«Хліб» замість «металу»: як Україна намагається втриматися на міжнародних товарних ринках
У рамках Ukraine Facility, програми фінансової підтримки України з боку Європейського Союзу, Україна впроваджує низку стратегічних економічних реформ та заходів секторального розвитку. Очікується, що ці заходи сприятимуть нарощуванню обсягів експорту та зміцненню позицій країни на міжнародному ринку як провідного постачальника критичних матеріалів та високоякісної продукції.
«Вокс Україна» проаналізував поточний стан зовнішньої торгівлі України, її експортний потенціал та можливі ризики, які можуть загрожувати економічному відновленню.
Для забезпечення стабільної фінансової підтримки від ЄС, Україна повинна виконати конкретний набір заходів та реформ, досягти певних показників та пройти оцінювання своїх партнерів. Виконання всіх зобов’язань має сприяти побудові інституційно міцної та стійкої економіки, що дасть змогу країні наблизитися до рівня соціально-економічного розвитку країн ЄС. Одним із результатів виконання плану має стати збільшення експорту, яке сприятиме економічному зростанню та повоєнному відновленню.
Прогрес має бути досягнутий завдяки розвитку відповідних інститутів, досягненню наскрізних цілей цифрової трансформації, інклюзивному розвитку та здійсненню «зеленого переходу», а також підтримці ключових секторів економіки:
● секторальний розвиток. Україна зосередиться на розвитку конкретних секторів економіки з високим експортним потенціалом, таких як сільське господарство, енергетика, транспорт, критична сировина (включно з переробленням) та інформаційні технології. Інвестуючи в ці сектори та підвищуючи їхню конкурентоспроможність, уряд прагне збільшити експорт;
● розвиток інфраструктури. Розвиток транспортної, логістичної та торговельної інфраструктур має вирішальне значення для сприяння експорту, особливо в умовах блокади Росією Чорного моря. Інвестиції у збільшення перевалювальних потужностей портів, побудова залізничних шляхів та кооперація з країнами-партнерами у розвитку прикордонних пунктів пропуску можуть спростити процес експорту та зменшити транспортні витрати, що зробить українську продукцію більш конкурентоспроможною на міжнародних ринках;
● підтримка торгівлі. Український уряд за співпраці з міжнародними партнерами впроваджуватиме програми сприяння торгівлі, зокрема надання малим та середнім підприємствам фінансової підтримки, компенсації виробникам сільськогосподарської продукції витрат на розмінування, впровадження механізмів воєнного страхування та ін.;
● базові інституційні реформи. Реалізація структурних реформ та поліпшення бізнес-середовища є важливими для стимулювання експорту. Це заходи зі скорочення бюрократії, підвищення прозорості регуляторного середовища, захисту прав інтелектуальної власності та зміцнення верховенства права. Створюючи більш сприятливий бізнес-клімат, Україна може залучити іноземні інвестиції та стимулювати експортно-орієнтовані галузі.
ЯКИЙ ЕКСПОРТНИЙ ПОТЕНЦІАЛ МАЄ УКРАЇНА?
Реалізацію експортного потенціалу України можна розглядати у двох основних вимірах. По-перше, це збільшення обсягів експорту (відновлення постачання товарів до рівня, який був до початку повномасштабного вторгнення, і подальше нарощування обсягів). Щодо деяких товарів, наприклад зерна, експортні обсяги вже майже досягли довоєнного рівня завдяки функціонуванню «тимчасового транспортного коридору», незважаючи на те, що частина території України замінована та окупована. По-друге, це зміна товарної структури у бік зростання частки переробної промисловості та товарів з високою доданою вартістю. Згідно з вищезгаданим планом, основний акцент робиться на розвитку п’яти секторів, зокрема сільського господарства та видобувної промисловості (з урахуванням потенціалу перероблення корисних копалин).
