Навіщо Карлсону надали дах у Москві: дайджест пропаганди за 7 лютого 2024 року
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 7 лютого 2024 року.
- Звідки окупанти обстріляли Борреля
- Медведєв витягнув «спеціальні боєголовки»
- Надії «хороших русских» на Надєждіна марні
- Інтерв’ю Путіна можна дивитись, граючи в «бінго»
Звідки окупанти обстріляли Борреля
Росіяни вчергове нанесли серію ударів по території України, використавши 64 засоби повітряного нападу – ударні БпЛА, крилаті, балістичні та зенітні керовані ракети. Відбулося це зранку, коли більшість українців перебували у своїх домівках. Що й призвело до значної кількості загиблих і поранених у житлових кварталах. Пояснення з боку Z-спільноти з цього приводу вже давно не відрізняються оригінальністю: «помста за…» (цього разу Лисичанськ), «криворука ППО, яка вбиває своїх мирних людей» й т.д.
НАСПРАВДІ, не зупинило окупантів навіть те, що вони знали про перебування у Києві в цей час Верховного представника ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля. Він також зустрів ранок 7 лютого у бомбосховищі, звідки опублікував світлину, підписавши її: «Це щоденна реальність хороброго українського народу, відколи Росія розпочала свою незаконну агресію».
Боррель не перший з іноземних високопосадовців, які ховаються від російських обстрілів. У жовтні 2022-го тодішня міністерка оборони ФРН Крістіне Ламбрехт пересиджувала в укритті в Одесі, а федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр у Корюківці. Делегацію лідерів африканських країн у Києві спіткала така ж доля торік у червні. У бомбосховищах під час візиту перебували також президент Латвії Едгарс Рінкевичс і прем’єрка Литви Інґріда Шимоніте.
Цікаво й те, звідки росіяни обстріляли Борреля: окупована Чауда – Крим – 20 ударних БпЛА типу «Shahed-136/131»; Енгельс і Каспійське море – 29 крилатих ракет Х-101/Х-555/Х-55 з 10-ти літаків стратегічної авіації Ту-95МС; окупований Севастополь та Курськ – чотири крилаті ракети Х-22 з бомбардувальників Ту-22М3; Новоросійськ – три крилаті ракети морського базування «Калібр» з носіїв у Чорному морі; окупований мис Тарханкут – Крим та Воронезька область – три балістичні ракети «Іскандер-М»; Бєлгородська область – п’ять зенітних керованих ракет С-300. Ця географія доводить наскільки широко у всіх сенсах Росія застосовує свою смертоносну зброю. Вже й проти тих, з ким нібито готова вести «мирні переговори».
Медведєв витягнув «спеціальні боєголовки»
У той час, коли на Україну летіли ракети, експрезидент РФ Медведєв строчив свій черговий пост. Вийшов він об 11:06 ранку, тобто одразу ж, коли Боррель, мабуть, виходив із бомбосховища. Пост був присвячений безперспективності війни НАТО проти РФ за сценарієм «СВО» через очевидну «несумісність наших військових потенціалів».
НАСПРАВДІ, порівняно з попередніми «апокаліптичними» постами Медведєва у цьому є дві відмінності. Перша: він офіційно визнав, що потенціали країн НАТО та РФ дійсно неспівставні. Друга: звична «ядерна зброя» стала евфемізмом «спеціальні боєголовки». (Мабуть, вивчив новий термін у поїздках по підприємствах ВПК. Або йому ж натякнули у Кремлі зменшити свої «ядерні» обороти).
Таким чином (після демонстративного обстрілу Борреля) Медведєв попереджає «Сунака, Шольца, Макрона, норвезьких, фінських, польських та інших начальників натовських країн», що у випадку прямого бойового зіткнення з Росією, – на Європу полетить те ж саме, що і на Україну, але вже зі «спеціальною бойовою частиною».
Таким чином Медведєв намагається залякати країни НАТО і пояснити їм безперспективність збільшення витрат на переведення власних економік на «військові рейки» (в т.ч. і для допомоги Україні). Саме для цього він і вказує на те, що це вже буде війна не про «танки, снаряди, БпЛА та іншу зброю», а саме про ядерну, попереджаючи – «використання якої у РФ закріплено доктринально».
Ну і звісно, закликає «платників податків» тиснути на владу своїх країн щодо «вирішення соціальних завдань у своїх державах, а не вкладатись у війну в чужій для них вмираючій країні, населення якої розбіглося Європою і тероризує місцевих жителів».
Ядерна риторика Медведєва перетворилася (скоріш за все, ненадовго) на «спеціально-боєголовкову». Але не перестала бути провокаційно-апокаліптичною.
Надії «хороших русских» на Надєждіна марні
Війну з Україною підтримують більшість росіян на чолі навіть не з Путіним, а з Борисом Надєждіним, якого в рамках кремлівського «електорального» проєкту призначили на роль «опозиціонера». Гра зайшла занадто далеко, тому його, швидше за все, просто не допустять до виборів.
Проте, якщо в когось в Україні (чи серед антивоєнної частини росіян) і були якісь надії на Надєждіна, то він їх розбив особисто. «Давати наказ відступати без узгодження позицій мирного договору я не буду. Буде договір – давайте обговорювати. Не буде — ми не відступатимемо, де є, там і закопаємося до закінчення переговорів», – заявила «надія ліберальної Росії».
