Ліки – не цукерки, а надто рецептурні препарати
Не на жарт людей сколихнула інформація про те, що в аптеках майже всі ліки з 1 квітня продаватимуть лише за рецептом. Напередодні у великих містах перед аптеками вишикувалися черги, як це було рік тому після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну. Втім, паніка – найдеструктивніша поведінка загалом, а під час війни особливо. Укрінформ розібрався, на які ліки тепер треба мати рецепти, як їх отримати і чому важливо займатися не самолікуванням.
Відразу зазначимо, що більшість ліків першої необхідності – не потребують рецепта. У офіційному переліку лікарських засобів, дозволених до застосування в Україні, які відпускаються без рецептів з аптек та їх структурних підрозділів, – 2961 препарат (хоча деякі назви дублюються, бо різниться лише виробник). У цьому списку, наприклад, стрептоцидова мазь, темпалгін, римантадин, краплі риназолін, пертусин, перекис водню, парацетамол, пантенол, панкреатин і т.ін.
Майже впродовж року, «на період дії воєнного стану», фармацевти керувалися правом більшість медпрепаратів, в інструкціях до яких чітко написано «За рецептом», продавати без офіційного рецепта лікаря. Такий порядок регламентує постанова Кабінету Міністрів України від 7 травня 2022 року №542. Нею були внесені зміни до «Ліцензійних умов виробництва, господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів)».
Цитуємо частково Зміну, яка виокремлено додавалася до постанови, про доповнення Ліцензійних умов пунктом 31-1, підпункт 3: «відпуск рецептурних лікарських засобів (окрім лікарських засобів, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини та виписуються на спеціальних рецептурних бланках за формою № 3, комбінованих лікарських засобів, які містять наркотичні засоби, психотропні речовини або прекурсори в кількості, що не перевищує їх гранично допустиму норму, отруйних та сильнодіючих лікарських засобів), які згідно з інструкцією для медичного застосування підлягають відпуску за рецептом, за кошти пацієнта та/або інших джерел, не заборонених законом, окрім бюджетних коштів, може здійснюватися без рецепта лікаря за умови надання пацієнтам працівниками аптек та їхніх структурних підрозділів під час відпустки таких лікарських засобів роз'яснення щодо необхідності їхнього застосування згідно із зазначеною інструкцією».
«Першочергово хочу зазначити, що наше завдання – не покарати когось, а разом сформувати в суспільстві культуру відповідального вживання лікарських препаратів. Адже ліки – це не цукерки, а надто рецептурні препарати. На те вони і рецептурні, що відпускаються за рецептом лікаря. І їх неправильне використання може призвести до непоправних наслідків для здоров'я людини. І тут якраз питання лежить у спільній площині відповідальності і держави загалом, і лікаря, фармацевта та пацієнта», – коментує Укрінформу Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку.
Контроль за відпуском рецептурних ліків в аптеках, зокрема, здійснюється Держлікслужбою. На час воєнного стану: якщо цей структурний підрозділ отримує скарги від пацієнтів щодо порушення порядку реалізації ліків, то може здійснити відповідну перевірку. Відповідальність за це прописана у Кодексі України про адміністративні правопорушення, стаття 42-4: накладення штрафу від 50 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а повторне протягом року вчинення порушення – від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів.
«Рецептурні препарати, логічно, мали би продаватися за рецептами, – коментує керівниця громадської організації «Медичні лідери», лікарка Юлія Брикульська. – Чому в нас це не робилося, це вже інше питання. «Плюси» реалізації ліків за рецептами очевидні. Будь-яка система охорони здоров’я має слідкувати, що відбувається із застосуванням ліків. Хаотичний безконтрольний прийом препаратів, які можуть мати протипоказання, давати багато побічних дій, бути несумісними з іншими ліками – це більшою мірою шкода організму пацієнта, а не його оздоровлення. А безрецептурний прийом антибіотиків, коли їх взагалі не треба вживати, – це глобальна проблема. В результаті безконтрольного прийому розвивається мультирезистентний туберкульоз від якого помирають люди. Це глобальна проблема, над якою працюють системи охорони здоров'я. Не можна за власним розумінням або спираючись на попередній досвід купувати в аптеці антибіотики. Електронні рецепти – інструмент, який даватиме змогу відслідковувати як лікарі призначають препарати, покращуючи тим самим якість лікування та безпеку пацієнтів. Така система давно діє в країнах Євросоюзу та Великої Британії».
