ЗооПатруль: Як на Київщині рятують безпритульних і покинутих тварин
Чотирилапі не менше, аніж люди, страждають від війни. Хтось залишається без домівки, хтось без господаря, хтось усе життя змушений бути калікою. Потерпаючи від нічим не виправданої жорстокості з боку людей. Але чотирилапі ніколи не скажуть, як їм боляче чи страшно, попри це – вони потребують нашого захисту й допомоги. ЗооПатруль рятує безпритульних тварин і допомагає евакуювати тих, яких люди покинули у замкнених будівлях, коли тікали з районів ведення бойових дій.
ЖОДНОГО ДНЯ БЕЗ ПОРЯТУНКУ ТВАРИН
ЗооПатруль – громадська організація, що сформувалася з початком повномасштабного вторгнення задля порятунку, евакуації, лікування та пошуку дому для тварин, що постраждали від війни та людської жорстокості.
Її засновник і директор – продюсер Дмитро Ревнюк. Раніше він ніколи не займався зоозахистом, але з дитинства дуже любив тварин. Зараз це хобі перейшло на професійний рівень. Спочатку він разом із сусідом врятував одну собачку, яку господарі закрили в квартирі, тікаючи від війни.
“Я подумав, що десь іще могли залишитися зачинені тварини. Люди тікали, покидали їх. Не розумію, чому всі думали, що це триватиме кілька днів”, – сказав Ревнюк.
Дмитро написав пост у Фейсбуці з гугл-формою для людей, які залишили тварин зачиненими у домівках. Вона складалася приблизно з таких питань: чи відкривали кришку унітазу перед тим, як залишити тварину, скільки корму лишили тощо. За відповідями Ревнюк розумів пріоритетність – яку тварину потрібно рятувати насамперед.
За його словами, люди залишили 723 таких заявки. Зокрема, він розповів, що в районі Позняків були будинки, де на кожному поверсі залишилося орієнтовно по дві тварини. Директор притулку зауважив: чотирилапі буквально вибивали двері, коли чули кроки рятувальників. “Було таке відчуття, що там величезний чоловік б'є ногами”, – згадує Дмитро.
Спочатку команда складалась із колег продюсера – режисерів, операторів. Вони створили 23 патрулі – по дві людини на машину. Почали роботу із досить варварського, але дієвого методу, – просвердлювали дірку в стіні й через трубочку подавали в квартиру корм і воду. Уже потім хтось із команди запропонував викручувати дверне вічко і подавати їжу через нього. Таким чином організація врятувала близько 400 тварин.
Відео такого способу порятунку швидко поширилося соціальними мережами, люди запозичили його і почали так само рятувати тварин.
“У нас був випадок, коли на поверсі було зачинено сім квартир із тваринами. На цьому поверсі залишився лише дідусь, якому було 70 років. Він у ті дірочки, що ми просвердлили, сипав корм і давав воду”, – зазначив Ревнюк.
ПРИТУЛОК ЗА ЄВРОПЕЙСЬКИМ ЗРАЗКОМ
Спочатку команда відмовлялася брати гроші за порятунок, але потім аферисти почали постити їхні відео і прикріплювати свої банківські картки. Тому було вирішено приймати донати. На рахунок ЗооПатруля майже одразу надійшло 52 тисячі доларів. На них вирішили збудувати притулок в Ірпені. Наразі у притулку перебувають близько 80 собак і 50 котів.
Він був зроблений за прикладом європейських. Учасники спеціально їздили в Німеччину, щоб подивитись, як будують притулки там.
Ірпінська міська рада виділила ділянку землі. Спершу там було кілька поламаних іржавих вольєрів, “розмародерена” система водопостачання та вирви від мінометних обстрілів.
Зараз вольєри для тварин обладнані теплою підлогою та зручною системою змиву. У будівництві не використовувалось дерево, яке може давати неприємний запах.
