Окупанти системно зачищають мирні акції в Криму - правозахисники
Про це в понеділок на прес-конференції в Києві "Порушення свободи мирних зібрань в Криму: основні тенденції та загрози" заявила координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Багато кримськотатарських громад вперше за багато років змушені скасовувати свої мирні ходи й акції. Вони не можуть пройтися центральними вулицями і щороку відбуваються випадки тиску та погроз, що свідчить про системність і планомірність переслідувань саме за використання кримськотатарської символіки. Аналогічне переслідування спостерігається відносно тих, хто проявляє свою українську ідентичність, причому не обов'язково політичну, а просто культурну. Цього достатньо, щоб їх переслідували", - повідомила Скрипник.
За словами кримськотатарського активіста Османа Ізмайлова, в день пам'яті жертв депортації 18 травня цього року його чотири рази зупиняли співробітники дорожньо-патрульної служби Сімферополя за прикріплений на авто кримськотатарський прапор і погрожували за це забрати до поліції.
"Я виїхав на своїй машині з кримськотатарським прапором, на який я пов'язав широку чорну стрічку на знак жалоби і щоб показати мешканцям міста, що 18 травня - траурний день. Під час моєї поїздки містом мене чотири рази зупиняли працівники ДПС, висуваючи абсолютно абсурдні звинувачення", - повідомив Ізмайлов.
Серед причин, з яких силовики зупиняли його, були, зазначив активіст, такі: "заборонено технічним регламентом", "машина не передбачена для перевезення прапорів", "прапор відволікає від руху". "Також мені інкримінували порушення закону про мирні зібрання, хоча пересування особистим автомобілем не є ходою або іншою мирною акцією", - додав він.
За словами Ізмайлова, після тривалих суперечок і загроз поліцейських відвезти його до РВВС, якщо він не зніме прапор, його все-таки відпускали, що свідчить, на думку активіста, про те, що дії представників ДПС - акція залякування для того, щоб люди не використовували свою національну символіку.
Ізмайлов також зазначив, що аналогічний випадок 18 травня стався минулого року в Судаку, де до цього часу тривають тяжби у справі чотирьох кримських татар за використання національного прапора.
"Цього року 18 травня в Бахчисараї також затримали п'ятьох хлопців і присудили штраф по 10 тисяч рублів кожному. Причому прапор був на автомобілі тільки одного хлопця, інші просто зупинилися і підтримали його. У цей час було складено протокол, згідно з яким кожен водій отримав штраф", - повідомив активіст.
За словами засновника Українського культурного центру Леоніда Кузьміна, з 2014 року "влада" в Криму дала дозвіл на проведення лише однієї з восьми акцій, запланованих громадською організацією.
"За три роки з часу подій весни 2014 року ми подавали повідомлення про проведення масових заходів близько восьми разів. При цьому отримали лише одне узгодження на заходи 9 травня 2015 року до дня народження Шевченка. На цей захід люди прийшли з різними прапорами, в тому числі з кримськотатарськими та українськими. На одному з прапорів було написано "Крим - це Україна", і це стало приводом для затримання трьох учасників - мене, Вельдара Шукурджієва і Олександра Кравченка", - повідомив Кузьмін.
Тоді "суд" оголосив "порушникам" виправні роботи по 40 годин, а після апеляції їм присудили штраф по 10 тисяч рублів кожному.
Оголошуючи відмову на проведення акцій, як причини "влада" вказує організаторам на несвоєчасне повідомлення, надзвичайну ситуацію з електропостачанням, а також неправильно оформлений запит і відсутність довідки про судимість.
"На День Незалежності в 2016 році нам знову не погодили захід. При цьому за несанкціоноване покладання квітів до пам'ятника Шевченку затримали без складання протоколу Максима Кузьміна і мене. Російські поліцейські застосовують не тільки адміністративні заходи - штрафи, адмінарешти, але використовують і такий метод тиску, як затримання і доправлення до поліцейського відділку", - зазначив Кузьмін.
