Дружнє плече європейської енергосистеми: як це працює
Українські енергетики 16 березня мали поки що неофіційне свято – другу річницю синхронізації української енергосистеми із європейською мережею ENTSO-E (мережа операторів системи передачі електроенергії, що об'єднує 40 операторів у 36 країнах європейського континенту). Ця дата увінчала собою понад пʼять років підготовчої роботи, хоча її й супроводжували важкі обставини. Адже на момент синхронізації, коли енергосистема України вже три тижні як працювала в ізольованому режимі (тоді як у порядку випробування мала працювати ізольовано лише три дні), енергетична інфраструктура вже отримувала суттєві пошкодження через повномасштабну російську агресію. Однак за два роки синхронізації Україна отримала певні «бонуси» від інтеграції в європейську енергосистему. Які саме – розбирався Укрінформ.
ЩО ТАКЕ СИНХРОНІЗАЦІЯ
Базово, синхронізація – це гармонійна робота двох чи більше об’єктів в одній системі, координація роботи так, щоб вся система працювала в унісон, за єдиними стандартами.
«Енергосистему будь-якої країни утворює сукупність електростанцій, підстанцій різної напруги, електромереж. Це великий енергетичний організм, мета якого – забезпечення надійного та стабільного живлення споживачів у межах країни. Коли енергосистеми кількох країн починають працювати як один колектив – вони стають синхронізованими. Вони дотримуються спільних технічних показників та стандартів, щоб забезпечити надійну та безперебійну роботу», – пояснює НЕК «Укренерго».
Звісно, енергосистеми країн можуть працювати й самі по собі. Але в такому випадку потрібно мати достатні резерви для збільшення виробництва електрики у разі потреби. Ізольована енергосистема не може розраховувати на допомогу від сусідніх енергосистем, коли в ній трапиться серйозна аварія. Крім того, синхронізація – це можливості для торгівлі електроенергією не лише всередині країни, а й на зовнішніх ринках.
І це ті переваги синхронізації з європейською енергосистемою, які Україна уже сповна відчула.
ДОПОМОГА У НАЙСКРУТНІШУ ГОДИНУ
Опалювальний сезон 2023-2024 років розділився на до 22 березня та після. Уночі та вранці цього дня росіяни завдали масштабного удару ракетами і дронами по електростанціях та підстанціях системи передачі електроенергії. Серйозних пошкоджень зазнав ДніпроГЕС, а на Бурштинській та Ладижинській ТЕС всі енергоблоки отримали ураження різного ступеня: від понад 50% до повного руйнування. Повторна масована атака відбулась у ніч на 29 березня, і тоді знову були пошкоджені теплоелектростанції Групи ДТЕК.
«Основні цілі ракетних та дронових ударів ворога – тепло- та гідроелектростанції, а також високовольтні підстанції «Укренерго» в окремих регіонах. Зокрема, на Харківщині, Дніпропетровщині, Одещині, Запоріжжі та Хмельниччині», – повідомила пресслужба НЕК «Укренерго» в коментарі Укрінформу після обстрілів.
Удари наприкінці березня призвели до того, що зупинилася частина виробництва електрики – саме та, що дозволяє забезпечити споживачів у періоди найбільшого добового споживання. Й без допомоги європейської енергосистеми Україні було б важко впоратися з наслідками. Зокрема, для збалансування вітчизняної енергосистеми тоді залучалась аварійна допомога з Польщі.
Втрати власної генерації дозволив перекрити також імпорт електрики з європейських країн.
«Зараз міждержавний перетин між Україною та ЄС завантажений в години максимуму на 1300-1500 МВт у напрямку імпорту, що надає суттєву підтримку українській енергосистемі під час постійних обстрілів енергетики. 26 березня Україна імпортувала рекордні обсяги європейської електрики – 18 тис. МВт-год», – пояснили в Укренерго.
На сьогодні, завдяки імпорту електрики з Європи, в енергосистемі відсутній дефіцит при тому, що електростанції пошкоджені суттєво. В Укренерго наголошують, що станом на 2 квітня вдалося зняти обмеження споживання в усіх постраждалих регіонах, крім Харкова та Кривого Рогу (в останньому обмежене енергопостачання промисловості). Але ці міста постраждали найбільше – зокрема, у Харкові та в області зруйновані найбільші об’єкти генерації.
ЯК ЕНЕРГЕТИКИ ВТРИМАЛИ БАЛАНС УЗИМКУ
Та й до 22 березня опалювальний сезон міг би проходити не так спокійно, як ми це спостерігали. Перед початком зими й енергетики, й експерти не виключали можливість повернення графіків відключень (й Укрінформ детально розбирав це питання). Але найтяжчі місяці – зимові – пройшли, і споживання електроенергії українцям не обмежували.
