Прокуратура повернула у власність громади Лису гору в Києві
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Офіс Генерального прокурора.
«Встановлено, що громадянин з метою самовільного заняття земельної ділянки по вул. О. Шмідта, що розташована в межах пам’ятки національного значення – «Городище і могильник ІХ-ХІІІ ст. на Лисій горі (Юрковиця)» та внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, використав підроблене рішення одного з районних судів м. Києва, та у подальшому із залученням підставних осіб зареєстрував право власності на будинок, начебто, розташований на цій ділянці», - йдеться у повідомленні.
Події навколо протиправного заволодіння земельною ділянкою набули значного суспільного резонансу, оскільки були пов’язанні зі знищенням пам’ятки ландшафту і історії шляхом її засипання.
«Враховуючи те, що земельна ділянка історико-культурного призначення вибула з комунальної власності внаслідок злочинних дій та всупереч волі територіальної громади, з метою недопущення протиправної забудови і збереження пам’ятки архітектури, історії та культури, прокуратура звернулася до суду з позовною заявою про повернення земельної ділянки у власність громади», - повідомляють у прокуратурі.
Після тривалого розгляду справи, який затягувався представниками відповідача, Шевченківський районний суд міста Києва задовольнив позовні вимоги Шевченківської окружної прокуратури в повному обсязі, визнав недійсними договори дарування неіснуючого будинку та зобов’язав відповідача повернути земельну ділянку.
Також наразі триває судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням особи яка, використовуючи підроблені документи, протиправно заволоділа землею, за підозрою у вчиненні злочинів, передбачених ст. 197-1 та 358 КК України.
Як повідомляв Укрінформ, у березні Київська міська прокуратура запобігла незаконному вибуттю з державної власності майна ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ».
МОЗ переглянуло підходи до обстеження та класифікації донорів крові
Міністерство охорони здоров'я своїми наказами внесло зміни до Порядку карантинізації донорської плазми та Порядку медичного обстеження донорів крові та (або) її компонентів.
Як передає Укрінформ, про це у Фейсбуці написав головний державний санітарний лікар Віктор Ляшко.
"Жодного інфікування при переливанні донорської крові та її компонентів. Це наша стратегічна мета. ...Зазначеними наказами (наказ МОЗ - №207, номер Мін’юсту - 404/36026, 405/36027) переглянуто підходи до медичного обстеження донорів; оновлено класифікацію донорів відповідно до європейських вимог", - написав Ляшко.
Він додав, що тепер за новою класифікацією регулярним донором можна вважати людину, яка здає кров двічі на рік. Щоб забезпечити країну достатньою кількістю донорської крові, потрібно щонайменше 20–25 регулярних донорів на 1 000 жителів.
Окрім цього, встановлено терміни зберігання донорської плазми тривалістю 180 або 90 днів залежно від методів тестування; також зафіксовані нові критерії відсторонення донорів та врегульовано підходи до обміну даними між закладами охорони здоров’я про випадки виявлення інфікування.
Окремо головний держсанлікар наголосив, що при вакцинації від COVID-19 одним із критеріїв для тимчасового відсторонення донора на 4 тижні є вакцинація живими вакцинами.
Ті особи, які були вакциновані інактивованими вакцинами та анатоксинами, не відсторонюються від донорства крові.
