“Обери дерево для Хрещатика”, або Київ знову буде найзеленішою столицею Європи
Торік тема столичних каштанів знову стала актуальною. Вони відцвіли в травні, майже все літо простояли “голими”, а на початку осені зацвіли знову. Укрінформ тоді нагадував про добре відоме киянам уже не один рік: що “дабл-цвітіння” – це аномалія, хвороба, а тому каштани, судячи зі слів екологів, сучасному столичному клімату та екології не підходять.
Втім, цією весни на Хрещатику виразно виділяються з десяток дерев. Йдеться про відтинок тротуару завдовжки метрів в 100 – від столичної мерії до перехрестя з Прорізною. Там в лунках з красивим бордюром півметра заввишки, загорнуті в спеціальні солом’яні мати ростуть різні навіть на вигляд здорові молоді дерева різних порід – і каштан, і вишня, і дуб, і навіть горобина – про це написано на спеціальних табличках. Експеримент, подумали ми...
Виявляється, ще в грудні 2017 року вирішення проблеми озеленення Хрещатика рушило з місця! Міська влада спільно з організацією Folk Ukraine затвердила проект “Обери дерево для Хрещатика”. Згідно з ним і було висаджено ці 10 дерев 9 різних видів. Серед них клен гостролистий «Royal Red», в’яз «New Horizon» резистентний сорт, гіркокаштан червоноквітковий, дуб звичайний «Fastigiata Koster», горобина проміжна «Brouwers», граб звичайний «Fastigiata», платан гібридний, клен гостролистий «Columnare» та вишня пташина «Plena». Уже цієї весни серед киян планується проведення онлайн-голосування, де усі охочі самі визначать, яке найбільше підходить Хрещатику. А згодом в планах повністю засадити центральну вулицю столиці обраними деревами. Принаймні, так кажуть в Київзеленбуді.
Ми вирішили дізнатись про подробиці. У Київзеленбуді нам сказали, що вони до цього... не причетні! Усім займається організація з назвою «Folk Ukraine» – і залученням коштів, і висадкою дерев, і проведенням голосування. І це – добре, адже міська влада вже понад 10 років не може надати Хрещатику пристойного вигляду. То може прийшов час дати дорогу громадськості?..
Детальніше про проект Укрінформу розповів Ігор Добруцький, засновник етнокультурного проекту – Folk Ukraine:
Про те, звідки виникла ідея
Вона назрівала вже давно. По-перше, зіграла роль моя особиста позиція – скільки ми можемо дивитись на ці каштани, які стоять, мов, скелети, хоча пройшло лише 5 років після того, як їх висадили? Зі скандалом, до речі... По-друге, агрономам добре відомо, що на Хрещатику не cади – воно не ростиме. Для цього потрібна правильна технологія, агротехніка і правильний посадковий матеріал. І ми все це маємо.
Технологія, за якою висаджені ті 10 дерев – особисто моя розробка, я ж її і запатентував. Такої в світі ще нема. Ми показали її кільком німецьким агротехнічним компаніям, і вони запропонували нам взяти цьогоріч участь у найбільшому в Німеччині агротехнічному ярмарку в місті Ессен. Тож цю систему ми презентуємо і європейцям.
Про нову технологію висадки дерев
Дерева не приживаються на Хрещатику з двох причин. По-перше, в лунки потрапляє забагато солі, якою комунальники взимку борються зі снігом, а по-друге – дерева не поливають. І нема можливості зробити автоматичний полив – бо це великі кошти. От ми і пропонуємо зробити недорогий полив – “лонг вотер” – система, що знаходиться в цьому ж контейнері, де висаджене дерево: резервуар, що містить 240 літрів води і працює методом крапельного зрошення, – віддає рослині 8-10 літрів щодня. Таким чином, одного контейнера вистачить більш як на півмісяця. Тож у Київзеленбуду буде завдання раз на 15 днів дозаправити резервуари.
Інше завдання – захистити рослину від солі. Для цього ми підняли контейнер на 45 сантиметрів, адже спецтехніка розкидає сіль на висоту до 35 см. Виходить, тепер сіль “відбиватиметься” від бортів контейнера, не потрапляючи в лунку. Ми убезпечили рослини і від потрапляння солі через ґрунт. Навколо всього контейнера викопана велика яма глибиною в 2,5 м, стінки якої огорнуті плівкою товщиною 2,5 мм. Таким чином і коріння рослини захищене від солі.
Про програму “Обери дерево для Хрещатика”
З 15 квітня по 15 травня ми пропонуємо киянам подивитись, як дерева будуть квітнути. А потім, за допомогою онлайн-голосування, визначимо разом, який саме вид дерева нам би хотілось бачити уздовж всього Хрещатика. Впродовж літа ми спостерігатимемо, як ростуть дерева, як працює вся система і восени ми ще подивимось, як змінюється колір листя, як воно опадатиме… З 15 вересня по 15 жовтня буде проведено другий тур голосування, при якому ми визначимо яке листя і яка крона є красивішою. Тоді вже за результатами двох голосувань виберемо одну-дві породи.
Далі міській адміністрації буде запропоновано закупити 300 дерев цих одного або двох видів. Якщо система себе зарекомендує добре, то її Київзеленбуд і використає при висадці дерев. Залишиться лише обрати декоративний контейнер – чи з нержавіючої сталі, чи з чорної сталі, чи з кераміки, чи з бетону. Сподіваюсь, вже навесні наступного року весь Хрещатик прикрасять нові дерева.
Про те, скільки Києву обійдеться озеленення Хрещатика
Рослини треба купувати в Європі, адже у наших господарствах таких «не роблять». А там діють стандарти – на вулицях міста окружність стовбура має бути 40-60 см. Для порівняння, каштани, які зараз висаджено обабіч проїжджої частини Хрещатика – мають лише 15-18 см. Такі ж дерева як у Європі ми поки що не можемо садити – вони дуже дорогі. Тому ми пропонуємо саджанці з окружністю стовбура 30-40 сантиметрів. Вони коштують від 600 до 700 євро за один 10-річний саджанець висотою до 7-ми метрів. Тобто одразу як посадили – зразу є дерево, не треба чекати, поки воно виросте.
Витрати на роботу, земельну суміш та інші матеріали – це приблизно ще півціни саджанця. Тобто в сумі виходить – 1000 євро на одне дерево. Хрещатику треба 300 дерев, відтак потрібно близько 300 тис. євро. Нам відомо, що цьогоріч на озеленення міста виділено 450 млн грн (14 млн євро). Тобто, на озеленення центральної вулиці столиці, за яке не буде соромно, треба витратити лише 50-ту частину цієї суми. Хіба це так багато для нашого Хрещатика?
Про співпрацю з Київзеленбудом
Комунікацією з Києвзеленбудом ми задоволені повною мірою. Ми довго готувались, майже рік погоджували “пробний” проект, і робили це за власні кошти. Вже досягнута домовленість з Шевченківським відділенням Київзеленбуду щодо продовження проекту. У Folk Ukraine дуже хороші стосунки з їх директором, він налаштований на допомогу та співпрацю з нами. Адже усі хочуть змін на Хрещатику – неможливо ж лишати в такому стані головну вулицю.
Про те, як нові дерева поєднуватимуться з міською архітектурою
Ми зараз запросимо спеціалістів, які проаналізують усі дендрологічні властивості дерева і особливості його висадки вздовж Хрещатика. Наприклад, дуб червоний росте до 15 метрів – це його крайня висота. Це забагато? Закриває архітектуру? Але якщо дерево нам сподобається, то його завжди можна обрізати весною. Так можна сформувати саме ту крону і висоту дерева, яка нам підходить.
Про стратегію озеленення усього Києва
Кінський каштан, який росте по всьому місту, став його символом, на жаль, більше садити в Києві не варто. Ця порода не може тут рости – дерева “з’їдає” мінуюча міль, що ми і бачимо щороку. В наших умовах з порід каштанів у Києві може рости Бріоті – дорогий сорт, який майже не хворіє. Звісно, ті каштани, що лишились – треба доглядати.
Я переконаний, що зараз масово на вулицях Києва нічого не варто садити взагалі, а якщо садити – то лише в скверах та парках. Треба доглядати те, що є. Потрібно опанувати технологію висадки, поливу, адже щойно висаджену рослину мінімум три роки не можна полишати без уваги – щоденно вона потребує від 3 до 5 літрів води. Крім того, має бути правильно закріплена, її треба періодично підживлювати добривами. Наприклад, Київзеленбуд каже, посадили минулого року 20 тисяч дерев – але ж для того, щоб вони росли і радували киян, треба забезпечити працю сотень, тисяч людей, які будуть їх доглядати. Київ цього поки що дозволити не може.
Що скажемо у підсумку
Жалюгідні каштани нинішнього Хрещатика - це лише символ колосальної проблеми. У Києві щороку стає все очевиднішою катастрофа з «цивілізованими» зеленими насадженнями. Каштани гинуть не лише в центрі, а по всьому місту, а тополі, що були висаджені ще за радянських часів – це по-перше, дерева, які не живуть довго і з часом стають небезпечними для пішоходів, а по-друге, їхній весняно-літній пух спричиняє у багатьох алергічні реакції.
Відтак, владі та всім нам скоро доведеться долучатись до вирішення проблем із зеленими насадженнями міста – дискутувати, яким воно буде, які дерева висаджувати і де саме. Потрібний масштабний і детальній план зеленої реконструкції у минулому – «найзеленішого міста Європи». А далі – готуватись до того, що старі посадки треба буде масово вирубувати і викорчовувати, висаджувати нові, молоді і дуже довго чекати, поки вони виростатимуть… Але, як в народі кажуть: аби почати, – а там воно і піде.
Микола Романюк, Київ
