Борги Київенерго: експерт розповіла про заручників ситуації й "слабку ланку"
Про це в коментарі Укрінформу заявила доктор економічних наук, професор Валентина Лебедєва.
"Позиція "Нафтогазу" не бездоганна, і комунальне підприємство не може відповідати за зобов'язаннями приватного. Для того, щоб спробувати вирішити дану ситуацію, необхідно уточнити структуру боргу "Київенерго", - зазначила експерт.
За словами Лебедєвої, якщо борг "Київенерго" складається із заборгованості по кредитах, штрафах або ж якщо компанія, створюючи борги, одночасно виводила гроші в офшори, то необхідно скласти позови і в судовому порядку зобов'язати фактичних боржників компенсувати ці борги.
"Якщо це борги кінцевих споживачів (киян), то, звичайно, вони повинні сплатити їх "Нафтогазу" через "Київтеплоенерго". Що ж стосується боргів іншого роду, які були накопичені "Київенерго", то необхідно складати позови і в судовому порядку зобов'язати фактичних боржників компенсувати ці борги", - підкреслила експерт.
За словами професора, на сьогодні ситуація виглядає таким чином, що комунальне підприємство сприймається більш слабкою ланкою, і тому саме на нього намагаються звернути борги, які не змогли стягнути з приватної структури.
"Кияни і "Київтеплоенерго" фактично виступають в ролі заручників за борги "Київенерго". Чому? Тому що вони представляються тією слабкою ланкою, з якої можна стягнути борг, який не вдалося стягнути з реального боржника", - підкреслила експерт.
Як повідомлялося, у Києві без гарячої води залишаються 3 тисячі столичних будинків. Однак ця кількість може збільшитися до 100%, якщо не буде вирішено питання між "Нафтогазом" та столичною владою.
НАК "Нафтогаз України" наполягає на сумі заборгованості "Київенерго" у розмірі 4,8 млрд грн (близько 1,2 млрд грн із цієї суми - штрафи і пеня), яку, як вважають в "Нафтогазі", згідно зі ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", має погасити комунальне підприємство "Київтеплоенерго" на правах правонаступництва, після повернення теплового комплексу столиці з управління приватної компанії "Київенерго".
Як відомо, норма про правонаступництво була внесена у закон "Про теплопостачання" за ініціативи Кабінету міністрів часів Миколи Азарова - у 2011 році. При цьому, як випливає із пояснювальної записки до законопроекту, Кабмін Азарова мотивував необхідність змін законодавства тим, що йому бракує повноважень для реалізації постанови КМУ від 2001 року. Тобто, фактично, зміни в закон ініціювалися з мотивів неможливості виконувати підзаконний акт, ухвалений 10 років до того.
