У столиці щонайменше 25 проблемних укриттів - волонтери
Про це координаторка Групи Іванна Мальчевська повідомила на пресконференції в Укрінформі.
“Наші волонтери перевірили 96 укриттів у Києві. З них 73% нам вдалося ідентифікувати... Інші 27% ми не змогли знайти, оскільки їх або не було фактично, або не було вказівних знаків чи табличок, які б допомогли випадковим перехожим зрозуміти, де ж там укриття. Цю ситуацію треба виправляти, бо укриття має бути видимим та доступним для всіх під час повітряної тривоги”, - сказала Мальчевська.
За її словами, 48% із перевірених укриттів у столиці мали позначку “Укриття” з напрямком руху, були відкриті або на місці був комендант із ключем від приміщення. У багатьох укриттях відсутня каналізація та санвузол. Лише 20% із перевірених укриттів мали справну вбиральню або біотуалет, 38% - справне електропостачання. У старих будинках є проблеми з аварійністю приміщення.
Як наголошувалося, співпраця Групи громадського моніторингу ОЗОН та Департаменту муніципальної безпеки КМДА вже дає результати. Наприклад, вирішується питання із затопленим укриттям: воду з нього відкачали, тепер плануються ремонтні роботи у приміщенні.
Мальчевська нагадала, що з листопада 2022 року Група громадського моніторингу ОЗОН проводила національну кампанію моніторингу укриттів, аби допомогти державі та органам місцевого самоврядування забезпечити рівний доступ до укриттів для всіх громадян. Було зафіксовано стан захисних споруд у низці міст (Київ, Львів, Суми, Черкаси, Миколаїв, Запоріжжя, Одеса та Роздільна Одеської області).
Як зазначив директор Департаменту муніципальної безпеки КМДА Роман Ткачук, нині фонд захисних споруд столиці складається зі сховищ, об'єктів подвійного використання, напівпідвальних та підвальних приміщень, підземних станцій метро, підземних паркінгів і переходів. Це об'єкти приватної, державної або комунальної форми власності. За законодавством, відповідальність за них - на балансоутримувачах.
“Якщо із тими, що мають державну та комунальну форму власності ми ще можемо знайти порозуміння, то з приватними формами власності чинне законодавство не дозволяє нам повною мірою впливати і змусити балансоутримувача виконувати всі заходи цивільного захисту”, - сказав він.
За словами Ткачука, долучення волонтерів до моніторингу укриттів дасть змогу тиснути на балансоутримувачів, аби укриття були у належному стані та доступні для всіх людей. Адже багато балансоутримувачів "дуже бояться розголосу", тож він закликав громадськість повідомляти про недбалих.
За даними начальника Управління організації заходів цивільного захисту ДСНС у м.Київ Олега Стоволоса, якщо у 2014 році у Києві було поставлено на облік 500 укриттів, то нині їх набагато більше. Зокрема, за останній рік навчальні заклади підготували укриття для дітей. “Звісно, є деякі проблемні питання. Треба, щоб фонд був більший”, - сказав він.
Стоволос зауважив, що для того, аби у місті фонд захисних споруд відповідав усім нормативним вимогам, треба вирішити питання щодо фінансування утримання наявних об'єктів. На його думку, також потрібно знайти спосіб стимулювати власників підземних просторів, які неохоче ставлять свої об'єкти на облік.
"Крім того, треба, аби всі забудовники обов'язково передбачали об'єкти фонду захисних споруд, адже досі є недобросовісні забудовники, які на це не звертають належної уваги", - додав Стоволос.
Зазначалося, що ОЗОН і КМДА готують спільну інформаційну кампанію про те, якими мають бути укриття і куди звертатися, коли вони зачинені чи належно не облаштовані.
Як повідомлялося, у Києві налічується понад 4 тисячі укриттів різного виду. За рік у місті додалось 398 споруд цивільного захисту. В основному збільшення кількості відбулося за рахунок приведення до ладу найпростіших укриттів.