НАСПРАВДІ, ці, а також багато інших висловлювань Надєждіна абсолютно збігаються з настроями самих росіян. Згідно з останнім опитуванням «Левада-центру», переважна більшість мешканців РФ (77%) підтримують дії окупантів і чекають, що «СВО завершиться перемогою Росії». 40% висловилися за продовження війни. Своєї моральної відповідальності за загибель мирних українців і руйнування в чужій країні більшість росіян взагалі не бачать (62%). У їхній свідомості війна вже абсолютно рутинізована. Майже половина, якщо і стежать за «СВО», то не дуже уважно (таких 35%, 11% взагалі не стежать, а 1% про неї нічого не чули).
Тому надії (насамперед, «хороших русских») на Надєждіна – як лідера «Росії майбутнього» або принаймні «Росії без Путіна» – марні. Обидва – однакові. Навіть Путін чесніший. Він хоча б надій не дає.
Інтерв’ю Путіна можна дивитись, граючи в «бінго»
Але головним героєм дня у Росії, безумовно, став не Путін, а Такер Карлсон. Вся пропагандистська рать цуценятами буквально бігала за цим колишнім ведучим американського телеканалу Fox News і висвітлювала кожний його крок у Москві: «приїхав», «погуляв», «сів у машину», «подивився балет», «поснідав», «їде вечеряти». З 29 січня державні видання Росії понад дві тисячі разів згадали Карлсона. Але в останні кілька днів частота його згадок зросла у 14 (!) разів.
НАСПРАВДІ, приїхав він, звісно, не ходити по «тропі леопарда» на ВДНГ, а брати інтерв’ю у Путіна. В рамках «гібридної інформаційної спецоперації» це певний час приховували. Хоча пропагандисти пропонували це ледь не з того моменту, коли Такера поганою мітлою погнали з американського телебачення.
Погляди Карлсона з моменту його першого відеоблогу після ганебного звільнення з Fox News не змінилися. Нагадаємо лише три тези (для чистоти експерименту без України):
– «Біле населення США заміщується мігрантами не внаслідок природних демографічних процесів, а завдяки схемі, організованій ліберальною елітою. А мігранти роблять США «біднішими, бруднішими і розколотими». (У 2018-му це висловлювання призвело до масової відмови рекламодавців від співпраці з Fox, і тоді Карлсона вперше хотіли звільнити).
– «Демократична партія лобіює аборти для того, щоб американські жінки могли бути слухняними робітницями, а не виснаженими матерями».
– «Вибори в США 2020 року були сфальшовані». Через ці слова Dominion Voting Systems (виробник машин для голосування) вимагає компенсацію $787,5 млн, яку Fox зобов’язали в судовому порядку сплатити. (Власне, цей наклеп і коштував Карлсону крісла головного телеведучого каналу).
Якщо лише в цих висловлюваннях замінити «США» на «Росію» – питання «скільки Такер Карлсон протримався б у ній» виглядає не риторично. Вже давно грів би нари зі своїм колегою Еваном Гершковичем (американський репортер The Wall Street Journal, який сидить у Росії за звинуваченням у нібито шпигунстві).
Вже перебуваючи у Москві, Карлсон встиг збрехати щонайменше двічі. Першу брехню Карлсона щодо «заборони йому брати інтерв’ю у Путіна з боку Білого дому» спростувала адміністрація Байдена. Другу – про те, що з початку війни в Україні ніхто із західних медіа не звертався з проханням про інтерв’ю з Путіним – спростувала адміністрація Путіна. «Вони зверталися (лише Бі-Бі-Сі 18 разів, – ред.), але ми їм відмовляємо, бо нам потрібен неупереджений журналіст», – заявив Пєсков.
А «неупередженість» Карлсона проявилася ще до виходу інтерв’ю – на даху однієї з московських висоток, де він обіцяє, що воно не буде пропагандою, а «ковтком правди для погано поінформованого Заходу про Україну через війну». Він також заявив, що вважає своїм обов’язком неупереджено довести позицію Путіна на все, що відбувається в Україні та у світі «без монтажу і абсолютно безкоштовно».
Особливого шарму цій «безкоштовно-безмонтажній позиції Путіна» додає той факт, що доведена вона буде на забороненому у РФ Twitter (зараз Х). Але заступник голови комітету Держдуми з питань інформполітики Матвейчев заспокоїв: «Інтерв’ю одразу буде забрано із Twitter. Його миттєво перекладуть гарною російською мовою, озвучать і викладуть на численних інших майданчиках».
Інтерв’ю Карлсона з Путіним (до моменту написання цього дайджесту) не вийшло. Але нічого особливо нового для українців, росіян чи європейців у ньому, звісно, не буде. За бажання, при його перегляді можна навіть гратись у спеціально підготовлену гру «бінго».
Весь галас навколо Карлсона, по-перше, доводить, що Москва все ще провінційна і все ще нудьгує по Заходу та його зіркам (навіть таким як Карлсон). А по-друге (і найголовніше) – доводить інформаційну слабкість Кремля. З колись культовим режисером Олівером Стоуном показати свою силу не вийшло. Тепер пробують це з колись культовим ведучим Карлсоном.
Навіть дах йому надали. Не здивує, якщо згодом документально з’ясується, що і в путінському «державно-бандитському» сенсі. Прикладів виведення на чисту воду таких «безкоштовно-безмонтажних друзів Росії» вистачає.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