За оцінюванням Центру міжнародної торгівлі, Україна має експортний потенціал у десятки мільярдів доларів. Водночас в абсолютних показниках ми могли б продемонструвати найбільші обсяги у постачанні чорних металів, рослинних олій, зернових, мінеральних ресурсів, машин та обладнання і електроенергії та ін. (див. рис. 1). Але тут є важливе але: ці розрахунки робили до повномасштабної війни, а тому не взято до уваги її наслідки.
Наприклад, експортний потенціал у сегменті чорних металів оцінюється у 10 млрд дол., причому реалізовано цей потенціал – тобто фактичний обсяг експорту – на 51%. Отже, потенціал нарощування експорту цієї продукції був значний. Однак Росія окупувала та зруйнувала понад третину виробничих потужностей України з виробництва сталі, тому в перспективі найближчого десятиліття країна навряд чи зможе відновити довоєнні обсяги металургійного виробництва й тим паче перевершити довоєнні обсяги і реалізувати цей потенціал.
Більш реалістичним сценарієм видається нарощування експорту мінеральних ресурсів, зокрема залізорудної продукції. З одного боку, на цей товар є попит як у Європі, так і у віддалених країнах на кшталт Китаю, а в Україні, з урахуванням вибуття виробничих потужностей, попит значно скоротився. З іншого боку, Україна має можливості виробництва високоякісної залізорудної продукції, яка відповідає планам «зеленого» переходу. І реалізація цих планів уже на порядку денному.
Крім того, у розрахунках Міжнародного торгового центру та в плані Ukraine Facility йдеться про титанові руди та продукти їхнього перероблення як про товар, що має значний експортний потенціал.
Рисунок 1. Список 25 найкращих категорій товарів, які мають найбільший експортний потенціал в Україні та ступінь реалізації експортного потенціалу
Примітка. Центр міжнародної торгівлі розробив економетричну модель для розрахунку експортного потенціалу, тобто потенційної вартості експорту, в 2028 році на основі прогнозів попиту, пропозиції, умов доступу до ринку та двостороннього спрощення процедур торгівлі. Розрахунки базуються на історичних даних про експортні показники країн світу. Детальна методологія доступна за посиланням.
Розмір клітинок відображає вартісний обсяг потенційного експорту (у млрд дол.); відсотки показують частку реалізованого експортного потенціалу – відношення оціненої фактичної вартості експорту до потенційної вартості експорту.
До найкращих субсекторів зі значним експортним потенціалом також входять товари агропродовольчого сектору, що вважаються перспективними і в рамках Ukraine Facility. Зокрема, це соняшникова олія, кукурудза, пшениця та меслін, ріпак. У разі належної підтримки сектору (інвестиції у зростання продуктивності, налагодження логістики та зниження торговельних бар’єрів, розмінування територій) цей потенціал може бути реалізовано.
Ще один сегмент зі значним потенціалом – це машини та обладнання. Сьогодні Україна є виробляє та постачає електропроводку для автомобілів із відповідними заводами у західних областях. Обсяг експорту такої продукції до країн Європи цілком можна збільшити.
За інших рівних умов і до повномасштабної війни Україна мала можливості для експорту широкого кола товарів та послуг: від сировинних товарів аграрного комплексу та видобувної галузі до високотехнологічної продукції. Однак ключовими статтями постачань за кордон були й поки що є сировинні товари та напівфабрикати.
ТОРГОВЕЛЬНІ РЕЗУЛЬТАТИ 2023 РОКУ
На результати зовнішньої торгівлі України у 2023 році далі впливали фактори, пов’язані як безпосередньо з війною на території України, так і з опосередкованим впливом війни. З одного боку, українська економіка потерпала від обстрілів об’єктів енергетичної та транспортної інфраструктур, відключень електроенергії на початку 2023 року. Значний вплив також мав вихід Росії із «зернової угоди» доти, доки під захистом Сил оборони Україна організувала власний «тимчасовий морський коридор». Це дало змогу активізувати зовнішньоекономічну діяльність.
