Попри регулярні повітряні атаки і загрозу повторного російського наступу, Київ успішно протистоїть ворогу. Про підсумки року від початку повномасштабного вторгнення та його наслідки для столиці Укрінформ поговорив із першим заступником голови Київської міської державної адміністрації Миколою Поворозником.
Скільки киян повернулися додому після вимушеної евакуації на початку війни, як відновлюється пошкоджена або зруйнова внаслідок російських обстрілів житлова інфраструктура, яким чином зараз функціонує столичний бізнес – про це і багато іншого в інтерв’ю.
НАРАЗІ 3,5 МЛН ЛЮДЕЙ МЕШКАЮТЬ У КИЄВІ
- Насамперед, розкажіть, скільки киян уже повернулися додому? Довоєнна кількість мешканців відновлюється?
- Починаючи з травня минулого року, розпочався етап повернення. Зараз близько 3,5 мільйона людей перебувають в місті. Це – люди, які повернулися, та переселенці, які через війну переїхали до Києва.
Зауважу, що всередині березня 2022 року в місті налічувалось не більше 800 тисяч людей.
- А яка кількість внутрішньо переміщених осіб зараз у Києві?
- Близько 230 тисяч внутрішньо переміщених зараз зареєстровано в Києві. Із них – понад 40 тисяч дітей.
- Як їм допомагає місто?
- У першу чергу, це загальнодержавна допомога – люди отримують відповідні виплати. Що стосується тих людей, які зареєстровані в Києві як внутрішньо переміщені особи, вони автоматично стають мешканцями столиці й користуються всіма благами міста.
Якщо говорити про дітей, вони так само відвідують школи, садочки. На аналогічних умовах, як і діти-мешканці Києва.
- До речі, як зараз працюють садочки і школи?
- Наразі дуже мало дитячих садочків працюють. Заповненість невелика. Щодо шкіл – понад 400 наразі функціонують в Києві. Вони працюють у змішаному режимі. Діти вчаться як онлайн, так і офлайн.
- Працюють лише ті школи і садочки, де є укриття? Чи трапляються випадки, коли укриття немає, а навчальні заклади продовжують роботу?
- Є відповідні вимоги для того, щоб навчальний заклад міг працювати. Укриття має бути або в ньому, або поблизу нього.
РОБОТА З МОДЕРНІЗАЦІЇ УКРИТТІВ ТРИВАЄ, ТОРІК ЇХ ВІДРЕМОНТУВАЛИ БЛИЗЬКО 400
- Скільки у Києві на даний момент налічується бомбосховищ?
- На сьогодні в Києві – понад 4 тисячі укриттів різного виду. Ми їх називаємо не бомбосховищами, а укриттями. Підвали будинків повноцінними бомбосховищами назвати складно – це просто укриття.
- Чи відбувається їх модернізація? Можливо, є такі плани?
- Ця робота – тривала. Вона відбувалась і минулого року, і цьогоріч триватиме. Торік близько 400 укриттів були відповідним чином відремонтовані й підготовлені.
Якщо це стосується бомбосховищ, наприклад, в об'єктах комунальної власності – школи, садочки, лікарні, інші будівлі, звичайно ж, ми там проводимо ремонтні роботи і модернізацію.
Якщо це стосується приватного сектору, питання в тому, що це власність людей, які там проживають. Хоча, на такі укриття виділяються кошти і на сьогодні роботи щодо їх ремонту також проводяться.
- Чи планується збільшення кількості укриттів?
- Сьогодні ми використовуємо придатні укриття. Є відповідна карта-схема всіх цих укриттів.
Якщо ми відремонтували укриття, яке було непридатним, коли його можна буде використовувати – відповідна позначка про його наявність з’являється на карті.
- Якщо це укриття комунальної власності, чи проводяться там якісь перевірки?
У ЦЬОМУ РОЦІ ЗБІЛЬШИВСЯ БЮДЖЕТ НА ЖИТЛОВО- КОМУНАЛЬНЕ ГОСПОДАРСТВО ТА РЕМОНТ ЖИТЛОВОГО СЕКТОРУ
- Бюджет Києва на 2023 рік ухвалений, на що спрямовані основні витрати?