Ще один об’єкт притулку – котобудиночок, де здорові хвостики граються одне з одним і чекають на нову сім’ю. В окремому приміщенні команда обладнала карантинні бокси, де чотирилапі перебувають, поки триває перевірка, чи повністю вони здорові.
Два рази на місяць спеціалісти проводять обробки тварин від паразитів. Також обробляються вольєри, котобудиночки та інші приміщення.
До притулку можна приїхати у будь-який час і погуляти з тваринкою. Для цього є всі умови – спеціальний майданчик та територія навколо озер.
ЛІКУЄШ ДОМАШНЬОГО – РЯТУЄШ БЕЗХАТНЬОГО
Слоган ЗооПатруля – “Лікуєш домашнього – рятуєш безхатнього”. Організація заробляє на лікуванні домашніх тварин у своїх же клініках. Перша розташовується на Оболоні, друга – на Подолі. Чим більше з цього виходить заробити, тим більше потреб притулку вдається перекрити та більше вольєрів побудувати.
У ветклініках “ЗооПатруль” спеціалісти надають різноманітні послуги – від вакцинації й стерилізації до хірургії та лабораторних досліджень. Там проводяться операції різного ступеня складності у різних сферах хірургії: загальна, гінекологія, онкологія, опікова, щелепно-лицева, нейрохірургія, ортопедія та травматологія, офтальмологія та хірургія в галузі стоматології.
Організація проводить програму стерилізації. Як правило, це відбувається раз на тиждень. ЗооПатруль намагається допомогти тваринкам на вулиці, щоб скорочувати розмножуваність.
“Треба вирішувати це питання – доєднуватися великим організаціям до стерилізації тварин. Бо коли ми вирішимо проблему з неконтрольованою розмножуваністю тварин на вулиці – ми вирішимо проблему з притулками, ми вирішимо проблему взагалі безхатніх тварин”, – наголосила ветеринарний лікар Дарія Балидіна.
Також, за словами учасників, щомісяця у притулку з'являється новий інвалід-спинальник. Організація планує збудувати клініку в притулку. На першому поверсі буде реабілітаційний центр для тварин, які мають проблеми з опорно-руховим апаратом.
“До нас надходить велика кількість звернень від людей, які знайшли тварину, котра не може ходити та випорожнюватися самостійно. Здебільшого тварини дуже контактні, евтаназувати їх – рука не підіймається. Ми обіцяємо людям, що коли зробимо реабілітаційний центр – заберемо всіх, кого можемо”, – підкреслила Балидіна.
ВІД ПОЧАТКУ ІСНУВАННЯ ЗООПАТРУЛЬ ВРЯТУВАВ БІЛЬШЕ 100 ТВАРИН
Пріоритетом для ЗооПатруля є тваринки, які потребують негайної допомоги. Збита собака, кіт, який випав із балкона... Організація може приймати до притулку 5 тварин за день.
Процес порятунку починається із дзвінків людей на гарячу лінію. Працівники фільтрують заявки. Потім виїжджає патруль і рятує тварину. Після того її везуть у клініку. Там починається період реабілітації та лікування. Тварину щеплюють, стерилізують, роблять усі необхідні процедури і шукають нову сім'ю.
Щодня ЗооПатрулю доводиться мати справу з надзвичайно складними випадками травмування тварин. Наприклад, в улюбленця притулку Хенка майже нема носа. Він жив із людьми, які зловживали алкоголем, але піклувалися про собачку, наскільки це було можливо. Хенк бігав вулицями Ірпеня й у якомусь із конфліктів з тваринами йому відкусили носа.
“Коли я перший раз його побачила, пес був увесь розідраний. Ніс розпухлий, його майже не було. Ми довго думали, що будемо робити з ним, але, на жаль, реанімувати носик не вдалося, бо травма була вже дуже застаріла”, – зазначила лікарка.
Нещодавно нову сім'ю із Запоріжжя отримала собачка Оливка. При вазі 10 кг у неї була пухлина вагою 5 кг. Колишній господар просто викинув її на вулицю, але організація підібрала й прооперувала.
