Кремль не пошкодував грошей на «участь» в Олімпіаді: дайджест пропаганди за 25 липня
- «Хотите как в Украине?» звучить з грузинським акцентом
- Проросійському «Миру» в Молдові залишилось 60 днів
- Z-література відверто «не выVOZит»
- Як Москві «не цікава» Олімпіада в Парижі
«Хотите как в Украине?» звучить з грузинським акцентом
Прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що країна перетвориться на другий фронт військового протистояння з Росією, якщо на парламентських виборах у жовтні переможе опозиція. Він пояснив свої слова тим, що після 24 лютого 2022 року місцева опозиція закликала направити військових до зони бойових дій в Україні.
«Якщо ми теоретично можемо уявити собі прихід до влади колективного «національного руху» (не дай Боже, практично цього не станеться, бо грузинський народ стоїть насамперед на варті інтересів країни), після виборів, я вам гарантую, через 2-3 місяці Грузія стане другим фронтом», – сказав Кобахідзе в інтерв’ю «Руставі-2», заявивши, що в сучасному світі існує «глобальна партія війни», яка прагне послабити Росію, не звертаючи увагу на долю інших країн, включаючи Грузію.
НАСПРАВДІ, це продовження відомого наративу «Хотите как в Украине?», який просувався в Росії на тлі колись її ще більш-менш масштабних протестів проти путінської влади. Тепер той же наратив звучить вже з грузинським акцентом.
Нагадаємо, раніше офіційний Тбілісі заявив про загрозу держперевороту в країні і підготовку замаху на засновника правлячої партії «Грузинська мрія» Бідзину Іванішвілі. Організацією цього, за даними Служби державної безпеки (СДБ), займаються грузинські екс-чиновники, які перебувають в Україні.
Грузинські добровольці, які брали участь у бойових діях на боці України у війні з РФ, повідомляють про виклики на допит у СДБ. Командир «Грузинського національного легіону» Мамука Мамулашвілі назвав це замовленням Кремля: «Грузинська влада у цьому випадку лише виконавці. Коли Росія почала порушувати кримінальні справи проти наших бійців («Грузинський національний легіон» внесений до списку «терористичних організацій» в РФ), це було натяком для нас, що уряд Грузії також потенційно може розпочати переслідування».
А щодо слів Кобахідзе про «прихід до влади колективного «національного руху» (не дай Боже, практично цього не станеться, бо грузинський народ стоїть насамперед на варті інтересів країни)», то варто нагадати, що за результатами нещодавнього опитування, 69% грузин назвали основним ворогом Росію. У 2021 році ця цифра становила 66%; у 2019 році – 49%; у 2017-му – 40%; а у 2012 році – 35%. Показова динаміка «Грузинської мрії».
Проросійському «Миру» в Молдові залишилось 60 днів
У жовтні для Росії ще одні дуже важливі вибори – в Молдові, які включатимуть і референдум щодо членства в ЄС. Але на відміну від Тбілісі, офіційний Кишинів, послідовно викорінює все російське. Вже прийнято рішення про ліквідацію (протягом 60 днів) представництва проросійської міждержавної телерадіокомпанії «Мир».
НАСПРАВДІ, вона ще з 2022 року не отримує фінансування від уряду Молдови. Її мовлення заборонено на території країни. Проте, за словами посла Молдови в США Віорела Урсу, Молдова все ще залишається у вразливому становищі, оскільки Росія використовує її як «полігон» для дезінформації, яка є скрізь і стає все більш просунутою.
Він зазначив, що раніше російська дезінформація виходила російською мовою, але за останні шість місяців почала з’являтися ідеальною румунською, схожою на молдовську. (Тут варто згадати російський фейк про «телефонний флешмоб із павербанком в труні», який вийшов на гарній український мові. – Ред.). Урсу також очікує збільшення кількості діпфейків за тиждень до виборів, що навіть не залишить часу для їх спростування.
Заступник помічника держсекретаря США у справах Європи і Євразії Крістофер Сміт заявив членам Конгресу: «Ми бачимо дуже чіткі дії росіян, щоб підірвати майбутні молдовські вибори і референдум. Вони залучають мережі втручання, які фінансує російська держава…, що покликані позбавити народ Молдови його права обирати своє майбутнє».
Він зазначає, що Москва використовує різні методи для поширення дезінформації, включаючи кампанії, які фінансуються олігархами, що платять людям за протести. За його словами, Росія також намагатиметься підірвати явку, поширюючи брехню про те, що Молдова буде втягнута у війну в Україні.
Як бачимо, у наративі «Хотите как в Украине?» російський міждержавний «Мир» намагається надати крім грузинського ще й молдовського акцента.
Z-література відверто «не выVOZит»
«Для російських шкіл, бібліотек та культурних центрів склали список фронтової поезії, оповідань військових та нарисів про «героїв російської весни», які мають «зберегти пам’ять» про війну в Україні», – повідомив один з російських ресурсів. Загалом у списку 15 книг. Серед них: «Никто не выVOZит эту жизнь», «Под музыку Вагнера» та інші.
Крім цього, культурним установам наполегливо радять виставити бюсти військовослужбовців та штурмовиків, які «набули публічної популярності та є яскравим відображенням нашої історичної епохи». До них, наприклад, віднесені полковник «народної міліції ДНР» Ахра Авідзба або колишній прессекретар військового командування «ДНР» Едуард Басурін.
