Нацистська окупація Києва: оцифрували понад 140 тисяч засекречених документів
Про це Укрінформу повідомила керівниця проєкту «Імена» Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» Анна Фурман.
«Процес відцифровування документів був трудомістким. Потрібно було кожну картку відсканувати, повернути назад. А це документи різних форматів, деякі з них складні. Тепер дослідники, вчені, усі зацікавлені особи зможуть розширити рівень експертності в генеалогії, дізнатися якусь нову інформацію про своїх родичів», – розповіла Фурман.
Відцифровані документи (зокрема, Картотека трудових реєстраційних карток мешканців Києва та Картотека діячів культури та мистецтва Києва періоду окупації 1941-1943 років) незабаром з’являться на онлайн-платформі сайту Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр», яка буде презентована восени, а також на сайті Державного архіву Київської області.
Директорка Державного архіву Київської області Соф’я Каменєва пояснила, що ці документи окупаційної влади на території Києва періоду Другої світової війни були зібрані архівістами після вигнання нацистів з міста.
«Тут документи, що створювали під час діяльності органів німецької окупаційної влади: Київської міської управи, районних у місті Києві управ, районних та сільських управ на території Київщини, Київського та Білоцерківського гебітскомісаріатів,» – зазначила Каменєва.
За її словами, майже всі документи окупаційної влади, які надійшли на зберігання до архіву, не були систематизовані та протягом багатьох років засекречені радянською владою. Доступ до них був заборонений, і лише із набуттям Україною незалежності вони надійшли на загальне зберігання.
«Однак частина з них містила персоналізовану інформацію. Це списки мешканців Києва, трудові реєстраційні картотеки, переліки діячів культури та мистецтв, які проживають на території міста, списки абонентів Київської електромережі. Тобто доступ до цих документів був обмежений. І от через 75 років вони у вільному доступі», – уточнила директорка архіву.
Вона підкреслила, що ці архіви мають величезний інформаційний потенціал.
«Відкриття цих документів дозволить суспільству вивчати документальну базу, заповнювати «білі плями» в історії», – наголосила Каменєва.
Довідково. Проєкт «Імена» був започаткований Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» для того, щоб відновити максимально повну інформацію про загиблих в Бабиному Яру та їхніх родичів, а також про людей, які жили в той час у Києві. Ще одна його мета – порівняти склад населення Києва в період окупації, а також до війни та в післявоєнні роки.
