Платіжки за тепло. Як нараховуються та чому за лютий кияни заплатять більше

КП “Київтеплоенерго” знову попередило киян про зростання плати за опалення і гарячу воду. Тариф на ці послуги залишається незмінним із січня 2019 року, але свої корективи вносить холодна погода. Комунальне підприємство пояснює, як формуються платіжки на тепло та чому в лютому цього року ми заплатимо за опалення більше, ніж рік тому при незмінних тарифах.

ЯК РОЗРАХОВУЄТЬСЯ ПЛАТІЖКА ЗА ТЕПЛО

“Лютий цього року був найхолоднішим місяцем, тобто, місяцем із найнижчою середньомісячною температурою, за три останні опалювальні сезони”, – сказав на брифінгу, присвяченому нарахуванням за опалення у Києві директор СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» Костянтин Лопатін. Цього року середньомісячна температура у Києві в лютому становила -4,7 градуса. У січні цього року та у грудні минулого в Києві було тепліше, ніж у лютому: -2,5 та -0,6 градуса в середньому відповідно. А отже за минулий місяць обсяг споживання тепла у столиці зріс на 6% порівняно з січнем. Це один з основних чинників збільшення нарахувань у платіжках, які кияни отримають у березні.

Тариф на централізоване опалення у Києві становить 1654,41 грн/Гкал, на гаряче водопостачання – 97,89 грн/куб.м. Він є незмінним з 2019 року і, згідно з підписаним 9 лютого меморандумом між урядом та мерами міст, залишатиметься таким до кінця опалювального сезону. Саме за цим тарифом обраховуються платіжки для тих киян, чиї будинки обладнані будинковими лічильниками (так званими вузлами комерційного обліку). Таких будинків у Києві 90%.

За наявності будинкового лічильника тепла мешканці платять за фактично спожиті послуги. Якщо у жодній з квартир немає додатково індивідуальних лічильників, то весь спожитий будинком обсяг тепла пропорційно розподіляється між квартирами відповідно до їхньої опалюваної площі. Також між мешканцями розподіляється тепло, яке було витрачене на місця загального користування.

Якщо всі квартири у будинку мають індивідуальний облік, то власники таких квартир платять за показами квартирних лічильників та за опалення місць загального користування. За таким самим принципом розраховуються й платіжки для квартир із лічильниками в тому випадку, якщо лише частина помешкань у будинку має індивідуальний облік. Для квартир, у яких немає лічильників, при нарахуванні береться різниця між показами будинкового лічильника та сумарними показами квартирних лічильників, яка потім розподіляється пропорційно опалюваній площі. І вже традиційно до цих нарахувань додається опалення місць загального користування.

“В залежності від ступеня енергоефективності окремого житлового будинку, структури опалюваних площ для кожного конкретного будинку – обсяг споживання теплової енергії буде індивідуальним,” – наголосив під час брифінгу Лопатін.

Так, середньозважений тариф, приведений на одиницю площі в будинку, обладнаному будинковим приладом обліку теплової енергії, у лютому становить 34 гривні 79 копійок (у січні він становив 32,77 гривні). За словами Лопатіна, в залежності від характеристик для кожного окремого будинку тариф, приведений на одиницю площі житла може бути як меншим, так і більшим за середньозважену величину.

Інша ситуація – в будинках, які не мають навіть будинкового лічильника тепла. Власникам таких помешкань платіжки нараховуються за нормативним тарифом. “Нормативний тариф складає 38,5 гривні за 1 кв.м опалюваної площі. Також слід розуміти, що цей нормативний тариф – у відповідності до чинних методик – щомісяця коригується на температурний коефіцієнт, тобто, на відхилення середньомісячної температури від медіанної температури, на підставі якої цей тариф був розрахований”, – пояснив Лопатін.

Температурний коефіцієнт може бути меншим та більшим за одиницю, відповідно, нормативний тариф може коригуватись як у бік збільшення, так і в бік зменшення.

Як приклад Лопатін навів споживання тепла 2-кімнатною квартирою, яка знаходиться на вул. Васильківській та має опалювану площу 56,1 кв.м. Так, у грудні за середньої температури -0,6 градуса обсяг споживання тепла квартирою склав 0,97 Гкал. Мешканці квартири отримали платіжку на 1604 гривні. У січні через зниження температури (-2,5 градуса в середньому) споживання зросло до 1,1407 Гкал, а платіжка – до 1887,18 гривні. За лютий же (середня температура -4,7 градуса, споживання – 1,2208 Гкал) мешканці квартири отримають платіжку на 2019,70 гривні. 

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО НАКОПИЧИЛИСЯ БОРГИ

"Значна частина заборгованості, яка станом на 1 березня становить 4,4 млрд грн, припадає лише на 25% від загальної кількості наших клієнтів", – повідомив Лопатін. При цьому, за його словами, 5% киян систематично не оплачують спожиті тепло та гарячу воду.

Для споживачів, які мають заборгованість перед “Київтеплоенерго”, виходом може стати реструктуризація боргів. Враховуючи поточну ситуацію із поширенням COVID-19, подати заявку на реструктуризацію можна дистаційно.

Першим способом подачі заявки є звернення до Центру комунального сервісу за допомогою месенджера у Facebook чи Skype. Споживач може надіслати фото чи скан-копії паспорта, довідки про присвоєння ІПН та документа, який підтверджує право власності на квартиру (якщо договір про реструктуризацію укладатиме уповноважена особа, треба додати фото довіреності). Другий спосіб – залишити електронну заявку на сайті Центру комунального сервісу в розділі “Що робити, якщо ви стали боржником?”. Також можна звернутися листом до СП «Енергозбут» КП «Київтеплоенерго» за адресою вул. Жилянська, 83/53.

Ніяких додаткових нарахувань, пені або штрафних санкцій при такому врегулюванні (при реструктуризації – ред.) не нараховується”, – запевнив Лопатін. Крім того, споживачі, які вирішили врегулювати заборгованість, можуть отримати субсидію на комунальні послуги.

Якщо ж боржник не йде на врегулювання заборгованості, то “Київтеплоенерго” може стягнути її через суд. У такому випадку судові витрати лягають на боржника і сума, яку він повинен сплатити, зростає в середньому на 30%.

Підготувала Вікторія Наконечна. Київ