Якого «економіста» затримала СБУ в Молдові: дайджест пропаганди за 8 жовтня 2024

НАСПРАВДІ, ця заява зроблена напередодні сесії виконавчої ради Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ), яка розпочалася саме 8 жовтня. Для Москви це був крок відчаю: коли не можеш довести жоден зі своїх фейків, починаючи від «бойової сарани» і закінчуючи «брудною бомбою», – звинувачуй в ОЗХЗ, яка буцімто «кришує злочини Києва».

Але трюк провалився. Велика Британія розширила список санкцій проти РФ, включивши до нього й самого Кирилова, який «відповідальний за розгортання цієї варварської зброї та є важливим рупором кремлівської дезінформації, розповсюджуючи брехню, щоб приховати ганебну і небезпечну поведінку Росії». 

Також під санкції потрапили 27-й Центральний НДІ і 33-й Центральний науково-дослідний випробувальний інститут МО РФ – через «надання підтримки в розробці та розгортанні» хімічної зброї для використання на фронті.

У травні, нагадаємо, Держдепартамент США звинуватив РФ в застосуванні хлорпікрину, внесеного до «чорного списку» ОЗХЗ. Цей злочин, до речі, не надто приховували і в Росії. Вже колишній головний військовий пропагандист «ДНР» Едуард Басурін у квітні 2022 року (після чергового невдалого штурму «Азовсталі») запропонував здійснити хімічну атаку проти українського гарнізону: «Штурмувати підземні укріплення підприємства немає сенсу. Тому потрібні хімічні війська, які знайдуть спосіб, як викурити кротів зі своїх нір».

«Застосування таких хімікатів не є поодиноким інцидентом і ймовірно зумовлене бажанням російських військ вибити ЗСУ з позицій і домогтися тактичних успіхів на полі бою», – заявляв, обґрунтовуючи свої санкції Вашингтон. Тепер до них доєднався і Лондон.

Євросоюз відповідає на «гібридні атаки» Кремля

Ще одна новина з британських островів надійшла 8 жовтня.  Міністр транспорту Ірландії Імон Раян закликав публічно розкрити особу місцевого політика, якого ймовірно завербувала розвідка РФ як агента.

Нагадаємо, The Times нещодавно повідомила, що спецслужби РФ використали «медову пастку» для вербування політика під час переговорів щодо Brexit, а однією з цілей було підірвати відносини між Великою Британією, Ірландією та ЄС. Газета також повідомила, що хоча ірландські служби безпеки виявили потенційного агента під кодовим ім’ям «Кобальт», він, як і раніше, працює в парламенті країни.

НАСПРАВДІ, поки «Кобальт» працює — по інший бік Ла-Маншу, в Раді Євросоюзу вже розробили нові критерії для санкцій проти Росії у зв’язку з її «дестабілізуючими діями за кордоном». Як йдеться у повідомленні Ради, «ЄС відтепер зможе протистояти різним гібридним загрозам, таким як:

–        підрив виборчих процесів і функціонування демократичних інституцій;  

–        погрози і саботаж економічної діяльності, послуг, що становлять суспільний інтерес, або критичної інфраструктури;

–        використання скоординованої дезінформації, іноземне маніпулювання інформацією та втручання;

–        шкідлива кібердіяльність, інструменталізація мігрантів і інші дестабілізаційні дії».

Новий підхід, як вважають в Євросоюзі, дасть змогу накладати обмеження на фізичних і юридичних осіб, які «підривають основні цінності ЄС, його держав-членів, їхню безпеку, незалежність і цілісність, а також цінності міжнародних організацій і третіх країн».

На Дмитра Чистіліна чекає «чистилище»

Щодо гібридного втручання Росії у справи інших країн, одразу дві новини надійшли з Молдови та Румунії.  Останній Верховний суд остаточно заборонив брати участь у президентських виборах Діані Шошоаке через її «проросійські, антиєвропейські та антинатовські погляди». У постанові йдеться, що така позиція Шошоаке позбавляє її права балотуватися на посаду президента. Хоча про те, як ця румунська сенаторка допомагає «Москві. Кремлю. Путіну», відомо давно.

Друга новина можливо цілком пов’язана з першою. СБУ затримала в Молдові у взаємодії з місцевими спецслужбами Дмитра Чистіліна, якого в Росії називають «вченим-економістом».

НАСПРАВДІ, цей «економіст» нібито займався організацією міжнародної конференції в Бухаресті, яка присвячена питанням регіональної безпеки, на чому й наполягають російські ресурси. Зі столиці Румунії він полетів до Москви, а тоді звідти повернувся до Кишинева, де його й затримали.

Якими питаннями «регіональної безпеки» цей російський «вчений» займався – не важко здогадатись. Особливо на тлі чисельних повідомлень про те, як, наприклад, РФ грає у передвиборчу «мафію» в Молдові. Крім того, Чистілін є учасником різних «етерних летючок» на RT.

Крім того, Чистілін був помічником колишнього радника Путіна — Сергія Глазьєва, який вважався одним із головних «модераторів» окупації Криму, Донецької та Луганської областей та розробником «Стратегії інформаційної війни», яка виправдовувала повномасштабне вторгнення Росії в Україну. 

До цього року включно Чистілін готував для Кремля «аналітичні матеріали», в яких підтримував збройну агресію РФ та «інтеграцію» до її складу ТОТ України. Він також є автором книг з красномовними назвами як-от «Белорусский выбор», «Номер 7593. Куда идет Украина».

Його лекції про «гарячі битви інформаційних війн, пропаганду та перспективи України» можна послухати на подкастах.

Втім, свою «гарячу інформаційну битву» Чистілін програв. Тепер його чекає «чистилище» України. А можливо ще Молдови та Румунії, «регіональною безпекою» яких так опікувався цей російський «вчений-економіст».

Бурунді показало місце Росії в Африці

І наостанок новини спорту. Президент Федерації футболу Бурунді Олександр Муенге повідомив, що збірній його країни було б цікаво  провести товариський матч із національною командою Росії. Але є нюанс – «це залежатиме від умов, які можуть бути запропоновані Російським футбольним союзом».

НАСПРАВДІ, у перекладі з бурундійської футбольно-економічної мови це звучить приблизно так: «Ми готові грати, якщо нас влаштує сума, яку заплатить РФ».

Тобто одна з найбідніших держав світу вирішила поправити своє фінансове становище за допомогою РФ, просто скориставшись тим, що російський футбол перебуває в міжнародній ізоляції.

По факту це остаточне скочування футбольної збірної Росії на дно. До того ж у буквальному сенсі: збірна Бурунді в рейтингу ФІФА посідає 136 місце, проте відносно росіян все одно почувається в сильній позиції. І на те є причини. 

У жовтні всі збірні, до яких зверталася Росія, послідовно відмовилися грати з нею. Пакистан (197 місце в рейтингу) скасував усі домовленості попри те, що РФ брала на себе всі витрати. Також від матчів відмовилися Танзанія (110 місце) і Таджикистан (103 місце). Росія змогла попередньо домовитись лише з Туркменістаном (142 місце).

Подібна поведінка Бурунді цілком нормальна й навіть типова. Так само поводиться з Росією Китай у питанні газу, Індія – у питанні нафти, а також інші «партнери Росії по БРІКС» (жоден з лідерів країн-членів організації так і не привітав Путіна із 72-річчям). 

Саме таким є реальне становище Росії у світі. Бурунді не просто принизила російський футбол, але показала, яке насправді місце займає Росія в «нашій Африці». Та й не лише в ній.

Матеріал підготовлено Головною редакцією «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки» для сайту Укрінформу