ВР ухвалила зміни до Конституції у частині правосуддя

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, відповідне рішення підтримали 335 народних депутатів.

"Законопроект спрямований на забезпечення незалежності судової влади, підвищення вимог та професійних стандартів до суддівського корпусу, обмеження імунітету суддів до функціонального, оптимізацію системи судоустрою, забезпечення інституційної спроможності прокуратури, адвокатури та системи виконання судових рішень, а також на забезпечення безперервної та ефективної роботи органів судової влади на перехідний період", - йдеться у пояснювальній записці до документа.

Виступаючи у ВР, заступник глави Адміністрації Президента Олексій Філатов наголосив, що ці зміни до Основного закону держави вирішують три основні питання: деполітизації процедури призначення суддів на посади, посилення відповідальності суддівської влади та перезавантаження суддівського корпусу.

Фото: Анастасія Сироткіна, Михайло Палінчак / Укрінформ.

"Це саме той закон, який має визначити шляхи розвитку та функціонування всієї сфери правосуддя як третьої гілки влади на роки вперед, має закласти новий фундамент для системи правосуддя в Україні", - підкреслив Філатов.

Зміни до Конституції щодо правосуддя передбачають, що Президент призначає на посаду та звільняє з посади за згодою Верховної Ради України генерального прокурора.

Також у законі прописано, що до повноважень Верховної Ради України належить і висловлення недовіри генеральному прокуророві, що матиме наслідком його відставку з посади.

Документ містить норму, що призначення на посаду судді здійснюється за конкурсом, крім випадків, визначених законом.

У законодавчому акті вказано, що в Україні діятиме Вища рада правосуддя (замість Вищої ради юстиції), яка, зокрема, вноситиме подання про призначення судді на посаду та ухвалюватиме рішення про звільнення судді з посади.

Окремо передбачені норми щодо незалежності й недоторканності суддів. Зокрема зазначається, що без згоди Вищої ради правосуддя суддя не може бути затриманий або утримуватися під вартою чи арештом до винесення обвинувального вироку судом, за винятком затримання судді під час або відразу ж після вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Також встановлюється, що суддю не може бути притягнуто до відповідальності за ухвалене ним судове рішення, за винятком вчинення злочину або дисциплінарного проступку. Передбачається, щоб суддя призначався на посаду безстроково, а також у законі є ряд підстав, через які суддю може бути звільнено з посади.

Щодо Конституційного суду, то у законі зазначається, що він вирішуватиме питання про відповідність Конституції України законів України та у передбачених цією Конституцією випадках інших актів, здійснюватиме офіційне тлумачення Конституції України, а також інші повноваження відповідно до цієї Конституції.

Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів України, згідно із текстом закону, призначають по шість суддів Конституційного суду. Відбір кандидатур на посаду судді Конституційного суду здійснюватиметься на конкурсних засадах у визначеному законом порядку.

Напередодні голосування за судову реформу Президент України особисто зустрічався з керівниками парламентських фракцій та депутатських груп ВР, щоб переконати їх у важливості голосування за зміни, які "передбачають реальне перезавантаження судової системи".

"Судова реформа - це реформа реформ. Це захист прав громадян на справедливість, на правду... Це незалежність судової гілки влади, деполітизація, ефективна відповідальність судової гілки влади і перезавантаження та оновлення суддівського корпусу", - сказав Порошенко під час зустрічі 

Президент також акцентував на тому, що зміни до Конституції в частині правосуддя мають повну підтримку з боку партнерів України - керівництва Єврокомісії, керівників країн-партнерів Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, Ради Європи, Венеціанської комісії, рекомендації якої були повністю враховані.