Про що непокоїться багатодітна мати Симоньян: дайджест пропаганди за 1 квітня

Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 1 квітня 2024 року.

1. Як виглядатиме «наступ Шойгу на Харків»
2. «Денафтофікація Росії» триватиме й надалі
3. Боти Пригожина живі – на відміну від нього самого
4. Головній редакторці RT додалося статей

Як виглядатиме «наступ Шойгу на Харків»

1 квітня в ЗС РФ стартувала призовна кампанія, яку всупереч міжнародному праву також поширили і на мешканців ТОТ Запорізької та Херсонської областей. (З окупованих частин Донецької й Луганської вже немає кого призивати. Їх вже в самій Росії називають «жіночими республіками»). 

На тлі планів МО РФ призвати 150 тисяч військових зараз все частіше з’являються публікації про «підготовку до наступу на Харків». Хоча почалась вона ледь не з січня.

НАСПРАВДІ, Росія наразі просто продовжує свій поквартальний план «знищення Харкова. «Сьогодні у місті зруйнована практично вся критична енергетична інфраструктура», – заявив мер Ігор Терехов. «Найгірший прогноз – це постійні обстріли. Тому нам потрібні сучасні системи ППО. Щодо сухопутної операції Росії на Харків – це інформаційна спецоперація ворога. Не варто підтримувати та розповсюджувати їхні меседжі», – закликає міський голова.

Відомий експерт Костянтин Машовець пояснює позицію мера з військового погляду: «Тільки на одному цьому операційному напрямку (наступ північно-західніше та західніше Харкова) противнику знадобитися, за адекватною оцінкою, не одна-дві загальновійськові армії, а як мінімум – головні сили цілого округу. Крім того, цей «наступ» надалі матиме сенс тоді, коли противнику вдасться крокувати за Оскіл, як мінімум досягнути рубежу Чугуїв – Первомайський. Наразі про таке навіть і мови немає».

Головком ЗСУ Олександр Сирський обіцяє: «Харків стане для росіян фатальним містом» і попередив, що воно дуже серйозно підготовлене до оборони. А відомий публіцист Олександр Невзоров у притаманному йому стилі пояснює, як виглядатиме ця фатальність: «Щоб лише почати, треба розмінувати як мінімум 500 км² мінних полів. І для цього на них найкраще випустити не менш як 200-300 тисяч нових орків. Бо досвідчені, які вже давно сидять в окопах, добре знають, де, як то кажуть, зариті собаки. І зовсім не хочуть потрапляти під дощик зі своїх кінцівок… Мобілізацій буде щонайменше дві. Кожна приблизно тисяч по триста. Перша, щоб розмінувати. Друга, щоб зафарширувати людей під час штурму Харкова. Бо лише неймовірними кривавими немислимими втратами можна щось спробувати зробити». 

Тож панікувати не варто. Але й розслаблятись також.

«Денафтофікація Росії» триватиме й надалі

Важливим фактором у «харківській наступальній операції» буде не тільки людський, а й матеріально-технічний. Зокрема, паливний. Нещодавно президент України Володимир Зеленський заявив, що США закликають не завдавати ударів по російським нафтопереробним та енергетичним об’єктам. 

«Реакція США на це не була позитивною», – визнав він, але зауважив, що Вашингтон не може заборонити Києву використання дронів власного виробництва. В умовах, коли Україна не має засобів ППО для захисту своєї енергосистеми, зупинити російські атаки на неї можна тільки завдаючи ударів у відповідь. «Їхнє суспільство має навчитися жити без бензину, дизеля та електрики», – пояснив Зеленський.

НАСПРАВДІ, головним словом березня у російсько-українській війні, безумовно, є «денафтофікація». Майже всі російські НПЗ у європейській частині РФ отримали ураження.

Останнім російським НПЗ, який повністю зупинився після «бавовни» став Куйбишевський.

Через денафтофікацію Росія зіткнулася з різким скороченням виробництва бензину, яке тільки за офіційними даними Росстату  впало на 7,4% і склало 754,6 тисячі тонн. За три тижні березня економіка РФ втратила 10,1% виробництва бензину. За підрахунками Reuters, зараз простоюють 14% потужностей первинної переробки нафти на російських НПЗ, з них майже 10% припадає на заводи, які виробляють бензин та дизпаливо для внутрішнього ринку. І, звісно, для армії.

Саме тому наприкінці березня у Москві повідомили, що Росія вп’ятеро (!) збільшила закупівлю бензину в Білорусі. Саме тому з 1 березня у РФ введена заборона на експорт палива. Попри це, до середини березня ціни на бензин у Росії досягли максимуму за півроку.

Наразі РФ втрачає до 600 тисяч барелів переробленої нафти на день. Про це заявив глава міжнародного нафтотрейдера Gunvor Group (одного з найбільших продавців російської нафти до вторгнення в Україну) Торбьорн Торнквіст в інтерв’ю Bloomberg. Аналітики JPMorgan своєю чергою оцінюють скорочення потужностей російських НПЗ через атаки безпілотників ще більше – до 900 000 барелів на день. 