Система «папірець-штамп-підпис» хоч і застаріла, утім, зважаю на воєнний час, залишається повноцінною паралельно з електронними рецептами. Вони були впроваджені ще кілька років тому в рамках програми реімбурсації (виплати компенсацій) «Доступні ліки», з минулого року – використовуються для придбання антибіотиків та наркотичних препаратів. У межах цих ініціатив було виписано понад 55 млн е-рецептів, констатує Міністерство охорони здоров’я України.
«Відпуск лікарських засобів за е-рецептом здійснюється поетапно, включаючи й перехідний період з огляду на ситуацію в країні, де йде повномасштабна війна. З 1 серпня минулого року антибактеріальні препарати відпускаються за електронним рецептом, з 1 листопада – наркотичні (психотропні) препарати й ось тепер, з квітня, – рецептурні ліки можна придбати також і за е-рецептом. Станом на зараз виписано понад 700 тисяч е-рецептів антибактеріальні препарати і майже 18 тисяч – на наркотичні. Перед запуском цих сервісіс також були хвилювання як усе працюватиме. Як бачите, критичних проблем не виникло, електронні рецепти активно використовують. Також враховано ситуацію в регіонах, де ведуться бойові дії, – там рецепт не потрібен для відпуску рецептурних препаратів, окрім наркотичних (психотропних), сильнодіючих (отруйних речовин). Також військові адміністрації, підрозділи ЗСУ, залучені волонтерські та благодійні організації можуть закуповувати рецептурні ліки для потреб воєнного часу гуртово безпосередньо у дистриб’юторів і для цього рецепт не потрібен», – каже Марія Карчевич, зауважуючи, що відпуск ліків за рецептом – це й одне із домашніх завдань, в межах наших євроінтеграційних прагнень.
Директор дитячої міської поліклініки № 6 Одеси Сергій Горіщак, лікар-нейрохірург, кандидат медичних наук, зауважує, що впровадження рецептурного продажу ліків в Україні починає відлік із норми закону ще 1994 року. Потім вона поновлювалася на початку 2000-их. Завжди був спротив. «Ми країна, де купують певних ліків значно більше, ніж в інших європейських країнах, за підрахунками міжнародних організацій, – каже співрозмовник. – Маємо часто ситуацію, коли люди посиділи на лавочці і самі собі прописали ліки. На превеликий жаль, антибіотики все ще можна купити без рецепта. А потім – після такого самолікування – не розумієш, чим вилікувати людину? Наприклад, антибіотики не використовують для подолання вірусних хвороб. Утім, коронавірус, добре пам’ятаємо, намагалися багато хто і самостійно, і навіть за призначенням лікарів, лікувати саме антибіотиками. Багато летальних випадків потім було саме через те, що через резистентність (стійкість) бактеріальних ускладнень не могли витягнути пацієнтів з бактеріальної катастрофи. Могли б допомогти антибіотики останнього покоління, але, по-перше, вони дуже дорогі, а по-друге, був період їхнього дефіциту у світі».
Якщо взяти групу знеболюючих препаратів на зразок немісилу, то їхнє неконтрольоване вживання може просто задавнити хворобу. Сергій Горіщак розповідає: «Біль – це «червоний прапорець», який може бути першим симптомом хвороби, а анальгетики це нівелюють. Якщо його не лікувати, а просто приглушити – в людському організмі починається велика біда. Ще один «мінус» безконтрольного використання медикаментів, особливо при вірусних захворюваннях – коли хвора людина самополікувалася, приглушила симптоми хвороби та прийшла на роботу, а потім заражені всі чи частина співробітників. Загалом електронні рецепти (як і паперові) – це спроба урегулювати безконтрольне використання ліків, зробити висновки для планування їх закупок на майбутнє, що в свою чергу призведе до економії бюджету країни, а найголовніше – робитиме здоровими українців ».
Хоч би як парадоксально це звучало – коли в нашій країні від ворожих снарядів за понад 400 діб загинули десятки тисяч людей, а рахуємо жахливі втрати з 2014 року – кожен має дбати про своє здоров’я навіть у спосіб обов'язкової консультації з лікарем. Це потрібно, щоби мати сили для наближення Перемоги, відбудови і покращення демографічної ситуації. А МОЗ має подбати, щоби дійсно велика кількість лікарів через електронні системи могли виписувати рецепти, як декларується, тобто всі, хто має диплом і 5-річний сертифікат для діяльності. І має бути належним чином відлагоджена можливість волонтерським організаціям безперебійно і швидко закуповувати всі необхідні ліки для шпиталів на передовій.
Валентина Самченко, м.Київ