До американського сенатора у Вашингтон поїхала сліпа собачка Леді. У неї від вибуху в Ірпені вилізли очі. Вони не закривались і пересохли.
“Ми в такому стані її знайшли, що довелося видаляти очі. Вона сліпенька, але дуже розумна і ласкава собачка. Леді жила у нас дуже довго. Сліпу не дуже сильно хотіли забирати”, – зауважив директор притулку.
Скоро за кордон відправиться такса Валлі. Його господарка померла. Песик жив із її сином, який зловживав алкоголем. У дім було пряме влучання, від нього майже нічого не залишилось, окрім якоїсь однієї кімнати. Песика знайшли там всього облисілого й абсолютно дикого. А зараз він радо контактує з людьми.
Команда часто їздить евакуювати тваринок із зони бойових дій. Собачку Лисичку евакуювали з села Богородичного Донецької області. У Києві на той момент було -15 градусів, тоді як у Богородичному -25°. Коли ЗооПатруль приїхав туди, то побачив безліч тварин, які просто блукали вулицями. Там не було ні обігріву, ні людей. За словами учасників команди, Лисичка кинулась до них, як тільки побачила.
“Як тільки наш патруль вийшов з машини, Лисичка почала бігти до нас. Вона заскочила в машину і спокійно їхала до Києва. Мовчала всю дорогу. Дуже вихована собачка”, – зазначає Дарія.
Лору, сусідку по вольєру Лисички, знайшли на кладовищі у селі під Борисполем.
“Ми туди приїхали рятувати собачку, якій переїхали ногу. Місцевий мешканець розказав нам, що ще на кладовищі живуть цуценята. Це була пізня осінь. Ми поїхали туди і побачили, що поміж могил бігають малесенькі цуцики, їдять з них цукерки. Вони там під плитами жили”, – розповіла Балидіна.
ЗООПАТРУЛЬ МАЄ ПОТУЖНИЙ ВІДДІЛ АДОПЦІЇ
Перед тим як віддавати, тварину вакцинують та стерилізують. Після цього публікують пост про неї у соціальних мережах. Хто на нього відгукується – пише в особисті повідомлення і забирає собачку. Також є гаряча лінія, яка приймає заявки, що надходять.
Є спеціальна анкета, яку потрібно заповнити. Вона складається з різних питань, зокрема: “Скільки вам років?”, “Чи є у вас інші тварини?, “Де ви проживаєте – у квартирі чи приватному секторі?” тощо.
“Це дуже важливо, тому що котик може мати, наприклад, COVID-19 і він не може жити з іншим котиком. Якщо у власника вже є котик, ми можемо запропонувати йому тільки тварину без коронавірусу. Якщо господар хоче забрати величезну собаку в квартиру, то будуть питання – скільки ви готові гуляти і так далі”, – підкреслила Балидіна.
Після заповнення форми менеджер зв'язується з цими людьми, проводить співбесіду. Якщо всіх усе влаштовує, то нові господарі можуть приїхати забрати чотирилапого. Якщо немає транспорту, організація сама може його підвезти.
Тваринок обов'язково віддають під договір. Це юридичний законодавчий акт, в якому майбутній власник зобов'язується доглядати за улюбленцем.
“Нам не однаково, кому й куди віддавати тварин. До прикладу, ми повністю поставили на ноги кота, який уже мав переломи багато разів. Це звісно сповільнює саму роздачу, але це відсікає можливість віддати тварину до людей, які будуть над нею знущатися”, – зауважив Ревнюк.
Перші пів року ЗооПатруль контролює, як тварина проводить час удома. Менеджер спілкується з новими власниками, просить надсилати відео та фото.
“Ми маємо знати, що тварина перебуває у гарних умовах і нас не підманули. Наприклад, сказали, що заберуть собаку у вольєр, а посадили на ланцюг. На ланцюг ми тварин не віддаємо”, – підкреслила ветеринарна лікарка.
