Блеф, який не спрацював. Як Путін намагався зірвати Глобальний саміт миру

Блеф, який не спрацював. Як Путін намагався зірвати Глобальний саміт миру

Укрінформ
14 червня, напередодні Глобального саміту миру у Швейцарії, Путін виголосив довгу промову під час зустрічі з керівництвом МЗС РФ.

Формально вона була адресована російським дипломатам, але її зміст вказує на те, що це було послання міжнародній спільноті, передусім представникам держав, що мали намір взяти участь у Саміті у Бюргенштоці.

Розколоти Захід

У своїй промові Путін традиційно переклав відповідальність за війну та кризу міжнародної безпеки на Захід, але водночас намагався спровокувати суперечності всередині євроатлантичної спільноти. Так, «справжньою загрозою» для Європи Путін оголосив Сполучені Штати. Мовляв, саме США змушують європейців масово виробляти для України артилерійські снаряди, які будуть «нікому не потрібні, коли завершиться конфлікт», замість розвитку власних високотехнологічних озброєнь. Та й узагалі, за словами Путіна, США брутально використовують європейських лідерів у власних інтересах, а ті, мовляв, «більше бояться впасти в немилість Вашингтона, ніж втратити довіру власних громадян». Цей антиамериканський наратив Москва транслює на європейську аудиторію вже багато років поспіль. І посилення правих популістських рухів у Європарламенті Кремль розглядає як власний успіх, який варто розвивати далі.

Крім того, Путін висловив побоювання і щодо економічних перспектив Заходу. По-перше, США не тільки «стримують розвиток» Глобального Півдня, але й «викачують соки» зі своїх сателітів. А по-друге, заморожування російських активів і валютних резервів нібито підірвала довіру до західної фінансової системи в цілому і до європейських банків зокрема, тому що «наступним у черзі на експропріацію з боку США і Заходу може бути хто завгодно». Звичайно, про власний досвід «експропріації» західного бізнесу у РФ та мародерство на окупованих територіях України Путін не згадував. Проте пов’язати санкції проти РФ і фінансову підтримку України з економічними труднощами західних країн – це надзавдання, над яким Кремль працює з самого початку війни.

Не забув згадати Путін і про «справжні інтереси американського народу», на який Вашингтон нібито поклав тягар месіанства. Мовляв, керівництво Сполучених Штатів прагне «поширити свою ідеологію на весь світ, зберегти свій імперський статус», що призводить до занепаду і деградації країни. Звичайно, звинувачення у імперіалізмі з вуст Путіна важко сприймати без іронії, але то був явний сигнал аудиторії Трампа (і не лише його), яка у питаннях міжнародної політики схильна до ізоляціонізму.

Блеф і шантаж

Втім, набагато більше уваги Путін приділив Україні, повторивши всі основні ідеологеми. «Захід спровокував українську кризу», «провокація в Бучі», «Донбас обстрілювали вісім років», «Київ зірвав Мінські угоди» – схоже, ця заяложена платівка не набридне Кремлю ніколи. Несподівано багато говорив Путін про «нелегітимність» виконавчої влади в Україні, котра нібито «узурпована» після «скасування» цьогорічних президентських виборів. Про те, що провести голосування в умовах повномасштабної російської агресії і щоденного ракетного терору в принципі не можливо, Путін передбачувано не сказав. Його мета – делегітимізувати президента Зеленського в очах міжнародної спільноти, і напередодні Глобального саміту миру це було одним з головних пріоритетів Москви.

Втім, найбільший резонанс у світі викликали заяви Путіна, які були потрактовані деякими коментаторами як «переговорна позиція». Путін наголосив, що мешканці Донеччини, Луганщини, Херсонщини та Запоріжжя нібито «висловили свою позицію в ході референдумів» за підсумками котрих чотири області України нібито «увійшли до складу Російської Федерації», а отже «мови про порушення нашої [російської] державної єдності бути не може». Таким чином, Путін виголосив претензії не лише на збереження тимчасово окупованих територій, але й на неокуповані райони згаданих областей. Як свідчать «реалії на землі», про які полюбляють згадувати у Кремлі, виконати таке завдання російська армія неспроможна, а Київ ніколи не піде на здачу власних територій агресору. Але в цьому випадку йшлося не про спроможності, а про амбіції. У такий спосіб Москва намагалася деактуалізувати порядок денний Глобального саміту миру: мовляв, який сенс говорити про мир, якщо Путін прагне війни і висуває абсолютно неприйнятні умови? 

Головний меседж путінської промови був запакований у багатослівні міркування про перебіг переговорного процесу, який тривав з 2014 року, а надто – про контакти, які відбувалися після початку повномасштабного вторгнення. «З перших днів ми знов висуваємо варіанти дипломатичного розв’язання кризи. Це перемовини у Білорусі, Туреччині, відведення військ від Києва, щоби створити умови для підписання Стамбульських угод, котрі в принципі були всіма погоджені», – згадував Путін. Звичайно, ця версія подій 2022 року має мало спільного з дійсністю. «Мирні пропозиції» Кремля були запрошенням до капітуляції або спробою виграти час для оперативної паузи після провалу путінського бліцкригу. Проте ретрансляція цих фантазій напередодні Глобального саміту миру мала іншу мету. По-перше, у такий спосіб Путін вкотре намагався переконати міжнародну спільноту в тому, що Москва нібито завжди була відкрита до переговорів. А по-друге, що важливіше, Путін оголосив вимогу учасникам Глобального саміту миру: якщо бажаєте позитивних зрушень, вам доведеться говорити з Москвою.

Провал Кремля

Отож, напередодні Глобального саміту миру Москва зробила все, щоб цей захід не відбувся або виявився безрезультатним. Проте плани Кремля вчергове не справдились. «Комюніке, яке було прийнято на саміті, повною мірою відображає наші наміри і залишається відкритим до підписання кожною країною, яка поважає Статут ООН», – сказав Зеленський у заяві за підсумками заходу. Саміт у Бюргенштоку став важливим кроком на шляху до закінчення війни, але напрям цього руху задавала не Росія, а Україна. 

Зеленський на Глобальному саміті миру у Швейцарії
Зеленський на Глобальному саміті миру у Швейцарії

За словами Зеленського, наступним кроком буде розробка детального плану врегулювання, який після погодження буде переданий представниками Російської Федерації. Президент розповів, що переговори з країнами, які готові прийняти Другий саміт миру вже розпочато. «Ви запитуєте, що буде з РФ на другому саміті? Це буде говорити про те, що вони хочуть миру. Їхня присутність там буде говорити про те, що вони вирішили закінчити війну. Не хочу грати словами: вирішили вони чи їх змусив світ… Ми боремося за те, щоб змусив світ, але для нас головне результат. Результат – це закінчення війни», – заявив Зеленський.

Зараз російська пропаганда робить все, щоб переконати українців і світ в тому, що Київ затягує початок «змістовних переговорів» чи навіть відмовляється від самої ідеї мирного врегулювання. Але прекрасно відомо, що швидкою може бути лише капітуляція, натомість досягнення справедливого і сталого миру вимагає консолідованих і тривалих зусиль. І Глобальний саміт миру став черговим доказом того, що ці зусилля української дипломатії дають результати.

Матеріал підготовлено Головною  редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу

Приєднуйтесь до наших каналів Telegram, Instagram та YouTube.

Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-