- Він особливо не відрізняється від попередніх років. Єдине – що зараз менше коштів виділяється на проєкти розвитку. Основа – це освіта, медицина, житлово-комунальне господарство, транспорт. Це всі статті видатків, які найбільше фінансувалися й у мирний час. Зараз особливо нічого не змінилось – вчителям потрібно платити зарплати, школи потрібно утримувати в належному стані.
Можливо, збільшились витрати на житлово-комунальне господарство, тому що потрібно ремонтувати те, що зруйновано, розбомблено. Це стосується й електрики, і води, і теплопостачання. Також збільшена стаття видатків на ремонт житлового сектору. Це те, що потрібно ремонтувати після авіаударів, після обстрілів міста.
- КМДА вже напрацювала плани щодо відновлення пошкодженого житла, скільки киян цього потребує?
- Зараз вирішується питання з будинком на вулиці Жилянській, де постраждало 14 чи 18 квартир. Будинок, за попереднім оглядом, не підлягає відновленню. Всі решта – будинки, які були розбиті, вони всі відновлюються, усі повертаються до звичного функціонування.
11 багатоквартирних і приватних будинків у Києві вже відновлено минулого року. Йдеться про ті, які найбільше постраждали. Ще над декількома ведуться роботи. Вони будуть завершені у першому півріччі цього року.
- Як зараз функціонують великий, середній і маленький бізнеси у Києві? Яким чином місцева влада допомагає бізнесу?
- В основному, працює сфера обслуговування. Із промислових підприємств у нас сьогодні запрацювало десь до половини, які працювали в довоєнному Києві. Про якийсь бум нової реєстрації, напевно, немає сенсу говорити.
Усе, що стосується допомоги від держави, від міста, то на початку війни це були пільги на оренду комунального майна, землі. Відповідні сплати, які платили з бюджету. Від цього малий та середній бізнес зараз звільнений.
Крім того, є відповідні законодавчі норми на територіях, на яких відбувалися бойові дії. Там бізнеси також звільнені від сплати оренди землі й від сплати податку на нерухомість.
МАЙЖЕ КОЖЕН КИЯНИН ОБЛАШТУВАВ У СВОЇЙ КВАРТИРІ “ПУНКТ НЕЗЛАМНОСТІ”
- Пункти незламності користуються попитом серед громадян?
- Зараз пункти незламності попитом не користуються, зважаючи на те, що немає серйозних перебоїв з електрозабезпеченням.
Коли були відключення електроенергії, кияни їх відвідували, але масовим відвідуванням я б це не назвав. За весь цей час декілька тисяч людей відвідали пункти незламності. Насправді, майже кожен киянин у своїй квартирі вже побудував, обладнав свій пункт незламності. Я маю на увазі альтернативні джерела електрики, альтернативні можливості приготування їжі тощо.
Але основний фактор невеликого попиту на пункти незламності – це те, що у нас останнім часом не було таких довгих перерв із відсутністю світла і тепла. Одного разу в місті був період, коли не було світла, але теплопостачання і водопостачання було, тому в основному громадяни перебували вдома.
- Скільки генераторів отримав Київ? На які потреби вони в першу чергу використовуються? Чи вистачає їх для функціонування столиці?
- Генератори є різні. Якщо говорити про роботу котелень, які є у місті, вони потребують достатньо потужних генераторів. Для них ще необхідна певна кількість. Місто закупило наприкінці минулого і на початку цього року близько 800 генераторів. Достатньо велику кількість генераторів нам передали партнери. Різної потужності – малопотужні, великопотужні, які використовуються для підтримки роботи інфраструктури міста.
У КИЄВА Є ПЛАН ДІЙ У РАЗІ ПОВТОРНОГО НАСТУПУ
- Хоч наступ на Київ малоймовірний, але маю запитати, чи є план евакуації вразливих верств населення у випадку ймовірного повторення минулорічного сценарію? Якщо так, як про це сповіщатимуть громадян?
- Для цього є відповідні плани і напрацювання. Зокрема сьогодні проходять навчання щодо захисту столиці.
Що стосується оповіщення людей, для цього теж є інформативна система – це працівники комунальних служб, засоби масової інформації. Джерел на сьогодні для цього достатньо. Я сподіваюсь, що в нас такого більше не буде.
До речі, ці плани є не тільки на випадок війни, такі плани передбачаються і розробляються на будь-які випадки техногенних або інших катастроф.
Анастасія Ракута
Фотографії Руслана Канюки