Близько 50% тварин притулку беруть за кордон. Особливо у країни Європи, такі як Бельгія, Нідерланди, Франція, Німеччина, Словаччина, Польща. Але підготовка тварин до вивезення за кордон досить тривала і займає майже 3 місяці – це підготовка документів, чіпування, вакцинація, – згідно з вимогами країни, у яку виїжджає тварина. До того ж, перед відправкою треба ретельно продумувати логістику – правильно спланувати маршрут, щоб тварина доїхала якомога швидше.
Наразі за кордон уже заброньовано близько 10 тварин, але організація чекає, поки кошенята підростуть.
“Кішка, яку забрали з Костянтинівки, народила 5 кошенят. Усі вони заброньовані за кордон. Ми привезли справжнього "троянского коня": чекаємо місяць, поки вони самі почнуть їсти”, – зауважила Балидіна.
Дарія розповіла, що в них у якийсь період був цілий бум тварин, яких забирали у Францію. Це сталося після того, як до притулку приїхав французький журналіст і зняв про нього репортаж. Він виклав його на своєму ютуб-каналі й під відео залишив посилання на організацію. Наразі тільки у Парижі вже живуть 5 тваринок ЗооПатруля.
З ЛЮБОВ’Ю ДО ЧОТИРИЛАПИХ
Звісно, нічого б цього не було без людей, яким не байдужа доля тварин.
Андрія Мірошниченка вся команда називає головним героєм ЗооПатруля. Він живе в притулку, працює, доглядає за тваринами вже майже рік. Без вихідних та відпусток.
“Так склалося, що в мене немає нікого. Мене нічого не стримує. Я тут живу. На цей момент моя сім'я – це тваринки. Я бачу, що їм подобається, коли я поруч. А мені подобається те, що їм подобається”, – каже Андрій.
Чоловік розповів, що вночі він погано спить, тому зазвичай прокидається о 3-4 ранку і з ліхтариком робить обхід притулку. До кожної тварини у нього свій особливий підхід. Він проявляється навіть у годуванні чотирилапих.
“Великих собачок я годую двічі на день, цуценят – три. Нещодавно до нас привезли 9 собак, вони були дуже худенькі. Я їх кормив і по 4-5 разів на день, але маленькими дозами. Їм не можна одразу багато давати, бо у них може зупинитися шлунок”, – пояснив Мірошниченко.
Андрій каже, що не виділяє серед тварин улюбленців, але іноді перевагу може надавати інвалідам – більше їх жаліє, трохи більше може приділити уваги під час прогулянки.
“У нас була собачка сліпа, її забрали до Америки, вона була без очей. Я з нею частенько гуляв, розмовляв. Коли з нею прощався, то аж «сироти» пішли шкірою. Шкода було віддавати”, – зазначив він.
Андрій розповів, що вже настільки вивчив собак, що по їх гавкоту може зрозуміти, де знаходиться людина – чи вона йде по дорозі, чи стоїть під хвірткою, чи вже зайшла на територію притулку.
“У мене тут охорона, яку неможливо надурити. Я ніколи не помиляюсь. Буває таке, що вони гавкають, і я розумію, що хтось зараз постукає в двері. От тільки я про це подумав – стукають у двері”, – зауважив чоловік.
Директор притулку вважає, що така організація як ЗооПатруль повинна бути у кожному місті. Зараз їм вдається покривати Київ і Київську область.
“Ми виконуємо роль держави без копійки державних коштів. Зараз працюємо над тим, щоб очолювати КП на Київщині. Ми зустрічались із Кличком. Будемо наводити лад, щоб не було такої жахливої ситуації, яка є зараз. ЗооПатруль буде розширюватись, буде більше патрульних машин – нам уже буде допомагати держава”, – підсумував Ревнюк.
Анастасія Ракута
Фото Руслана Канюки