З іншого боку, загальносвітове уповільнення економіки, яке простежувалося і в Європі, проявлялося у зменшенні попиту на українську продукцію. З урахуванням обмежених можливостей України обирати експортні ринки, блокада західних кордонів перевізниками та обмеження постачання аграрної продукції європейськими країнами ще більше вибивали ґрунт із-під ніг українських експортерів.
Рисунок 2. Обсяги зовнішньої торгівлі України у 2014–2023 роках, млн дол.
Минулого року негативне сальдо зовнішньої торгівлі України зросло у 2,5 раза, сягнувши найбільшого рівня від початку вторгнення Росії у 2014 році. До такого результату призвели одночасне зростання вартості імпорту та подальше скорочення експорту. Зокрема, імпорт відновився майже до рівня 2021 року, коли країни оговтались від кризи пандемії COVID-19 і демонстрували швидке відновлення. Вірогідно, що його вартість була би більшою, якби не блокада західного кордону польськими перевізниками. Наприклад, за оцінюваннями НБУ, прямі втрати імпорту лише за листопад 2023 року становили 500 млн дол. Для ілюстрації, це майже дорівнює загальній вартості імпортованих в Україну минулого року безпілотників.
ІМПОРТ ТОВАРІВ
У фізичному вимірі обсяги імпорту за 2023 рік становили 26,8 млн тонн, що на 29% менше, ніж у 2022 році. Проте у вартісному вимірі імпорт зріс на 7% завдяки ввезенню дорожчих товарів – транспорту та електротоварів, лікарських засобів та крові, харчових продуктів, а також нарощування закупівель безпілотників, генераторів, трубної продукції. Це стало можливим лише за фінансової підтримки наших міжнародних партнерів, які надавали гранти та кредити. Крім того, в багато разів збільшився прихований імпорт, тобто тих товарів, детальну статистику про які ані Державна служба статистики, ані Державна митна служба України не надають.
Рисунок 3. Товарна структура імпорту України у 2019–2023 роках, млн дол.
Примітка. Державна митна служба України, Державна служба статистики не надають методологічні пояснення стосовно товарів без коду. Ймовірно, тут може бути закладена гуманітарна допомога чи інші товари, деталізація даних щодо яких не має бути оприлюднена.
Традиційно у структурі імпорту України найбільшу частку займали мінеральні палива – нафта, нафтопродукти і газ. Головними постачальниками цієї продукції були Польща, Греція, Індія, Литва та Словаччина. Україна зупинила імпорт цієї продукції з Росії та Білорусі, тоді як європейські країни та Індія забезпечували постачання цієї продукції і раніше. Порівняно з 2022 роком, у вартісному вираженні імпорт цієї продукції скоротився на 39% у результаті здешевлення нафти та відмови від закупівель у країни-агресорки.
Імпорт інших ключових товарних груп зріс. Зокрема, нарощування закупівель з-за кордону автомобілів, мобільної техніки, генераторів, акумуляторів, трансформаторів, вантажівок, тракторів, безпілотників прямо пов’язано з військовими діями. З одного боку, цей приріст відображає потреби Сил оборони України, а з іншого – наслідки масованих ракетних атак на енергетичні об’єкти, що змушувало населення здійснювати екстрені закупівлі обладнання.
Нарощування закупівель чорних металів та добрив пов’язане з падінням власного виробництва цієї продукції в Україні. Зокрема, окупація металургійних заводів у Маріуполі призвела до дефіциту певних видів стального прокату, що змушує Україну закуповувати їх у Туреччині та у країнах Європи (раніше ми її експортували). Хоча минулого року Україна на 81% збільшила власне виробництво добрив, його обсяг залишився майже вдвічі меншим, ніж до повномасштабної війни, що генерує попит на імпортні добрива.
