Російське втручання у вибори до Європарламенту: як і навіщо Кремль це робить

Десяті за рахунком і перші без участі Великої Британії, яка вийшла з ЄС під час Брекзиту. З 6 по 9 червня громадяни держав ЄС мають обрати 720 депутатів. Кожна з 27 країн делегує пропорційну до кількості населення кількість депутатів: від шести (Мальта, Кіпр, Люксембург) до 96 (Німеччина). Кремль уже неодноразово викривали у спробах втручання у вибори за кордоном, і цьогорічна кампанія до Європарламенту не є виключенням. Об’єктом атаки є демократичні інституції, європейська і євроатлантична єдність, яку російський режим прагне зруйнувати.   

Заяви про активізацію інформаційних операцій проти ЄС та російське  втручання у вибори до Європарламенту вже зробили високий представник ЄС з іноземних справ і політики безпеки Жозеп Боррель, прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск та інші європейські політики та посадовці. Прем’єр-міністри Бельгії та Чехії Александер Де Кроо і Петр Фіала закликали партнерів посилити санкції проти Росії ‒ саме за втручання у вибори. Бельгія, Чехія, Польща та інші країни проводять розслідування щодо втручань у вибори спецслужб РФ та Білорусі.

Чому Європарламент важливий

Європейський Парламент, Європейська Комісія і Європейська Рада є ключовими керівними інституціями ЄС. З них лише Європарламент формується шляхом прямих виборів. 

Євродепутати, на відміну від депутатів національних парламентів, не мають права законодавчої ініціативи. Однак вони мають право вносити поправки у законопроєкти і остаточно затверджують законодавчі ініціативи, попередньо погоджені Єврокомісією і Єврорадою. Рішення Європарламенту визначають життя Європейського Союзу і стосуються кожної країни ЄС.

Саме голосуванням Європарламенту у 2014 і 2017 роках було остаточно затверджено Угоду про асоціацію та надання Україні безвізового режиму відповідно. Саме Європарламент затверджує пакети допомоги Україні та санкції проти Росії. 

Європарламент затверджує склад Єврокомісії та обирає її голову. Без наявності в Європарламенті стійкої більшості, яка підтримує ініціативи Єврокомісії, робота інституцій ЄС може бути заблокованою.  

Чим небезпечне російське втручання у вибори

Втручанням у вибори Кремль прагне вирішити кілька тактичних завдань:

• вплинути на результати виборів та майбутній склад Європарламенту, зокрема домогтися більшого представництва євроскептиків, антиатлантистів, популістів і відвертих «друзів Путіна», які виступатимуть за послаблення санкцій проти РФ та підтримки України;
• послабити Європарламент, протидіяти формуванню стійкої коаліції;
• посилити протиріччя в ЄС, перетворити їх на конфлікти, радикалізувати виборців і політиків.   

Ці завдання спрямовані на досягнення стратегічної цілі ‒ руйнування європейської та євроатлантичної єдності, знищення інституційних спроможностей ЄС. 

Кремль сприймає «колективний Захід» в цілому і Євросоюз зокрема як загрозу і «геополітичного суперника». Про це неодноразово заявляв Путін особисто та інші представники його режиму. Російська військова доктрина спрямована проти НАТО. А 23 з 27 держав Євросоюзу входять до Північноатлантичного Альянсу. 

Саме тому Росія активно використовує проти ЄС інструменти гібридної війни, а саме: кібератаки, інформаційно-психологічні операції та операції впливу, військові провокації (зокрема, порушення повітряного простору), підтримує деструктивні рухи, спрямовує потоки нелегалів, перетворює на зброю енергоносії та економічні взаємовідносини в цілому, корумпує європейських політиків, вибудовує розвідувальні мережі та мережі агентів впливу.   

Як Росія втручається у вибори

Інструментами російського втручання у вибори є кібератаки, інформаційні спецоперації, активні заходи, їх узгодження та комбінування. 

Об’єктом кібератак стають сервери та інші ресурси виборчих комісій, політичних партій та кандидатів.

В інформаційному полі діяльність росіян спрямована на:

• поширення в ЄС вигідних Кремлю наративів, зокрема про «зовнішнє управління» з боку США. Наративи спрямовані на посилення наявного євроскептицизму та антиамериканських настроїв;
• посилення та радикалізація конфліктів, посилення інформаційного ефекту проблем, пов’язаних з економікою, нелегальною міграцією тощо.

Серед інструментів, які використовують росіяни, можна виділити:

• медіаресурси, які поширюють російську пропаганду та дезінформацію (російське іномовлення RT і Sputnik, мережа сайтів Pravda, сайти-двійники популярних західних медіа тощо);
• ботоферми та фабрики тролів, які розміщають контент у соцмережах, коментарі в соцмережах і інформаційних сайтах;
• агенти впливу, які поширюють вигідні Кремлю меседжі на різних майданчиках.

Діяльність росіян у європейському медіаполі не зводиться до використання наявних ресурсів для незаконної агітації за партії чи кандидатів, які ситуативно чи послідовно роблять вигідні Кремлю речі. Путінський режим прагне розсварити громадян ЄС один з одним, посіяти розчарування та зневіру в Об’єднаній Європі.  

Цій же меті підпорядковані й активні заходи російських спецслужб у ЄС, підтримка політичних рухів і сил ультралівого та ультраправого спрямування, акцій проти допомоги Україні, протидія акціям українських біженців, провокації тощо.   

Саме напередодні виборів Росія розпочала проведення в ЄС операції із залученням мережі агентів впливу, у тому числі депутатів Європарламенту. За даними спецслужб Чехії та Бельгії, росіяни платили євродепутатам за публічне просування вигідних Кремлю наративів та публікації на пропагандистському сайті «Голос Європи». Одним з кураторів мережі виявився колишній народний депутат України та кум Путіна Віктор Медведчук. За спробу втручання у вибори Чехія наклала на нього персональні санкції.   

Справжнім подарунком для росіян став напад афганського мігранта на Міхаеля Штюрценбергера, одного з ключових лідерів правої партії «Громадянський рух Pax Europa», в основі ідеології якої лежить антиісламізм. Напад стався під час агітаційного заходу у Мангеймі 31 травня. Смертельні поранення отримав поліціянт, який проводив затримання учасників бійки. Наступного тижня у тому ж самому німецькому місті чоловік з ножем напав на Хайнріха Коха, кандидата від ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини». Обидва інциденти, особливо другий, активно коментували сумнівні акаунти у соцмережі X, частина з яких навіть не приховує свій зв’язок з Росією. 

Тактика ботоферм була спрямована на змішування двох інцидентів та просування антимігрантських та ісламофобських меседжів. Обидва напади сприяють збільшенню уваги до проблем, прості рішення для розв’язання яких пропонують «Альтернатива для Німеччини» та інші ультраправі партії. Також аномальну активність X-акаунтів було виявлено під час обговорення з’їзду європейських правих і ультраправих партій, що відбувся в Брюсселі у квітні. 

Метою російського втручання у європейські вибори є не лише вплив на їх результат, а  й внутрішня дестабілізація ЄС та руйнування демократичних інституцій. Жорстка протидія операціям впливу, покарання їх організаторів та учасників є єдиним дієвим механізмом захисту європейської єдності та демократії від деструктивних впливів.

Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу