Що це було в Києві: Проекти халтурні, забудовники нахабні, інформація відсутня
Гроза, що пройшлася Києвом 25 травня, за лічені хвилини паралізувала ледве не пів-столиці. На дорогах вирував справжній транспортний апокаліпсис, і навіть більше – злива затопила адміністративні та інфраструктурні об'єкти, зокрема Солом'янський районний суд, аеропорт “Київ” ім. Сікорського (той, що колись був “Жуляни”), паркінги торгових центрів, автомобільний тунель під мостом на Дорогожичах, підземні переходи біля станцій метрополітену... Від негоди постраждав і міст біля Кирилівської церкви на Куренівці. Лише сьогодні, станом на 12-ту ранку, рух вулицею Олени Теліги та Кирилівським шляхопроводом було відновлено. Соцмережі рясніли як жартами, так і наріканнями на те, що столиця виявилася не готовою до негоди.
А Укрінформ підготував добірку столичних проблем, які накопичувалися роками, і учора виплеснулися разом зі зливою.
1. Циклон “Баба Галя” синоптиків не здивував: кількість опадів 25 липня була в межах норми
Учорашню зливу міська влада подала нам як якусь суперкатастрофу чи супераномалію. Зокрема, згідно інформації на сайті КМДА, мер Києва Віталій Кличко заявив, що за кілька годин стихії в столиці випала тримісячна норма опадів.
Проте синоптики спростували слова мера – учора кількість опадів була менше половини місячної норми. Зокрема, начальник відділу метеорологічних прогнозів Укргідрометцентру Владислав Білик пояснив в коментарі Укрінформу: “У Києві є три метеостанції, які вимірюють опади. Ось результати: метеостанція, що біля мосту Метро зафіксувала 7 мм опадів (що випали з цим дощем, тобто приблизно з 15 до 21 години), на проспекті Науки – 17 мм, а метеостанція в Жулянах – і град спостерігався діаметром в 5 мм, і 44 мм опадів. Опади мають локальний характер, і залежать від того, як хмара розлилася. Але навіть опади в 44 мм не можна назвати стихійним гідрометеорологічним явищем, до такого показника не вистачило ще близько 5 мм. Тобто кількість опадів – в межах норми, трошки більше, ніж зазвичай, але нічого надзвичайного з метеорологічної точки зору не трапилось. Схоже було і в липні минулого року – подеколи дощ сягав 30, 40 мм. І це типові явища для наших широт, нашого клімату”.
Погоджується з Гідрометцентром і популярний нині “синоптик з котом” Наталка Діденко. “Циклон Halina (який в народі прозвали “Бабою Гальою”. – Авт.), що вже третій тиждень вирує над Україною, поступово “старіє”. Це, а також відносна вологість, що сягає 60-100%, разом з доволі високою температурою 24-27 градусів і стали причиною такої кількості опадів. Втім, зазвичай в липні за середньою статистикою спостерігається найбільша кількість опадів. Тобто, може випасти навіть короткочасна злива кількістю опадів ледь не місячної норми. Якщо середньомісячна кількість опадів – приблизно 80 мм, тобто 40 мм за пару годин – це, звісно, понаднормова кількість на добу, але нічого надзвичайного в цьому немає”.
2. Колапс комунікації: Інформацію від властей можуть отримати не більше 0,75% киян
Про те, що припинився рух частини міського транспорту, затоплені вулиці та підземні переходи, кияни в переважній більшості дізнавались з Facebook – з усіма його вигадками, неточностями і перебільшеннями. І це – яскраво підтверджує відсутність оперативної та ефективної комунікації між місцевою адміністрацією, комунальними службами та киянами. Зокрема, обурені люди писали в соціальних мережах, що через негоду не курсував швидкісний трамвай (маршрути №1 та №3), тролейбуси №27 та №30 (через зсув ґрунту біля Кирилівського мосту), тролейбуси №22 та №42 (через затоплення під Індустріальним мостом) та інший громадський транспорт. А коли рух тролейбусів та трамваїв все ж став можливим, більшість машин попрямувала... в депо! Але на сайті Київпастрансу та на його Facebook-сторінці повідомлення про зміни руху транспорту з’явилися тільки близько 21-ї, коли майже всі якось уже добрались до дому
Прес-служба Київської міської державної адміністрації спрацювала коректніше. На сайті адміністрації повідомлення про затримки руху транспорту були, але перше повідомлення, щодо швидкісного трамваю, там опублікували лише о 19.23 – коли злива практично закінчилась. Загалом же про те, що міський транспорт курсує із затримками, попередили о 20.37, тобто вже по завершенні часу-пік. А на офіційній сторінці органу у Facebook інформацію продублювали ще пізніше. Утім за офіційною сторінкою КМДА стежать лише 22 000 користувачів Facebook, а на сайт заходять в десятки разів менше. За сторінкою Київпастрансу стежать трохи більше за 10 000 людей. Реальне населення Києва – близько 4 мільйонів людей. Тобто, інформацію від комунальників та міської влади могли отримати в кращому випадку 0,75% мешканців столиці! І це при тому, що нині ледве не в кожного з нас у кишені лежить смартфон.
