«Донбас-Прикарпаття»: в Івано-Франківську відновив свою роботу реабілітаційний центр із Краматорська

З початку 2023 року в Івано-Франківську запрацював Центр комплексної реабілітації «Донбас-Прикарпаття», який переїхав з Краматорська. Нині Центр, який «з нуля» відновив свою роботу, допомагає не лише людям з інвалідністю, а й військовим.

НАЙЦІННІШЕ ОБЛАДНАННЯ НИНІ ПРАЦЮЄ В ІВАНО-ФРАНКІВСЬКУ

Центр реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас» з Краматорська двічі проводив евакуацію. Перший раз це відбулось у 2014 році, коли з початком російської агресії працювати у рідному місті стало небезпечно. Тоді майже на два місяці фахівці Центру перебрались в Одесу. У лютому 2022 року знову стало питання евакуації. Вибухи були зовсім поряд і вони майже не припинялись. Директорка Центру комплексної реабілітації для осіб з інвалідністю «Донбас-Прикарпаття» Світлана Фоміна пригадує, найперше стало питання евакуації близько сотні людей з інвалідністю, яким кілька днів поспіль довелось перебувати у підвалах.

«За два тижні ми зрозуміли, що треба виїжджати. Що було найважче? Не вистачало транспорту, який би був пристосований для людей-візочників. У нас була всього одна «газелька», якою й возили людей до потягів. Тоді ажіотаж на виїзд був колосальним. Та найважче було визначити, куди буде їхати людина з інвалідністю. Хтось був із Києва, а кияни тоді евакуювались. Хтось був з Харківщини, яку теж вкривали російські снаряди. Тут нам дуже допомагали волонтери і наші особисті зв’язки. Багато людей ми відправляли до Львова, Вінниччини», – пригадує Світлана Фоміна.

Тим часом, адміністрація Центру вже мала свої напрацювання щодо відкриття філії Центру «Донбас» в інших регіонах України. Для цього фахівці раніше оглянули 11 об’єктів у різних українських містах. Вже у час війни їм довелось визначити місце нової філії й евакуації Центру. І ним став Івано-Франківськ. Обласна влада відгукнулась на це позитивно. Рішення про переїзд Центру прийняли не вагаючись, надавши для цього будівлю колишнього фтизіопульмалогічного центру. Тоді Центр реабілітації почав перевозити у колишню лікарню своє обладнання, яке в березні подалі від обстрілів вдалось вивезти до Дніпра.

«У Краматорську ми залишили великогабаритні ліжка, шафи, а найцінніше обладнання нині працює в Івано-Франківську. Нам навіть годинник не треба було купувати. У нас є все необхідне для роботи і реабілітації людей», – запевняє директорка.

Вона розповідає, що реабілітаційний Центр ще у Краматорську активно працював з міжнародними донорами. Тому знайти благодійників, які б відремонтували приміщення в Івано-Франківську, не вимагало багато часу. Ремонтні роботи тривали з вересня. Вже у січні тут почали приймати перших пацієнтів і вперше у Центрі «Донбас-Прикарпаття» взялися за реабілітацію військових.

ЗАРАЗ ВОНИ ЖИВУТЬ НА ІНСТИНКТАХ ВИЖИВАННЯ

Нині на першому поверсі Центру облаштовані вісім процедурних кімнат та шість ліжко-місць для тих осіб, які вимушені перебувати у Центрі увесь реабілітаційний період. Ще більше 20 людей тут проходять реабілітацію амбулаторно.

Усі послуги в Центрі безкоштовні. У їх числі – фізкультурно-спортивної реабілітація, медичне спостереження, психологічна і соціальна реабілітація, ерготерапія, фізіотерапія, індивідуальні заняття з фахівцями.

З початку року через Центр реабілітації пройшли військові, які отримали поранення під час війни. І хоча цю кількість бійців, яким нині потрібна така допомога, називають мізерною, все ж фахівці Центру пишаються своїм результатом і готові докладати усіх зусиль, аби полегшити стан українських воїнів.

Свій індивідуальний реабілітаційний курс у Центрі «Донбас-Прикарпаття» пройшов і 47-річний Віталій з Косівщини. У червні минулого року в Гуляйполі він отримав мінно-вибухову травму, виконуючи роботу сапера. Лікування проходив довгих 11 місяців у медзакладах Дніпра, Києва, Запоріжжя та Львова, звідки отримав направлення у Центр «Донбас-Прикарпаття».

«У чоловіка в перші дні важкого поранення ще стався інсульт. Реабілітація нам потрібна була ще й для того, щоб розробити руку і ногу, бо інсульт вразив усю ліву частину тіла. З фахівцями Центру «Донбас-Прикарпаття» ми працювали над розробкою ліктя та суглоба руки. Займались для цього дрібною моторикою, киданням м’яча», – розповідає жінка пораненого, Інна.