Сприяла цьому низка чинників. Один із них – саме синхронізація з європейською мережею.
У Міністерстві енергетики неодноразово наголошували, що завдяки ремонтній кампанії на електростанціях Україна осінньо-зимовий період може пройти без обмежень електропостачання. Енергетики від минулої весни й до глибокої осені невпинно проводили ремонти, щоб збільшити доступні обсяги генерації. Однак додатковим резервом був ще й імпорт електроенергії з Європи, який став можливий завдяки синхронізації.
«Перед цією зимою нам підняли імпортний ліміт до 1,7 ГВт. А це – майже 2 атомних блоки. І це було нашим резервом на додачу до всього, що ми робили в країні для нарощування потужностей генерації», – зазначив міністр енергетики Герман Галущенко в інтерв’ю Укрінформу.
Й імпорт цієї зими йшов: за даними порталу EnergyMap, у грудні 2023 року Україна імпортувала 233 тис. МВт-год електроенергії, у січні 2024 року – 122,8 тис. МВт-год; у лютому – 84,1 тис. МВт-год.
Однак окрім імпорту енергосистема України відчула ще одну перевагу синхронізації з ENTSO-E – можливість отримати аварійну допомогу. Упродовж зимових місяців диспетчерський центр «Укренерго» неодноразово вдавався до такого заходу, який є останнім перед наданням команди на застосування графіків відключень.
«Під час осінньо-зимового періоду у листопаді 2023 - лютому 2024-го «Укренерго» залучило 27 тис. МВт-год аварійної допомоги», – повідомив Укрінформу оператор системи передачі.
Власне, саме інтеграція з ENTSO-E дозволила Україні розширити можливості для залучення аварійної допомоги: ще у березні 2023 року Укренерго підписало угоду про багатосторонню аварійну допомогу із 15-ма системними операторами, що входять до енергооб’єднання. Завдяки цьому коло держав, в яких за потреби можна буде запитувати аварійну допомогу, розширилося, й включає енергосистеми, з якими ми не є сусідніми.
ЕНЕРГЕТИЧНИЙ БЕЗВІЗ З ЄВРОПОЮ ДОРІВНЮЄ ВІДСУТНОСТІ ЕНЕРГЕТИЧНОГО ШАНТАЖУ
Звісно, лише імпортом електрики та отриманням аварійної допомоги переваги від синхронізації з європейською енергосистемою не закінчуються. Торгівля будь-яким товаром передбачає двосторонній обмін. Електрика – це також товар, і її можна як імпортувати, так й експортувати.
«З лютого до 22 березня, коли споживання в енергосистемі України почало знижуватися, відбулося зростання обсягів експорту української електрики в країни ЄС. В лютому-березні (до початку обстрілів 22 березня) експорт склад 173 тис. МВт-год», – повідомили в Укренерго.
А експорт – це додаткові надходження валюти. Так, експортери електроенергії у січні-лютому виплатили ДП «Гарантований покупець» 5,5 млн грн. за так званим «експортним ПСО» – спецобов’язком по забезпеченню безпеки електропостачання в Україні. Ці кошти потім надійшли постачальникам електроенергії для населення, щоб вони могли забезпечити безперебійне енергопостачання у домівках українців.
«Важливо розуміти, що ані аварійна допомога, яка дозволяє збалансувати українську енергосистему під час екстрених ситуацій, ані комерційній імпорт та експорт європейської електрики не залежать від політичних чинників, і не можуть бути використані як метод тиску. Відокремлення від енергосистеми країни-агресора та з’єднання з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E назавжди убезпечує європейський та український ринок електроенергії від залежності від російської енергосистеми та російського енергетичного шантажу», – наголошують в Укренерго.
Оператор системи передачі зазначає, що із березня 2022 року в українській енергосистемі немає жодного російського або білоруського кіловату. Крім того, із переходом Укренерго на європейські правила проведення спільних аукціонів на доступ до міждержавних ліній – умови для торгівлі електроенергією з Європою стали більш сприятливі.
Міністр Галущенко зі свого боку підкреслив, що об’єднання української та європейської енергосистем посилило як Україну, так і Європу – саме завдяки можливостям торгівлі електроенергією.
«Попереду ще багато роботи: розбудова інтерконекторів і подальше збільшення міждержавних перетинів. Але вже безсумнівно: Україна – невід’ємна частина європейської сім’ї», – наголосив Галущенко.
Вікторія Наконечна, Київ
Перше фото: T. Schneider/Shutterstock