Київська влада не має продуманої і сучасної системи комунікації з громадянами. Окрім вищевказаних сайтів, теоретично інформацію можна було б надати через газети (щоденні) – нехай узагальнену, на ранок наступного дня, але все ж – проте таких в столиці немає, єдина газета для киян – “Вечірній Київ” виходить раз на тиждень. На сайті “Вечірнього Києва”, між іншим, інформації про затримки руху транспорту 25 липня не було взагалі – лише про те, що Київ став у заторах і про міст на перетині вулиць Кирилівської та Теліги.
Тут і коментувати немає чого.
3. Зливостоки не реконструювалися десятки років
У понеділок внаслідок негоди було добряче затоплено проїжджу частину під естакадою біля Лівобережної, а учора – тунель під Дорогожицьким мостом, що паралізувало рух транспорту. Олександр Сергієнко, директор Інституту міста припускає, що причина– у неадекватно запроектованих зливостоках:
“Дорогожицький міст і затоплений тунель під ним проектувався давно. Швидше за все проект в частині водовідведення в тунелі зроблений некоректно – із замалим діаметром зливостоку. Крім того, каналізаційні труби повинні мати ухил у 5-6 градусів, щоб вода стікала. За цей час там все могло завалитися, через що вода стала погано стікати”, – каже Олександр Сергієнко. Він додає, що Київ узагалі має складний рельєф, що ускладнює прокладання зливної каналізації, а Дорогожицький міст є одним з прикладів об'єктів, де збирається велика кількість води за короткий час, тому важливо, щоб на таких об'єктах зливостоки були у відмінному стані. “На балансі у Київавтодору 30 тисяч зливових колодязів, які дісталися у спадок від радянської влади. Їх чистять щовесни, а за три роки Київавтодор відремонтував 500 км доріг, і на відремонтованих ділянках все нормально. Але без ремонту поки що трохи більше 1000 кілометрів доріг, разом із проблемними зливостоками”, – додає Сергієнко.
Та примітно, що на обох проблемних ділянках не так давно проводилися будівельні роботи: Лівобережку капітально (!) ремонтували рік тому, а в тунелі на вулиці Олени Теліги, що на Дорогожичах, – взагалі у квітні цього року. Виходить, що зливостоками при цьому ніхто не займався. Київська влада там часом визнає проблеми зі зливною каналізацією в місті і обіцяє виправити ситуацію принаймні на Лівобережці: «Справді, є проблеми на Лівобережній. У нас цього року заплановані там роботи з облаштування системи зливостоків, оскільки старі не справляються із такою кількістю води. До кінця цього року нова система на Лівобережці буде», – зазначив Віталій Кличко. Директор КК «Київавтодор» Олександр Густєлєв при цьому додав, що близько 60-ти років зливостоки, протяжність яких у Києві 800 кілометрів, не реконструювали. Та відкритим залишається питання – чому, знаючи про ці проблеми, їх не поспішали вирішувати?
Додамо від себе: на Лівобережній до минулорічного Євробачення робили капітальній ремонт. І що, як водосток? Ну, це ви бачили…
4. Новобудови були спроектовані без урахування давньої мережі київських річок
Проблема з підтопленням підземних переходів, автомобільних доріг та вулиць виникла не так через сильну зливу, як через вкрай незадовільний стан і застарілість підземної інфраструктури столиці. Столичні діггери (ті, хто досліджують підземелля) пропонують свою версію підтоплення переходів та будинків після зливи: кожна нова багатоповерхівка, яка побудована над руслом підземних річок, без урахування у проекті цієї обставини, змінює їх течію, що призводить до порушення усієї системи підземних вод в місті.
Відомо, що левову частку річок Києва ще в XIX столітті було “законсервовано” в труби, і сховано під землю. Останні роки діггери регулярно попереджають про незадовільний стан тунелів підземних рік – частина з них вже сьогодні потребують капітального ремонту. Якщо ж рівень води підземних вод підвищується, дощовій воді просто немає куди стікати – звідси і проблема з затопленням автомобільних тунелів, будинків та підземних переходів.
5. Інфраструктура міста – застаріла. Її міняти треба – концептуально в першу чергу
В Києві за останні десяток років збільшилась площа заасфальтованих або вкладених тротуарною плиткою територій. Є версія, що для краси проектанти і будівельники знехтували при цьму правилами водовідводу з великих водонепроникних територій і не забезпечили додаткові каналізаційні ями, через які дощова вода могла б стікати в ґрунти. Саме тому і затоплюються зараз такі місця, як тунель на Дорогожичах, пішохідний перехід на Шулявці, тунель під Індустріальним мостом, а не вулички, де поряд з тротуарами є не застелені асфальтом ґрунти.
І взагалі, з усього сказаного випливає, що безнадійно застаріли і не відповідають часу і наявна в Києві інфраструктура, і система догляду за нею. Наскоком, в порядку «реакції на» подібні проблеми не вирішуються від слова взагалі. Тут потрібна скоординована робота багатьох спеціалістів з різних аспектів урбаністики, на яку і час потрібний, і серйозні гроші. А де все це? Щось у Києві в цьому напрямку робиться? Немає відповіді…
А мешканці столиці, хоча і звикли ставитися до таких “сюрпризів” природи з гумором, та все ж нарікають – столичні комунальники не впорались з наслідками негоди навіть “на трієчку”. І вони так само добре знають одне: тенденція, за якої спочатку проблема виникає, а потім влада її вирішує – нікуди не зникла. І вони вкотре нагадують у тій же Мережі, що такі проблеми треба передбачати і вчасно їм запобігати. А інакше – нічого не буде.
Микола Романюк, Юлія Горбань, Київ