Вона запевняє, коли порівняли перше й останнє заняття у реабілітаційному Центрі, то помітили значне покращення стану Віталія. Нині військовий ще не може обходитись без сторонньої допомоги, а тому в родини є всі сподівання на повторний курс у Центрі. Запевняють, тут відчули необхідну увагу медиків та високу професійність.

«Ми маємо намір продовжити реабілітацію і для цього повернутись у центр, – запевняє Інна.

«Нам дуже легко з військовими, які приїжджають до нас із дружинами. Жінка мотивує і допомагає стати військовому на ноги», – посміхається Світлана Фоміна.

Вона додає, фахівці Центру «Донбас-Прикарпаття» постійно співпрацюють з закордонними колегами для обміну досвідом та навчанням. І тому позитивні результати тут очевидні.

Військова Олена, яка втратила чоловіка на війні, теж проходила в Івано-Франківському центрі реабілітацію разом з шестилітньою донечкою. Подолати горе їм допомагала психолог Ганна Карандей. На її думку, супровід психолога у таких випадках може затягнутися від року до трьох. Каже, усе залежить від того, наскільки близькою була людина, яку втратили.

«У рідних можуть бути серйозні наслідки під час горювання, аж до втрати сенсу життя, депресій», – зауважує Ганна.

Вона каже, що така ж допомога потрібна й дітям загиблих. Для цього з ними проводять арт-терапію, ігрові заняття.

«У дітей все залежить від емоційного стану матері. Якщо мама постійно плаче, не бачить сенсу життя, то й дитині буде це важко перенести. Якщо ж мама горює, але розуміє, що життя триває, то й дитині буде легше пройти цю трагедію», – запевняє Ганна.

За її словами, допомога психолога стане потрібною усім військовим після війни, щоб почати нове життя. Нині, каже, не всі бійці готові до такої допомоги.

«Зараз вони живуть на інстинктах виживання і їм потрібна лише підтримка», – зазначає психолог.

МИ БАЧИМО ПОЗИТИВНИЙ РЕЗУЛЬТАТ

«Військові адаптуються дуже швидко. За 3-4 дні почуваються в нас як удома», – запевняє фахівець з фізичної реабілітації Дмитро Зубенко. Він приїхав до Івано-Франківська з Краматорська. Як і його колеги, орендує тут квартиру, щоб займатись улюбленою справою. Загалом, колектив Центру «Донбас-Прикарпаття» налічує близько 30 фахівці, третина з яких – переселенці з Краматорська.

«Основним є те, що ми бачимо позитивний результат. Багато людей до нас приїжджали у лежачому і напівлежачому положенні, але після повного курсу реабілітації виходили від нас своїми ногами. Так, з підтримкою близьких, на милицях, але самотужки», – говорить лікар-фізіотерапевт Марія Кліщенко.

За її словами, людям з інвалідністю тут запропонують індивідуальний план реабілітації з лікувальним масажем, фізкультурним комплексом, з заняттями логопеда, психолога та широким комплексом фізіотерапевтичних процедур. Повний курс комплексної реабілітації триває 30 днів. Особливу увагу тут приділяють дітям з аутизмом та ДЦП.

«В Івано-Франківську досі була велика потреба у такому центрі. У нас вже більше 20 дітей пройшли реабілітацію. Дітки з аутизмом дуже люблять займатись у нашій кімнаті з дзеркалом, є тунелі спеціальні», – розповідає педіатр Марія Онищук.

Нині у Центрі стоїть питання про розширення і ремонт другого поверху. Відтак пошук благодійників тут не припиняють.

«Ми надаємо послуги особам з інвалідністю з усієї України, а люди хочуть гарні й зручні умови. На другий поверх треба піднятись, а до нас приходять люди, які пересуваються на візках і милицях. І це проблема», – зауважує Світлана Фоміна.

Вона додає, нині у Краматорську приміщення реабілітаційного Центру частково зруйноване. Але фахівці сподіваються, що після війни таки зможуть повернутися до рідного міста. Попри це, в Івано-Франківську свою роботу не припинятимуть.

«У Краматорську в нас було кілька будівель. Там, де була спортивна база, окупанти розбомбили. Вціліла лише будівля гуртожитку. Там вибиті вікна, пошкоджене опалення, водопостачання… Поки є куди повертатись. Нам важливо, щоб в Івано-Франківську залишилась філія», – запевняє Світлана Фоміна і додає, що для фахівців із Краматорська є дуже знаковим, що у час війни їхня філія знайшла прописку в Івано-Франківську на вулиці Героїв УПА. А ще переселенці з Краматорська вдячні Івано-Франківську за гостинність і турботу про безбар’єрність, яка, запевняють, у важкий час підтримує й об’єднує багатьох людей.

Ірина Дружук, Івано-Франківськ
Фото – автора та з архіву реабілітаційного центру «Донбас-Прикарпаття».