ЕКСПОРТ ТОВАРІВ
За підсумками минулого року Україна зберегла фізичний обсяг експорту майже без змін, однак експортні доходи впали на 18%. Це можна пояснити як падінням цін на низку товарів, найперше агросектору, так і зміною товарної структури експорту (рис. 4).
Найбільшу частку в експорті мають зернові культури – 23% (у 2021 році 18% від загальної вартості експорту). Скорочення виручки від експорту зернових пов’язане здебільшого з падінням світових цін на кукурудзу, яка є головною статтею експорту України. І хоча Україна наростила постачання за кордон пшениці, цього було недостатньо, щоби компенсувати зниження доходів від експорту кукурудзи.
Також скорочується обсяг експорту насіння і плодів олійних культур (соєвих бобів, насіння ріпаку та соняшнику). Водночас позитивним є зростання експорту олії, тобто продукції перероблення насіння.
Рисунок 4. Товарна структура експорту України у 2019–2023 роках, млн дол.
Виручка від експорту чорних металів та руд минулого року скоротилася на понад 40%. По-перше, 2022 рік враховує перші два місяці роботи металургійних підприємств майже на повну потужність; по-друге, минулого року компанії були вимушені скоротити виробництво у зв’язку з відключенням електроенергії, підривом Каховської ГЕС, несприятливою економічною ситуацією на зовнішніх ринках; по-третє, компанії почали використовувати можливість відвантаження морем в рамках «тимчасового коридору» лише ближче до кінця року.
Україна також скоротила постачання за кордон продукції в більшою доданою вартістю – електропроводки, кабелів та дрібної кухонної техніки на кшталт електрочайників, що пов’язано зі скороченням імпорту електроніки Угорщиною.
Загалом у 2023 році 61% експортної виручки Україна отримала від продажу агропродукції та продовольства. Друге місце залишилося за рудами, металами та виробами з них, які згенерували 16% експортних доходів. На третьому місці – машини, устаткування, техніка та транспортні засоби, їхня частка – 8%. Порівняно з довоєнним 2021 роком, структура експорту суттєво змінилася, оскільки раніше сільське господарство і металургія мали порівнянні частки 41% і 34% відповідно, а тепер частка продовольства в доходах майже вчетверо більша, ніж металів.
Причини такого стану речей зрозумілі – території, на яких здебільшого розташовані промислові підприємства, окуповані або близько до лінії фронту. Атаки Росії на об’єкти критичної інфраструктури призводили до зменшення обсягів виробництва, і навіть за стабільного електропостачання логістичні труднощі – блокада Чорного моря, західного кордону – не дають змоги нарощувати експорт. Дефіцит людських ресурсів також обмежує можливості відновлення виробництва.
ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ ПОСЛУГАМИ
Минулого року Україна зменшила обсяги зовнішньої торгівлі послугами через одночасне скорочення імпорту та експорту. Водночас від початку повномасштабного вторгнення ми спостерігаємо нетиповий для України перекос у бік імпорту послуг.
Переважання імпорту послуг над експортом сформувалось у 2022 році у результаті стрімкого збільшення витрат українців за кордоном, що пов’язано з виїздом біженців упродовж першого року повномасштабної війни. Саме з витрат українців на придбання товарів та послуг у країнах-реципієнтах складаються обсяги імпорту послуг за статтею «Подорожі». Хоча минулого року цей сегмент зменшився, він все одно займає левову частку витрат українців на імпортні послуги – 69%.
До початку повномасштабної війни українська ІТ-галузь стрімко розвивалася: її частка у структурі експорту послуг зросла з 2% у 2010 році до 44% у 2022 році. У 2023 році експорт ІТ-послуг уперше знизився, що пов’язано з відключеннями електроенергії та обережним ставленням закордонних замовників до замовлення послуг в українських айтівців (через ризики мобілізації та ракетних атак).
Рисунок 5. Структура зовнішньої торгівлі послугами у 2019–2023 роках, млн дол.
Примітка. Інші ділові послуги охоплюють науково-дослідні роботи, послуги з управління, консалтинг, послуги з торгівлі, технічні послуги.
