Радуцький: Інститути Академії меднаук мають перейти на фінансування НСЗУ вже в січні
Про це в ексклюзивному коментарі Укрінформу заявив народний депутат, голова парламентського Комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький.
За його словами, стратегічна мета медичної реформи – всі медичні заклади мають перейти до єдиного медичного простору та фінансуватися через Програму медичних гарантій.
“У квітні цього року парламентський комітет рекомендував МОЗ створити робочу групу по інтеграції інститутів НАМНУ в єдиний медичний простір. Ця група працює, за останні тижні з’явився прогрес у розв’язанні цих питань. Позиція нашого комітету та Мінфіну – всі інститути НАМНУ мають розпочати працювати за Програмою медичних гарантій вже з січня наступного року. Працює робоча група МОЗ, НСЗУ та керівництва НАМНУ щодо цього питання. Особисто наполягаю на якнайшвидшій інтеграції інститутів до єдиного медичного простору”, - наголосив Радуцький.
Він навів успішні приклади роботи відомчого закладу та інституту Національної академії медичних наук за договорами з НСЗУ – лікарні «Феофанія» та Національного інституту раку.
“Інститут раку з початку цього року надає послуги за 16 пакетами. І порівняно з 2022 роком, бюджет закладу зріс на 30%. Тож головне, щоб в інститутів було бажання перейти на фінансування від НСЗУ”, - сказав Радуцький.
Він акцентував, що на останньому засіданні комітету керівництво НАМНУ виявило конструктивну позицію та бажання розв’язувати проблемні питання.
“Є деякий спротив поважних академіків та керівництва інститутів, адже вони звикли працювати за глобальним бюджетом, а не в умовах, коли НСЗУ оплачує надану послугу. За останні роки ми провели десятки зустрічей з керівництвом Національної академії. І питання від шановних академіків одній і ті самі. Побоювання, що не будуть виділятися кошти на наукову роботу, не розроблені окремі коефіцієнти для високоспеціалізованої медичної допомоги. Особливо мене здивувала ситуація із наявністю комп’ютерів. Виявилося, що у закладах, де надається високоспеціалізована допомога, не вистачає комп’ютерів для внесення даних в електронну систему охорони здоров’я. Як можна у XXI столітті професору працювати без комп’ютера?”, - зауважив народний депутат.
За його словами, Національна служба здоров’я провела моніторинг дев’яти інститутів НАМНУ щодо організації надання медичних послуг, яка відповідала б вимогам Програми медгарантій.
“За результати моніторингу, виявлено, зокрема, відсутність необхідного медичного обладнання, кваліфікованих медичних кадрів. Інститути НАМНУ теоретично можуть подати документи до НСЗУ лише за одним пакетом медпослуг – амбулаторна медична допомога. Тому нам потрібно всім разом працювати над тим, щоб ці заклади виконати вимоги НСЗУ та увійшли у Програму медичних гарантій”, - наголосив Радуцький.
Він також підкреслив, що усі медичні заклади України мають працювати в однакових умовах та за єдиними правилами.
“Ми переводимо всі медичні заклади в ПМГ для того, щоб всі працювали в однакових умовах та за єдиними правилами, зокрема за принципом, коли кошти сплачуються за надану послугу. До комітету звернулися громадські організації зі скаргами на те, що в інститутах академії вимагають гроші за медичні послуги, обстеження, операції, сплачувати за харчування. Пацієнти прислали фото термінала в холі закладу, через який пацієнти повинні здійснювати такі неформальні платежі. Ще один випадок – скарга родини військового, що з них медики вимагали гроші за імплант для сина”, - розповів голова парламентського комітету.
Він додав, що сьогодні інститути НАМНУ фінансуються окремо. “Наприклад, фінансування Національної академії медичних наук на цей рік передбачено у розмірі 4 млрд грн. У ПМГ ми зможемо більше контролювати роботу інститутів та гарантувати громадянами України безоплатні послуги. Сподіваюсь, що тоді я більше не почую про ганебні випадки вимагання грошей з родичів військових”, - зазначив Радуцький.
Як повідомляв Укрінформ, відповідно до показників проєкту бюджету України на 2024 рік, загальні видатки держбюджету на охорону здоров’я на наступний рік становитимуть 201,9 млрд грн, що на 24,4 млрд грн більше цьогорічного показника.
