Чи має Європа делегувати своє майбутнє американському електорату: дайджест пропаганди за 28 лютого 2024 року
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 28 лютого 2024 року.
- У «ПМР» чергове «геополітичне» загострення
- Макрон ставить далеко не риторичне питання
- Чому Зюганов «зарядив іншу касету» про Соловйова
- Що не так із «покинутим Херсоном»?
У «ПМР» чергове «геополітичне» загострення
Ніким не визнана (навіть Росією) «Придністровська Молдавська республіка» («ПМР») звернулася до Москви за допомогою, обґрунтувавши цей крок «економічною блокадою з боку Кишинева». Відповідну декларацію 28 лютого ухвалив з’їзд так званих депутатів усіх рівнів. Крім іншого, в ній особливо підкреслюється, що «у республіці проживає понад 220 тисяч громадян Росії» і звертається увага «на позитивний досвід російської миротворчості на Дністрі та статус гаранта та посередника у переговорному процесі».
Держдума РФ вже заявила, що розгляне звернення, а пропаганда пояснила: «Президентка Молдови Майя Санду робила все для того, щоб погіршити життя мешканців Придністров’я, тому звернення депутатів є реакцією на її антипридністровську та русофобську політику».
НАСПРАВДІ, навіть нічого нового вигадувати не стали. Змінили Україну на Молдову, Крим і Донбас на Придністров’я, Зеленського на Санду, додали «русофобську політику» і тема «захисту громадян РФ від кишинівського режиму» готова.
Нагадаємо, Молдова ще до початку «з’їзду депутатів» назвала його «аферою». Через те, що він був організований вперше за 18 років, з’явилися підозри, що готується звернення до Москви з проханням прийняти «ПМР» до складу РФ. Але у підсумку звернулися «лише» по допомогу.
Цікаво, що поміч для «ПМР» просять не тільки у Росії, а й в ООН, СНД, ОБСЄ, Європарламенту та інших організацій, жодна з яких «офіційний Тирасполь» не визнають.
З історії питання. Придністров’я – непідконтрольні Кишиневу території Молдови на східному березі Дністра. 1992 року тут стався збройний конфлікт. Загинуло і поранено тисячі людей. Російські війська в регіоні були оголошені «миротворцями». З того часу конфлікт заморожений. У Придністров’ї перебувають всього 1,5 тисячі військових ЗС РФ. Кишинів вважає їхню присутність незаконною і вимагає виведення. Під час Стамбульського саміту 1999 року РФ пообіцяла вивести свої війська з Молдови і Грузії до 31.12.2002, але не зробила цього. У червні 2018 року Генеральна Асамблея ООН ухвалила резолюцію із закликом до Росії вивести окупаційні війська з Придністров’я.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну «ПМР» за вказівкою Москви вирішила стати ще одним «центром» світової геополітики. Тоді, нагадаємо, після попередніх «спам-обстрілів українськими дронами» місцевого населення, пропаганда перейшла до більш рішучих дій. У невеликому селищі під назвою Ковбасна (де розташований великий склад з боєприпасами) з’явилися «українські диверсанти та дрони». Наступного разу «кейс Ковбасної» повторився за рік. Спершу через повідомлення про нібито «вторгнення України у ПМР», потім через спробу влаштувати переворот у Кишиневі, та нарешті – через фейкове звинувачення України у підготовці теракту на голову «республіки» Красносельського. І ось чергове загострення.
Президент Республіки Молдова Майя Санду, коментуючи резолюцію, заявила, що «Кишинів сповнений рішучості вирішити заморожений придністровський конфлікт мирним шляхом з подальшою економічною реінтеграцією регіону».
Щодо Києва, то він також закликає до мирного врегулювання проблемних питань у відносинах між Кишиневом і Тирасполем без жодних деструктивних зовнішніх втручань. При цьому переговорний формат «5+2» (до нього входять представники Молдови, Придністров’я, ОБСЄ, РФ, України, ЄС і США. Метою переговорів є вироблення параметрів всеосяжного врегулювання на основі суверенітету та територіальної цілісності Республіки Молдова в межах її міжнародно визнаних кордонів. – Ред.), у МЗС України вважають вже «нефункціональним у звʼязку з присутністю у ньому держави-агресора Росії, яка не може виступати у ролі миротворця в жодному мирному врегулюванні».
Крім того, Україна, як і Кишинів, продовжує виступати за якнайшвидше виведення з території придністровського регіону російських військ, утилізації боєприпасів на складах у тій самій Ковбасній та переформатування місії на Дністрі з військової на цивільну.
