Музей у Пирогові відзначив День Української Державності святом хліба
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Ви на найцікавішому святі на честь нашого головного багатства - хліба. Недарма вороги України намагаються позбавити нас саме цього продукту. Цьогоріч, коли знищуються наші поля, а зібраний врожай крадеться та вивозиться з України, хліб є особливо символічний", - сказала генеральна директорка скансену Оксана Старак-Повякель.
За її словами, хліб завжди був не лише основним продуктом харчування, а й став уособленням мирного українського народу.
"Не дарма з'явилося прислів'я "хліб усьому голова". Пам'ятаєте, про нас казали - гречкосії? Українці є нацією, яка не руйнує, а створює, вирощує хліб", - сказала Старак-Повякель.
Оскільки українці - землеробська нація, то багатство складав врожай зерна, від кількості якого залежала матеріальна його спроможність, зауважили під час свята.
"Для будь-якого селянина була найважливіша пора жнив, тому що чим більше врожай, тим на більший статок він розраховував наступного року", - відзначила заступниця директора з культурно-просвітницької діяльності Анастасія Колодюк.
Організатори зазначили, що кількість зерна прямо залежала від технології збору. Зокрема, на виставці реманенту, проведеного в межах заходу, завідувач експозиційного відділу "Карпати" Вадим Назаренко зауважив, що серпами жали жінки, оскільки вважалося, що вони це зроблять обережніше та дбайливіше за чоловіків.
"Серпи – атрибут жіночої праці. Чоловіки прибирали врожай косами. Однак коса сильно б’є по стеблу, від чого зерно може осипатися. Якщо у вас низька врожайність – ви засіяли 2 центнери, а збираєте 5 чи 6 центнерів, то 30 втрачених кілограмів стануть суттєвими. Лише наприкінці ХІХ ст., коли зросли масові врожаї, селяни перестали боятися втрати зерен, і повсюдно косили збіжжя", - сказав він.
Також колектив музею довів, що виробництво зерна здавна було вагомим економічним елементом. Назаренко відмітив, що в'ятичі - одне зі слов'янських племен, згаданих в контексті походів князя Святослава, - платили хозарам данину "шелягом од рала".
"Шеляг - срібна монета, рало - одиниця оподаткування. Якщо людина мала рало, значить - вона обробляла землю, за що й сплачувала податок", - пояснив науковець.
За його словами, подальший технічний розвиток знарядь праці замінив рало плугом, який також став одиницею оподаткування.
Музей у Пирогові вшанував День Української Державності Святом хліба / Фото: Володимир Тарасов, Укрінформ
Попри те, що основною культурою для України було жито, процес виготовлення хліба колектив скансену продемонстрував на прикладі пшениці.
Відвідувачі заходу змогли долучитися до давніх українських традицій. Зокрема, взяли участь у відтворенні давнього обряду «обжинок», молотінні снопів ціпами, молотьби зерна на борошно завдяки кам’яним жорнам та випіканні хліба в справжній українській печі. У створенні інтерактивних локацій взяв участь фольклорний колектив «Промінь» під керівництвом Валентини Неживої. Усе дійство супроводжувалося автентичними розмовами, жниварськими піснями й обрядовими танцями.
Як повідомили працівники музею просто неба, основу для реконструкції процесу виробництва хліба склали дослідження українських етнографів, зокрема, полтавчанина Василя Милорадовича, а також власний науковий досвід працівників. Заступниця директорки зазначила, що у відтворенні обрядів допоміг "матеріал від бабусі, який було зібрано для дослідницької роботи ще 15 років тому".
Як повідомлялося раніше, Центр досліджень продовольства та землекористування KSE Institutе повідомив, що рф викрала та вивезла з України зернових і олійних культур на 613 мільйонів доларів США. Загальні збитки у галузі сільського господарства оцінюються у 27,6 мільярда доларів.
