В Україні за дев’ять місяців заборонили продавати майже 120 лікарських препаратів
Про це в ефірі Українського радіо повідомив заступник голови Держлікслужби Володимир Короленко, передає Укрінформ.
«За дев’ять місяців 2023 року вже видано 82 розпорядження про заборону реалізації і 37 розпоряджень про тимчасову заборону, що корелює з довоєнним 2021 роком», - сказав він.
Короленко пояснив, що рішення про заборону продажу ліків ухвалюються за результатами перевірок, які проводяться на підставі звернень і скарг українців.
«За 2023 рік до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками надійшло 106 таких звернень, понад 70 з них стосувалися якості лікарських засобів, вісім питань стосувалися відсутності лікарських засобів, понад 25 звернень було щодо реєстрації та відсутності інструкції. Близько половини заявників, які до нас звертаються, вважають, що мають негативні наслідки для здоров’я через вживання таких ліків, частина заявників скаржаться просто на відсутність позитивного результату після вживання лікарських засобів. Або ж зазначають, що деякі препарати, на їхню думку, мають ознаки неякісності або фальсифікату», - зазначив він.
За його словами, після отримання скарг відбувається «відповідне реагування».
«Якщо це питання відсутності ефективності чи побічних реакцій, на які є підозра з боку споживачів, то такі звернення направляються до Державного експертного центру МОЗ. Ця установа займається фармакологічним наглядом, відповідно після цього може бути застосований лабораторний контроль якості. Якщо виявляються негативні результати лабораторного контролю якості, то на такі лікарські засоби встановлюється заборона обігу, і вони, відповідно, вилучаються з законного обігу в Україні. Якщо ліки придбані в аптеці, і є підстави вважати, що в аптеці порушені ліцензійні умови оптової чи роздрібної торгівлі лікарськими засобами, то тоді Держлікслужба звертається до Міністерства охорони здоров’я з клопотанням про погодження проведення позапланової перевірки», - розповів Короленко.
При цьому він звернув увагу, що біологічно активні добавки (БАД) не входять у зону відповідальності Держлікслужби, оскільки вони не є лікарськими засобами і не проходять відповідну реєстрацію.
Водночас Короленко вказав, що деякі БАД можуть містити знеболювальні компоненти, тож могли б застосовуватися, по суті, як лікарські засоби, але вони не проходять відповідних випробувань і вихідного контролю якості.
«Ми вважаємо, що такі БАД теж повинні підлягати законному регулюванню і працюємо над цим», - зазначив заступник голови Держлікслужби.
Нині, за його словами, українці можуть поскаржитися на якість БАДів до Держпродспоживслужби, оскільки вони класифікуються як харчові добавки, тож належать до зони їх компетенції.
Як повідомляв Укрінформ, влітку Дніпрі 11 пацієнтів постраждали через наркоз, самостійно закуплений лікарнею.