Зростання частки аграрно-продовольчого сектору в експорті потребує уваги та дієвих рішень. Можливо, завдяки реалізації плану Ukraine Facility ми зможемо повернутися до нарощування експорту переробних галузей та відновлення зростання ІТ-індустрії. Значний експортний потенціал також мають виробники оборонно-промислового комплексу. Війна стала каталізатором активного розвитку оборонної промисловості зі стрімким зростанням кількості виробників зброї, однак наразі не вистачає державного фінансування для завантаження наявних потужностей. Рішенням могло би стати відвантаження надлишків за кордон, щоб виробники зброї отримали обігові та інвестиційні кошти, однак наразі її експорт заборонений.
ОБМЕЖЕНИЙ ОПТИМІЗМ 2024 РОКУ
Початок 2024 року з погляду зовнішньої торгівлі вселяє обережний оптимізм (рис. 6). Після падіння квартальних обсягів експорту минулого року Україна демонструє різке відновлення показників за результатами перших трьох місяців поточного року. Ба більше, за оперативними даними Міністерства економіки, у квітні Україна вийшла на довоєнний рівень місячного експорту у 3,3 млрд дол. (13 млн тонн).
Рисунок 6. Квартальні обсяги експорту України, млрд дол.
Традиційно ключовими драйверами експорту є постачальники зерна (кукурудзи, пшениці), а також експортери залізної руди та чорних металів, які відновили експорт морем, що є критично важливим для повернення на ринки Близького Сходу, Америки та Азії. Водночас із 10 найкращих товарних груп випав експорт техніки.
У сегменті металургійної продукції – залізної руди та стального прокату – можна очікувати зростання обсягів експорту цього року завдяки роботі «морського коридору» під захистом Сил оборони України. Хоча наявні й обмежувальні фактори – ослаблений попит у Європі та Китаї, знижена економічна ефективність продажів через дорогу логістику та ризик обмеження обсягів виробництва.
У сегменті агропродукції очікування менш оптимістичні. За оцінюваннями експертів, у 2024 році обсяг врожаю може зменшитись як унаслідок скорочення посівних площ деяких культур на фоні несприятливої цінової ситуації на міжнародному ринку, так і через меншу врожайність. Це вплине на обсяги експорту, який, за попередніми оцінюваннями, на 2024–2025 маркетинговий рік, може просісти до 43,7 млн тонн порівняно з очікуваними 53,1 млн тонн у 2023–2024 маркетинговому році.
Навіть у короткостроковій перспективі рекорд за обсягом експорту зерна у квітні 2024 року (що перевищив навіть довоєнний рівень) у травні повторити не вдасться, оскільки доступні для експорту обсяги пшениці вже розпродані, а обсяги кукурудзи законтрактовані.
КЛЮЧОВІ РИЗИКИ 2024 РОКУ
Щодо важливості відновлення експортної активності нема сумнівів. З одного боку, експорт – джерело валютних надходжень, які необхідні для підтримки валютного курсу, фінансування оборони та відбудови. З другого боку, доступ до закордонних ринків дає змогу виробникам збільшувати завантаження потужностей, нарощувати обсяги випуску товарів і розширювати свій вплив на міжнародних ринках. З цього погляду стимулювання експортної діяльності відображає не лише економічний, а й геополітичний аспект, забезпечуючи додаткові засоби для зміцнення позицій України у світі.
Проте в умовах геополітичного напруження та невизначеності, пов’язаних із війною з Росією, експортні можливості України мають серйозні виклики. Розширення зони воєнних дій ставить під загрозу не тільки фізичну інфраструктуру, але й функціонування експортних каналів та безпеку транспортних маршрутів. Ці обставини разом із можливими економічними обмеженнями з боку західних партнерів (наприклад, обмеження імпорту чи транзиту аграрної продукції з України) створюють невизначеність щодо майбутнього експортного потенціалу та потребують ретельного аналізу ризиків та ухвалення стратегічних рішень.