«Ми щодня б’ємо ворога у найболючіші точки, серед яких нафтопереробні заводи та інші об’єкти, які працюють на російський ВПК. Все це наші законні цілі, бо вони несуть війну на українську землю», – заявив голова СБУ Василь Малюк. Тому «денафтофікація Росії» триватиме й надалі.

Боти Пригожина живі – на відміну від нього самого

Російські троль-ферми, пов’язані з Пригожиним, залишаються активними після того, як ватажок найманців загинув у літаку. Мережі облікових записів, швидше за все, продовжують поширювати дезінформацію з метою вплинути на світову думку про війну в Україні та майбутні вибори в США. Про це повідомляється в новому дослідженні Mandiant Intelligence компанії Google, яке наводить видання The Wall Street Journal.

НАСПРАВДІ, на думку дослідників дезінформації, російська тактика зазнала змін з 2016 року, коли Москва організувала добре фінансовану та багатосторонню кампанію з втручання в онлайн-процеси, спрямовану на очорнення тодішнього кандидата на американських виборах від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

Але якщо тоді зусилля були спрямовані переважно на залучення великої аудиторії до вірусного контенту на соціальних медіаплатформах, то нині центральне місце займає створення сайтів, що видають себе за легітимні джерела новин. Досягнення в галузі штучного інтелекту зробили написання фальшивих статей простішим, ніж це було лише кілька років тому.

Але традиційні соцмережі, як і раніше, залишаються в центрі уваги російських тролів, які прагнуть завести неавтентичні акаунти на різних платформах. Одна з дезінформаційних організацій – Newsroom for American і European Based Citizens – продовжує активно працювати в соцмережах, хоча її окремий сайт було відключено.

«Кіберфронт Z» у Telegram зосередив свою увагу на просуванні наративів на підтримку російських військових зусиль та антиукраїнських повідомлень. У період між заколотом Пригожина у червні та його смертю у серпні «Кіберфронт Z» прагнув просувати групу «Вагнер» та її роль у забезпеченні безпеки в кількох африканських країнах, і відтоді продовжує це робити. Але тепер більше пов’язаний із війною з Україною.

Ще одна організація впливу, що відстежується Google – аж з Того. І націлена на африканську аудиторію в Сахельському регіоні, особливо в Буркіна-Фасо. Вона також продемонструвала зростання активності після смерті Пригожина. Наративи, що просуваються на її каналах, включали підтримку нещодавнього перевороту в Нігері.

Головній редакторці RT додалося статей

СБУ 1 квітня додала кримінальних статей Маргариті Симоньян. Тепер її звинуватили у закликах до геноциду. Рік тому СБУ вже висунула проти неї звинувачення у зазіханні на територіальну цілісність України. Тепер до цього додалися:  заклики до геноциду українців, пропаганда війни та виправдання агресії РФ щодо України.

Загалом Симоньян добалакалася до покарання за наступними статтями: ч. 2 ст. 442 (заклик до геноциду) – до 5 років; ч. 2 ст. 110 (посягання на територіальну цілісність та недоторканність України) – від 5 до 10 років; ст. 436 (пропаганда війни) – від 2 до 3 років; ч. 3 ст. 436-2 (виправдання, визнання правомірною, заперечення збройної агресії РФ проти України, глорифікація її учасників) – від 5 до 8 років.

RT, звісно, написало, що «геноцидних закликів головний редактор RT ніколи собі не дозволяла». НАСПРАВДІ, дозволяла. Офіс генпрокурора вказує на етер 23 грудня 2023 року, коли Симоньян «публічно закликала до фізичного знищення жителів західних регіонів України». 

Це, до речі, не приховує й сама Симоньян у власному Telegram-каналі у першому ж дописі (о 9-й ранку) того самого 23 грудня минулого року.

Тепер Симоньян через офіційні звинувачення СБУ, вже переймається тим, що вона «багатодітна мати», яку нібито хочуть вбити.

Про всяк випадок (для прокурорів, але вже не українських, а з Гааги), у тій самій програмі Симоньян, кажучи про поневіряння своєї матері, «яка з двома вищими освітами їздила до Польщі за шматком хліба у 1992 році», розповідала їй про нібито страшне ставлення до російськомовних на Західній Україні. 

Далі цитата Симоньян: «Їх за Сталіна посадили тисячами, пачками. За Хрущова тими ж тисячами і пачками випустили. А вони ким виявилися? Недобитками. Потім у них були діти, онуки. А свого часу їх так і залишили недобитками. Тому цього разу доведеться добити».  

Красовський, який також закликав «топити та палити українських дітей», вже добився 5, Гаспарян – 10,  Вітязєва – 11, а Подоляка відповідно 12 років (поки що відкладеного) ув’язнення в Україні. Наступна Симоньян. Не даремно ж вона за Путіна так «топить», що готова добити українських дітей. «Нагорода» зрештою знайде і цю «багатодітну мати» російської геноцидної пропаганди. 

Матеріал підготовлено редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу