Поділ ‒ історична частина Києва, де поєдналися історія та сучасність, унікальна духовна атмосфера та творчість. Та, на жаль, кияни тривалий час спостерігали, як улюблений Поділ ставав занедбаним, захаращеним стихійною забудовою та потворними МАФами (малими архітектурними формами). Сьогодні у планах столичної влади ‒ зробити Поділ відкритим міським середовищем і туристичною Меккою. Про те, як уже змінився і продовжує змінюватися Поділ, Укрінформ поспілкувався з головою Подільської РДА міста Києва Валентином Мондриївським.

‑ Останнім часом Поділ стрімко реконструюється. На які зміни можна очікувати до кінця 2018 року?

- ​Поділ справді перетворюється, стає сучаснішим та комфортнішим. Усе відбувається на потребу киян і гостей столиці, які їдуть подивитися на древній Київ часів України-Руси. До речі, коли йдеться про питання розвитку нашого району, ми намагаємося крокувати нога в ногу зі світовими тенденціями розвитку публічних просторів. Тому розвиток туризму та туристичних зон столиці наразі є одним із пріоритетів роботи команди Київського міського голови.

Як ви вже могли помітити, активні зміни на Подолі тривають останні три роки. Максимальна кількість найпомітніших перетворень буде здійснена у найближчі два роки, особливо ‒ у 2019-му. По-перше, ми перекладемо Контрактову площу бруківкою. Вона нагадуватиме старі площі Кракова, Брюсселя чи навіть Праги з їхньою багатющою історичною та культурною спадщинами. Таким у нас буде Поділ. Тим паче, що звідси в Україну прийшло православ’я, саме тут відбувалося хрещення Русі… Вважаю, що цю територію слід розвивати в такий спосіб, щоб водночас і залишити пам’ять про історію, і зробити місце сучасним. Таке поєднання має бути максимально виваженим та погодженим із громадою. Головне, щоб у результаті цих перетворень киянам на цьому місці було комфортно, і щоб для туризму воно стало привабливими. Головне наше прагнення ‒ зробити так, щоб люди хотіли йти на Поділ, отримували від прогулянок районом приємні враження, милувалися архітектурою, проймалися історією, подільським духом, відпочивали у кав’ярнях, скверах чи на набережній. Я сподіваюся, що ми за цей рік відчутно просунемося в цьому напрямку. Наразі існує чимало складних бюрократичних механізмів, які не помітні пересічним киянам та гостям столиці. Однак саме ці механізми забирають до 60% часу. Ось лише кілька прикладів: проектування, погодження, проходження експертиз.

‒ А що з реконструйованого можна виокремити вже зараз?

‒ Окрім видозміненої Поштової площі та Андріївського узвозу, одним із найбільш недавніх оновлень є Алея художників поблизу Андріївської церкви. Ми відновили занедбану стежину. Тепер вона ‒ додатковий маршрут, який є частиною великого пішохідного туристичного маршруту Києва. Окрім цього, з оглядових майданчиків Алеї відкривається чудовий краєвид на Дніпро, Подільсько-Воскресенський міст, старий Поділ. Цього року буде остаточно реконструйована Володимирська гірка, яка є продовженням Алеї художників. Уже реконструйована Андріївська церква з цікавим оглядовим майданчиком. А ще ми завершимо ремонт сходів від Пейзажної алеї до урочища Гончарі-Кожум’яки – вони також виходять на Андріївський узвіз. Разом із командою міського голови і Шевченківської РДА ми прибрали ті жахливі МАФи на Володимирській вулиці... Поділ справді змінюється на краще. Плануємо, що вже до Дня Києва всі будівельні роботи завершаться ‒ і киянам та гостям столиці відкриється чудовий туристичний маршрут.

До речі, території оживають навіть зараз. Ними цікавляться і художники, й підприємці, ними просто прогулюється багато людей.

‒ Реконструкція Контрактової площі за проектом «Київська вітальня» ще триває. Що зміниться для киян та гостей міста по завершенні проекту?

‒ З 1 травня ця площа стала пішохідною зоною. Вона буде комфортною для туристів та киян, які люблять відпочивати саме на Подолі. Лише перекриття, навіть без реконструкції, дало змогу вчетверо збільшити кількість людей, які приїздять сюди відпочивати. Думаю, після реконструкції кількість відвідувачів Подолу зросте ще в кілька разів. Головне ‒ ми створюємо публічний простір, який є комфортним для проживання, бо ми підтримуємо екологічну складову. Що менше автомобілів, то чистіше повітря. Цей фактор засвідчуватиме, що на Поділ можна приїхати, аби просто погуляти з дітками. Ми також робимо цю зону комфортною для туризму. Київ дуже подобається іноземним туристам, і їм, передовсім, потрібно показувати красиві історичні місця столиці, щоб популяризувати її у світі.

‒ А скільки коштів і часу на це знадобиться?

‒ Проект «Київська вітальня» завершиться в наступному році. Про кошти зараз зарано говорити. Наразі триває експертиза проекту. Вона й допоможе встановити ‒ скільки потрібно коштів для його реалізації. Це стане зрозумілим за кілька місяців.

‒ Інвесторів також залучаєте?

‒ Так. Ми здійснюємо проектування, проводимо експертизу за рахунок інвесторів. Перекладання бруківкою площі, будівельні роботи, тобто безпосередня реалізація проекту здійснюватиметься за кошти з міського бюджету.

‒ Торік експеримент із перекриття Контрактової тривав два місяці. Якими є його результати?

‒ Це був експеримент із перекриття проїжджої частини Контрактової площі і частини вулиці Сагайдачного у межах реалізації тієї ж «Київської вітальні». Експеримент довів, що є плюси і мінуси такого перекриття, але позитивів ‒ все-таки більше. Передовсім, перекриття вулиці й площі дало змогу людям відпочивати там. Тобто, ми орієнтуємося на «пішохідних» жителів, яких набагато більше, ніж автомобілістів. Так само плюсом можна вважати зміну руху. Це ‒ можливість прискорити автомобільний проїзд через Поділ. Раніше всі, хто їздив Контрактовою через вулицю Сагайдачного, довго вистоювали у заторах через велику кількість людей та пішохідних переходів. Тепер проїхати через Поділ по колу можна у рази швидше.

А мінусом я назвав би дискомфорт для автомобілістів, які приїжджають на Поділ у справах. Раніше площа була здебільшого місцем для паркування. Нині ж люди змушені паркувати авто на прилеглих вуличках чи тротуарах. Нестача паркувальних місць створює дискомфорт, однак це проблема не лише Подолу, а цілого Києва. До слова, ми сподіваємося, що відповідний закон, підписаний Президентом кількома тижнями раніше щодо будівництва паркінгів, стане позитивним сигналом для приватних інвесторів, власників бізнесу і комунального бюджету. Документ набуде чинності з кінця вересня поточного року.

Думаю, що за кілька років на Подолі з’являться сучасні підземно-надземні паркінги, які розв’яжуть проблему паркування. На це потрібен час, та головне – що ми рухаємося у потрібному напрямку.

‒ Тривало також громадське обговорення щодо кінцевої зупинки трамваїв біля цієї станції метро. Що врешті вирішили?

‒ Зупинка трамваїв поки залишиться. Згодом її перенесуть в інше місце – орієнтовно, вона буде між скверами. Трамвай заїжджатиме трохи далі з вулиці Костянтинівської, оскільки з’являться нові двовагонні трамваї, у яких більший радіус повороту, і для них прокладатиметься сучасне трамвайне полотно. Ми відремонтуємо вхід у метро, де буде пологий пандус для людей із додатковими потребами. Також ми плануємо повністю реконструювати підземний перехід.

‒ Алея художників, що біля Андріївського узвозу, уже відремонтована. Чи встигли там «оселитися» художники та автори хенд-мейду?

‒ Художники почали активно виставляти свої роботи. Алея стає виставкою-ярмарком, де можна прогулятися, щось придбати чи просто ознайомитися з творчістю митців, помилуватися Києвом.

Коли ми обговорювали перенесення торгівлі сувенірами з вулиці Володимирської на Алею художників, то до нас почали звертатися підприємці. Вже після обговорень, врахування особливостей туристичних потоків, ми прийняли компромісне рішення: люди, які продають сувенірну продукцію, вироблену власноруч, можуть перейти на Андріївський узвіз. Це ‒ історична вулиця, яка славиться саме виставкою народної та художньої творчості. Із хенд-мейдом можна буде виходити у вихідні чи святкові дні. Продавці звичайної сувенірної продукції зможуть перейти на Алею художників.

‒ Походження товару якимось чином перевірятиметься?

‒ Звичайно. У нас працює комунальне підприємство, яке постійно слідкує за підприємцями. З ними укладені договори, вони платять оренду за використання міського публічного простору, прибирання території. Тобто, частина майстрів залишиться на Андріївському узвозі, а частина переїде на Алею художників. Слід обов’язкового дотримуватися головних принципів відбору продавців, щоб Андріївський узвіз не нагадував стихійний ринок. Не менш важливо, щоб торгівля сувенірами на Андріївському гармонійно вписувалася в дух і специфіку вулиці, не була тільки місцем для заробітку.

‒ Ви повідомляли у Facebook, що на Андріївському узвозі встановлено відеоспостереження. Когось із вандалів уже вдавалося затримати?

‒ Відеоспостереження встановлено на всьому старому Подолі ‒ включно з Алеєю художників, Андріївським узвозом, Володимирською гіркою, вулицею Сагайдачного, Контрактовою та Поштовою площами. Це нам дуже допомагає вести боротьбу з вандалізмом. Наприклад, завдяки співпраці з поліцією на Поштовій площі вдалося знайти крадіїв, які пошкодили пам’ятник засновникам Києва. А 26 квітня ми виявили вандалів, які зламали обмежувальні стовпчики, встановлені лише днем раніше на розі вулиць Сагайдачного та Андріївської. Ми будемо максимально жорсткими, коли йтиметься про питання збереження комунальної власності столиці.

‒ Наразі триває реконструкція сходів між Пейзажкою та Подолом. Коли можна буде ними пройтися?

‒ Вже узгоджено, що сходи будуть із дерева. Ним обшиють вже наявну бетонну основу. По завершенні ремонтних робіт сходи стануть максимально схожими на ті, якими вони були раніше. З Пейзажної алеї цими сходами можна буде вийти на Андріївський узвіз. Це буде додаткова локація, зокрема, для проведення ярмарків. У такий спосіб ми плануємо поєднати всі знакові туристичні зони, які ваблять туристів. Якщо раніше туристу чи киянину потрібно було обирати, куди піти ‒ на Пейзажну алею чи Андріївський узвіз ‒ то тепер ці маршрути можна буде поєднати. Концепція полягає саме в тому, щоб об’єднати всі видатні подільські локації одним пішохідним маршрутом для зручності туристів.

‒ Що, окрім сходів, оновлюватиметься на цій території?

‒ Цього року маємо замінити старенький фунікулер на сучасний, бо йому вже понад 25 років. Також за кілька років плануємо з’єднати пішохідним мостом «Арку Дружби народів» і Володимирську гірку, щоб можна було пройтися пішки від Києво-Печерської лаври через Маріїнський парк, повз стадіон «Динамо», Музей води, «Арку Дружби народів», Володимирську гірку, Михайлівську площу, Пейзажну алею, Андріївський узвіз, Алею художників, Поштову площу і вийти на Контрактову площу. У перспективі ці локації можна буде обійти без пересадок на громадський транспорт. Опісля з’явиться й канатний шлях через Дніпро від «Арки Дружби народів». Це буде верхня станція через Поштову площу на Труханів острів через Дніпро. Всі ці проекти – чудові. Мені здається, що років за п’ять ми зможемо їх реалізувати на радість туристам і киянам.

‒ А чи виносилися ці проекти реконструкції на громадське обговорення?

‒ Обов’язково! Найбільше обговорювався проект «Київська вітальня», бо в сучасному суспільстві неможливо реалізувати будь-який проект, який змінює громадський простір, без громадського обговорення. Дуже добре, що кияни стали активнішими, бо вони відчувають відповідальність і вболівають за майбутній вигляд свого міста. Посадовці Київської міської влади також стали інакшими. Тепер вони ‒ виконавці громадських побажань. До слова, саме проект «Київська вітальня» став переможцем громадського голосування різних концепцій розвитку Контрактової площі. Навіть під час його реалізації ми продовжуємо обговорення з громадськістю.

‒ А який зворотний зв’язок ви отримали від громадськості?

‒ Люди дивляться на зміни практично. Кияни чітко кажуть, що саме створює їм незручності: якась схема руху чи розташування об’єктів, чи просто висловлюють бажання, щоб з’явилися зелені насадження… Ми намагаємося оперативно реагувати на це, за потреби вносити відповідні зміни. Це дуже важливо, тому що ми не нав’язуємо нікому виключно наше бачення. Натомість ми готові й повинні чути жителів міста, бо саме вони є тією цільовою аудиторією, для якої посадовці працюють.

Юлія Горбань, Київ

Фото: Юлія Овсяннікова, Укрінформ