрямовуватися на покриття негайних бюджетних потреб України, на реформи на шляху до членства в ЄС, а також на створення сприятливого інвестиційного клімату для залучення приватних капіталів для повоєнного відновлення України.
