Замовити пресконференцію в Укрінформі

реклама

Цифровізація медицини: топ-10 проєктів 2023-го року

Цифровізація медицини: топ-10 проєктів 2023-го року

Блоги
Укрінформ
Які цифрові проєкти були реалізовані МОЗ упродовж року, що минає

Цифрові медичні сервіси стали невід’ємною частиною життя українців. Електронні направлення і рецепти, телемедичні консультації, лікарняні – сьогодні все це можна отримати, не виходячи з дому.

На державному рівні цифровізація дозволяє ефективно керувати процесами, вести облік та контроль, оперативно реагувати на нагальні потреби і запобігати корупції.

Цифровізація української медицини триває вже понад 6 років, з кожним кроком додаючи все більше корисних і зручних речей.

Щоб відповісти на питання – багато це чи мало, зазначу, що розвинуті країни проходили цей шлях близько 15 років.

Цифрова медицина України має своє “обличчя” і ім’я. Зветься вона eHealth (часто плутають з ЕСОЗ). Насправді ЕСОЗ (електронна система охорони здоров’я) – це лише одна із систем, які входять до екосистеми eHealth.

Так, ЕСОЗ – це ключова інформаційно-комунікаційна система. Вона містить медичні дані про здоровʼя 35 мільйонів українців та обʼєднує більшість медичних закладів й аптек в країні в єдиний медичний простір. Саме завдяки ЕСОЗ пацієнти користуються такими цифровими сервісами як е-рецепти, е-направлення, медичні висновки та інші.

Завдяки цифровим проєктам, що були реалізовані в ЕСОЗ протягом 2023 року, сьогодні можна:

  • придбати рецептурні ліки за електронним рецептом від лікаря;

  • отримувати імуносупресивні, знеболювальні ліки, а також тест-смужки для глюкометрів за е-рецептом у межах програми реімбурсації;

  • формувати COVID-сертифікати для пацієнтів, які отримали щеплення за кордоном та інше.

В електронній системі охорони здоровʼя став доступним функціонал обліку реабілітаційних втручань. Внесено понад мільйон записів (з використанням МКФ) щодо провадження реабілітації для 125 тисяч пацієнтів.

Але, як було сказано вище, eHealth налічує цілу низку інформаційних систем, реєстрів та цифрових продуктів.

У минулому році запущено пілот електронної системи управління запасами ліків та медичних виробів «e-Stock».

Також розвинуто нові модулі системи «MedData» (ресурс, що дозволяє контролювати потребу і залишки лікарських засобів) серед яких – модуль «гуманітарна допомога», «Вакцинація» та «Облік».

У 2023-му запроваджено електронну систему епідеміологічного нагляду (ЕСЕН) та розширено її функціонал.

Цифрові інструменти дозволяють ефективно збирати кошти і розподіляти їх на потреби здоров’я. У межах UNITED24 уже зібрано понад 1,5 млрд грн та придбано 13 броньованих евакуаційних авто, 191 «швидку», необхідне обладнання і медвироби. Також відновлено два медичні заклади.

Крім іншого, розпочалася цифровізація військово-лікарських комісій. Наша команда долучилася до впровадження електронної черги, електронного документообігу, що дозволяє обмінюватись документами між медзакладами, військовими частинами та центрами комплектування.

У 2023 році на новий рівень вийшло впровадженні телемедицини в Україні. Схвалено стратегію розвитку та законодавчі зміни, інтегровано гуманітарні телемедичні рішення у заклади охорони здоровʼя, зокрема щодо вибухо-вогнепальних, опікових травм, використання пристроїв віртуальної присутності, віртуальної операційної, віддаленої діагностики стану плода та інші.

Ми продовжуємо працювати над модернізацією державних реєстрів, впроваджуємо нові системи і реєстри у сфері охорони здоровʼя на базі «Дія.Engine».

У наступному році МОЗ працюватиме над ще більшою кількістю цифрових проєктів.

Тож далі буде!

Марія Карчевич, заступниця міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
Розширений пошукПриховати розширений пошук
За період:
-