МКМС затвердило нові буферні зони в Києві та направило їх до ЮНЕСКО
Про це заступник міністра культури, молоді та спорту України Світлана Фоменко сказала на брифінгу, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Ми затвердили ці норми 31 січня та відправили до ЮНЕСКО. Влітку на черговій сесії це питання буде розглядатися, але вони вже затверджені, ЮНЕСКО просто дивитиметься, як ми зберігаємо наші об’єкти”, - сказала Фоменко.
За її словами, відтепер буферні зони Софії Київської та Києво-печерської лаври становлять загальну інтегровану площу, яка охоплює історичний центр міста Києва. Свого часу ці об'єкти вносилися у перелік об'єктів ЮНЕСКО без буферної зони, що спричинило хаотичну забудову та відсутність правового регулювання такої забудови в історичному центрі столиці.
“Ми більше ніж на 100 гектарів збільшили цю зону, туди увійшли вулиця Хрещатик, Майдан Незалежності, вул. Прорізна, Андріївський пагорб, Володимирська гірка, схили Дніпра, територія Парку Слави й Музею другою світової війни. Тобто, тепер це усе буферна зона”, - сказала заступник міністра.
Фоменко зазначила, що МКМС запропонувало сучасний підхід до цього питання — поділили буферну зону на 9 підзон. При цьому в деяких підзонах передбачається можливість нового будівництва, його висотність, а в деяких - будівництво заборонене.
“У нас є зони, де абсолютно заборонено будівництво, це стосується пагорбів уздовж річки Дніпро, Майдану Незалежності, території навколо Софії Київської, вул. Володимирської, Андріївського узвозу майже до 30-х номерів. Є зони, де регламентована забудова та висотність. Це може бути 13, 18, 25 м і найвища можлива висотність будівництва на сьогодні у буферній зоні складає 34 метри — це вулиця Хрещатик, це висота готелю “Дніпро”, - пояснила чиновник.
Фоменко зазначила, що буферна зона потрібна, адже це така територія, яка захищає автентичність, цілісність пам'яток, захищає огляд, тобто те, як люди сприймають об'єкти ЮНЕСКО, як на них дивляться, що бачать.
Тут є кілька характеристик — компоненти об'єктів Софії та Лаври мають бути домінуючими, їх жителі і гості столиці можуть побачити з багатьох точок міста. “Тобто, об'єкт ЮНЕСКО у Києві — це не окремі споруди або компоненти заповідників, ... а цілий ландшафт. Дуже важливо, щоб він зберігав свою автентичність, цілісність історичної тканини”, - сказала заступник міністра.
За її словами, можливість збереження цих об'єктів, зокрема, протидія техногенним факторам, наприклад, забрудненню, затопленню, вібрації, також врахована.