Серед ризиків для зростання експорту цього року є такі:
● ескалація бойових дій та окупація нових територій. Хоча план Ukraine Facility розробляли з припущенням про завершення воєнних дій до кінця 2024 року, фактично на травень 2024 року країна-агресор далі нарощує військовий потенціал і сили для наступу, про що свідчать як українські, так і міжнародні джерела. Окупація Росією нових територій, зокрема повне захоплення Донецької області, може призвести до подальшої деградації промисловості. Іншими наслідками активізації воєнних дій та окупації є руйнування інфраструктури та подальша міграція населення;
● обстріли енергетичної та транспортної інфраструктур. Масовані ракетні атаки на об’єкти критичної інфраструктури, пошкодження енергетичних мереж можуть призвести до як до обмеження споживання електроенергії промисловими споживачами, так і до повного зупинення виробництва. Атаки на транспортну інфраструктуру можуть призвести до збоїв у постачаннях сировини та збільшення витрат на відновлення. Відповідно скоротяться й обсяги експорту;
● подальша мобілізація, міграція населення за кордон. Нарощування обсягів та темпів мобілізації може призвести до поглиблення дефіциту людського капіталу, зменшення продуктивності та зростання витрат на працю, що також може зумовити зниження експортної активності підприємств. Уже тепер великі промислові підприємства стикаються з обмеженнями у можливостях нарощувати виробництво у зв’язку з дефіцитом робочої сили і, намагаючись адаптуватися до наявних умов, залучають до роботи більше жінок;
● блокада західного кордону. Блокада кордону з країнами ЄС призвела як до скорочення експорту автомобільним транспортом, так і до зменшення митних надходжень в державний бюджет України. Відповідно поновлення блокади може спричинити затримання у постачаннях продукції замовникам за кордоном, фактичне скорочення обсягів постачання, збільшення транспортних витрат;
● введення торговельних обмежень або скасування пільгових умов торгівлі. Призупинення дії всіх імпортних мит та заходів торговельного захисту ЄС для України навесні 2022-го стало рятівним колом для українських експортерів, які в умовах морської блокади могли постачати товари лише до Європи або через європейські країни. ЄС уже двічі продовжував дію пільгових умов торгівлі, востаннє – у березні 2024 року, але вже з умовами для захисту свого аграрного ринку. Відмова від пільгових умов торгівлі або запровадження торговельних обмежень може призвести до скорочення обсягів експорту через обмеження доступу до ринків;
● припинення дії «тимчасового морського коридору». Закриття «тимчасового морського коридору» поверне українських експортерів до стану літа 2023 року, коли Росія вийшла із «зернової угоди», а альтернативний морський шлях іще не був забезпечений. І хоча відтоді Україна далі розвиває альтернативні транспортні маршрути Дунаєм або через порти Румунії та Польщі, це може призвести до значного збільшення термінів та витрат на доставку товарів, а також до переналаштування логістичних ланцюгів, які будуть менш ефективними. Експорт аграрної продукції, руд і чорних металів критично залежить від можливості експортувати морем;
● подальше ослаблення світової економіки, зокрема у Європі. Зниження попиту на товари з України через економічні труднощі у Європі може спричинити зменшення обсягів експорту та скорочення обсягів виробництва. У разі можливості транспортувати товари морем цей ризик імовірно зменшити завдяки переорієнтації експорту на ринки Близького Сходу, Америки та Азії.
Ми створили цей матеріал як учасник Мережі «Вікно Відновлення». Усе про відновлення постраждалих регіонів України дізнавайтеся на єдиній платформі recovery.win.
Автори:
Вікторія Агапова, аналітикиня «Вокс Україна», докторка філософії з економіки
«VoxUkraine» – аналітичний центр, який досліджує розвиток економіки, державного управління, суспільних та реформаторських процесів.
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
реклама