Макрон ставить далеко не риторичне питання
Передбачуваною була реакція Москви на дещо несподівану заяву президента Франції Макрона щодо майбутнього, в якому не можна виключати відправлення в Україну західних військових. У Соловйова, наприклад, відреагували звично-биковато: «та один наш «Сармат» покриває всю Францію, як бик вівцю».
НАСПРАВДІ, набагато симптоматичніше пролунала інша заява Макрона: «Якщо Європа, якщо кожна з держав-членів ЄС, включаючи Францію, суверенна, якщо ця війна підриває наше майбутнє, в чому я глибоко переконаний, тому що на кону наша безпека як європейців, чи маємо ми делегувати наше майбутнє американському електорату?».
«… Не важливо, як вони проголосують на виборах. Давайте не чекати, чим все скінчиться. Це наше майбутнє, на кону Європа та європейцям вирішувати. Це чудово, якщо до нас приєднаються інші, але це має бути бонусом. А ми маємо бути здатними продовжувати без них», – закликав Макрон.
Отже, усвідомлення того, що за великим рахунком, ніхто, крім самих європейців, Європу та Україну (як її невід’ємну частину) не захистить – поступово приходить. Тепер вкрай важливі кроки. Бо, на жаль, від усвідомлення проблеми до прийняття рішень (в т. ч. і непопулярних) у Європі проходить дуже багато часу, протягом якого гинуть українці. Поки що тільки українці.
Чому Зюганов «зарядив іншу касету» про Соловйова
А тим часом на Соловйова та його «биків» образився цілий Зюганов. За словами очільника КПРФ, колеги Соловйова «поливають брудом комуністів день і ніч».
«Соловйов.лайв включаю, але там виходить вже не лайв, а лай. Сидять два діячі і мене мало не матом криють 23 лютого. Ну хоча б крупинка совісті могла з’явитися. Для моєї родини це головне свято в житті. У нас усі воювали. Я тричі в армії служив. І я це чую на державному телебаченні за державні гроші під керівництвом талановитої людини. Отже, хтось сидить і заряджає іншу касету», – обурений Зюганов.
НАСПРАВДІ, ображатись головному комуністу Росії на її головного пропагандиста може бути собі дорожче. Адже Соловйов свого часу і на більш впливових людей наїжджав.
Загальновідомим є той факт, що топ-пропагандист Росії отримує на свій «Live» з держбюджету РФ щорічно по півтора мільярда рублів. Для порівняння:
– Путінський фонд «Коло добра» відзвітував, що торік виділив таку ж суму на лікування важкохворих дітей на Ставропіллі;
– У Чувашії 1,5 млрд рублів – загальний бюджет на благоустрій;
– У Вологодській області ту ж суму виділили на пожежну безпеку;
– Санкт-Петербург виділить цього року лише 1 млрд рублів на капремонт лікарень;
– Ту ж суму виділено з держбюджету на будівництво інтернатів для інвалідів та людей похилого віку по всій Росії.
От якби Зюганов – як головний борець за «щастя трудового народу» – образився на це, а не на те, як він «тричі в армії служив», то можливо і народ російський жив би краще. Але так собі дорожче вийде – зрозумів головний комуніст Росії і на всяк випадок зарядив «іншу касету» щодо особисто Соловйова.
Що не так із «покинутим Херсоном»?
28 лютого якийсь «сенатор Херсонської області» Ігор Кастюкевич повідомив в інтерв’ю ТАСС, що обласне місто покинули практично всі його мешканці, за винятком старих та військових.
НАСПРАВДІ, цей «представник Херсонщини у Раді Федерації РФ» народився і жив в Саратові, де займався айкідо. Завдяки цьому і познайомився з першим заступником АП президента Росії Кирієнком (той також є прихильником східних єдиноборств), що й стало причиною його стрімкого кар’єрного зростання. У вересні 2021 року Кастюкевич став депутатом Держдуми, а ще за два – секретарем організації «Єдина Росія» в окупованій частині Херсонської області. Він наділений повноваженнями сенатора РФ 21 вересня 2023 року.
Херсон, нагадаємо, було звільнено у листопаді 2022 року. Тобто цей «сенатор» навіть теоретично ніколи не був у ньому.
А щодо того, що, мовляв, визволені території знелюдніли, – ось лише декілька новин з нього від 28 лютого 2024 року: «Одесит зварив металевий тризуб із потрощеної військової техніки росіян і встановив його у Херсоні»; «1 березня запрацює ще один автобусний маршрут Високопілля – Нововоронцовка»; «Тисяча га кавунів та п’ять тисяч га овочів: цьогоріч Херсонщина збільшує площі вирощування сільгосппродукції»; «На Херсонщині більше 450 сімей подали заяви на отримання коштів для відновлення житла».
Це лише росіяни знелюднюють українські міста. І не на словах, а на ділі.
Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу