Щоб збалансувати пенсійну систему, Україні доведеться підвищувати єдиний соцвнесок - експертка

Це під час засідання круглого столу «Особливості правового регулювання реалізації права на пенсію в умовах воєнного стану в Україні», що відбулося в Укрінформі, спрогнозувала провідна експертка соціальних і гендерних програм Українського центру економічних та політичних досліджень імені О.Разумкова Ольга Пищуліна.

За її словами, наразі система солідарного пенсійного страхування в Україні перебуває в глибокій кризі. Єдиного рецепта порятунку та виправлення ситуації немає, хоча реформування вітчизняної пенсійної системи триває з 2004 року.

«Ця проблема характерна не тільки для України, а й для всієї світової спільноти - особливо, для європейських держав, які, як і ми, потерпають від демографічних негараздів, старіння населення та погіршення співвідношення кількості тих, хто отримує пенсії, і платників страхових внесків. Це впливатиме на пенсійну політику багатьох урядів», - розповіла Пищуліна.

Говорячи про реформування пенсійної системи у нашій країні, вона нагадала про два ймовірні шляхи - інституційні кроки та зміну параметричних показників.

Інституційні заходи, поміж іншого, передбачають удосконалення формули страхової пенсії та розширення джерел фінансування солідарної системи. Є й пропозиції повністю відмовитися від виплати солідарних пенсій, на що в Україні, за прогнозом експертки, навряд чи підуть.

«Що ж до параметричних чинників, то передовсім йдеться про підвищення пенсійного віку і маневрування з розміром єдиного соціального внеску. Пропозиції - від повного скасування ЄСВ до його радикального підвищення. Як відомо, з перших тижнів війни влада пішла на зменшення чи й скасування низки податків, що було необхідним для утримання економіки та бізнесу «на плаву». Лунали й заклики повністю скасувати ЄСВ. Проте, до них не дослухалися, інакше держава стикнулася б із проблемою, як взагалі виплачувати пенсії, коли майже всі бюджетні надходження йдуть на фінансування армії», - нагадала експертка.

Єдиним, на її думку, логічним кроком, який сприятиме збалансуванню бюджету Пенсійного фонду, стане підвищення ЄСВ. Такий підхід підтримують та навіть радять наші міжнародні партнери, зокрема, Світовий банк.

Пищуліна зауважила, що Україна має одну з найнижчих ставок соціального відрахування серед європейських держав - 22%. Тоді як у Нідерландах цей показник - 51%, у Словаччині – 48%, в Греції – 40%. А у нас, нагадаю, лише 22%.

Крім того, відповідно до Меморандуму з МВФ, Україна зобов’язалася розвивати стратегію власних доходів.

«І тема підвищення ЄСВ, скоріш за все, також обговорюватиметься», - вважає експертка.

На її думку, досягти поставлених завдань можна кількома шляхами. По-перше, через збільшення граничної бази нарахування ЄСВ з нинішніх 15 розмірів мінімальної заробітної плати (з 1 квітня – 120 тис. гривень). Пищуліна вважає, що цей показник можна збільшити до 20 – 25 розмірів «мінімалки» (160 тис. – 200 тис. грн).

«Інший шлях - впровадження так званої регресивної шкали нарахування ЄСВ для заробітних плат, які перевищують певну кількість мінімальних зарплат (скажімо, ті ж 25). Тут, безумовно, треба рахувати. Тому що встановлення регресивної або ж прогресивної шкали – досить дискусійна тема», - сказала експертка.

Водночас підвищення віку виходу українців на пенсію вона вважає недоречним. Адже через «прив’язку» призначення пенсійних виплат до страхового стажу, частина наших співвітчизників і так виходитиме на "заслужений відпочинок" у 63-65 років.

Як повідомлялося, в Україні потрібно підвищувати роль страхового стажу при обрахуванні пенсійних виплат. Для цього експерти пропонують переглянути ухвалене на одному з етапів пенсійної реформи рішення про зменшення коефіцієнта страхового стажу з 1,35 до 1, яке призвело до погіршення становища пенсіонерів, котрі мають тривалий стаж роботи.