НАСПРАВДІ, за цією, нібито рутинною новиною з «культурного життя» Росії, ховається велика проблема для Z-літератури. Так, у книгарнях вона на найпочесніших місцях, самих авторів приводять на зустрічі до школярів. Але великого попиту їх творчість не має. Голова найбільшої книжкової мережі Росії «Читайгород–Буквоед» Олександр Бричкін в інтерв’ю РБК обережно зауважив, що «попиту на патріотичну літературу не з’явилося».
І подиву це ні в кого не викликає. «Це дуже жахлива графоманія, яку просто важко читати. Якщо через звичайні зведення Z-каналів ти ще якось продираєшся, то їхню прозу читати важко, тому що вона неталановита. Це не питання ідеології чи того, що вони прославляють криваву злочинну війну. Вони просто погано пишуть», – каже дослідник пропаганди Іван Філіппов.
Порівняння із Z-каналами не випадкове. Z-проза багато в чому народилася з них. Її пишуть часто ті самі люди. Наприклад, таке: «Але ми не звірі. Це батальйон «Азов» звірі. Вони за Гітлера, люблять свастику, їхній президент Зеленський – наркоман чортів, петрушка, на гумках у американців…». І це написала людина, яка принаймні мала б хоч якось володіти словом – «воєнкор» «Комсомольськой правды» Селезньов, який називає себе «начитаним інтелігентом».
Ось як він, наприклад, намагається пояснити мешканцям Маріуполя, що у руйнуванні їхніх будинків винна не Росія, а Україна, і кому треба сказати спасибі: «Як кому? Українській своїй владі скажіть, що напхала місто нацистами та зброєю, тому воно рано чи пізно в руїни перетворилось». Про рівень цього «автора» каже і його відповідь українцям, які не згодні з ним: «Я не ображаюся. Розумію, люди тільки писати навчилися. Шаровари з вишиванкою одягли та ручкою в носі колупаються».
На прикладі цього «начитаного інтелігента» цілком зрозуміло, чому «патріотична проза» так і не народила жодного помітного чи успішного твору. «Z-патріоти були впевнені, що якщо заборонити Глуховського, Акуніна та всіх авторів, які їм дуже не подобаються, то на випаленому полі сама собою виросте їхня чудова література. Ось третій рік як не росло, так і не зростає», – підбиває невтішний Z-літературний підсумок Іван Філіппов.
Z-література відверто «не выVOZит». Ось тому з книгарень, де її ніхто не купує, її масово й вивозять в бібліотеки.
Як Москві «не цікава» Олімпіада в Парижі
І наостанок про головну світову спортивну подію – Олімпіаду, яка стартувала в Парижі 26 липня. Через те, що в спортивній частині Росія фактично брати участі не буде (приїдуть лише 15 спортсменів, які виступатимуть під нейтральним прапором), вона підготувалась до неї ретельно на пропагандистському рівні.
Головне політичне рішення вже ухвалено – взагалі не транслювати Олімпіаду. І видати це за «волю народу», яку підтримали спортсмени, починаючи з багаторазової олімпійської чемпіонки лижниці Вяльбе і завершуючи боксером Валуєвим.
Ось так за 10 років путінська Росія від «головної події світу в Сочі-2014» пройшла шлях до «нікому непотрібного заходу в Парижі-2024».
Після телевізійного скасування «чужого для нас свята спортивного життя» метою пропаганди стала його дискредитація. Від смішних новин на кшталт «нестачі яєць на сніданок для спортсменів» до більш системних речей, пов’язаних із штучним інтелектом і кібератаками – щоб завдати шкоди репутації МОК та «розпалити ворожнечу» в Парижі, про що вже заявив Microsoft.
Держдепартамент США також висловив стурбованість з приводу можливих кібератак з боку РФ під час Ігор, пославшись на інцидент з хакерською атакою під час церемонії відкриття Олімпіади у Південній Кореї у 2018 році. У Вашингтоні вважають, що «тепер у Москви вдесятеро більше причин влаштовувати атаки».
Цього тижня поліція Франції заарештувала громадянина РФ. З’ясувалося, що він перебуває у розшуку. Імовірно, займався шпигунством та різними діями, спрямованими на зрив змагань. У затриманого знайшли посвідчення співробітника Федеральної служби безпеки Росії.
Кремлеботи також поширили фейковий кліп відомої російської музичної групи Little Big (яка засудила війну і покинула Росію). У ролику люди мочаться і кидають сміття в річку Сена. Особи відомих персонажів згенеровані за допомогою нейромереж. Так, фейковий мер Парижу стріляє в мігрантів. Фейковий глава МОК допускає до Ігор лише трансперсон, а фейковий Макрон виганяє з них білоруського спортсмена та підкладає європейським допінг.
Як повідомили «Агентству» у проєкті «Блокувальник ботів», у поширенні відео загалом брало участь понад 30 тисяч кремлеботів. Вони зробили як мінімум 837 унікальних постів та 2,4 млн ретвітів. Це дозволило отримати сукупно, як мінімум, 7,1 млн переглядів.
Пости поширювалися англійською, арабською, німецькою, іспанською, французькою, італійською, польською, турецькою, індонезійською, португальською та грецькою мовами, івритом та хінді, зазначили в проєкті, наголосивши, що це одна з найбільших кампаній із дезінформації, в якій на даний час взяли участь кремлівські боти.
Як бачимо, Москва не шкодує величезні бюджети, щоб показати, як їй «не цікава» Олімпіада в Парижі.
Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу
