Зрив е-декларування: хто його хотів?

Система електронного декларування активів посадовців, яка дозволить кожному громадянину зробити те, що більшість з нас так любить робити: так би мовити, зазирнути у чужу кишеню, тим більше, чиновницьку, - офіційно запрацювала. Проте, є «маленький» недолік: система працює у тестовому режимі та ще й без відповідного сертифікату КСЗІ (комплексної системи захисту інформації). Які наслідки це матиме? Наразі існують лише припущення, які встигли наробити багато шуму в Мережі.

Спершу, Укрінформ вирішив самостійно перевірити, як працює нова система, зайшовши на сайт новоствореного НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції). Для цього ми зайшли на nazk.gov.ua о 10:30.  На головній сторінці ми натиснули кнопку «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» і перенеслись на сторінку відкритого онлайнового доступу до електронних активів посадовців.

Виглядає все доволі зрозуміло. Зверху - панель пошуку, а під нею – додаткові параметри: тип документу, тип, категорія посади, період публікації, високий ризик, відповідальне та особливо відповідальне становище (наприклад, президент України, прем’єр-міністр України, перший заступник або заступник міністра тощо).

Відтак кореспондент вводить прізвище високопосадовця, декларацію якого хоче перевірити. У нашому випадку це – глава держави. Натискаємо «пошук» і… жодної інформації. Пробуємо знайти статки чинного прем’єра, інших міністрів, голови Верховної Ради, нардепів, міських голів тощо. Все так само – інформації нуль. А взагалі, там уже хтось є, хтось вніс за півтори години роботи системи свої дані? На жаль, з цього приводу, на сайті лише зазначено, що… статистичні дані будуть надаватись з початком роботи системи електронного декларування. Так хіба ж сьогодні робота не розпочалась офіційно?

Ще у п'ятницю, 12 серпня, Держспецз’язку видав заяву: е-декларування не атестовано через неготовність апаратно-програмного комплексу і зберігання електронних декларацій. Чим це загрожує? З цим питанням Укрінформ звернувся до НАЗК. Проте, в антикорупційному органі всіляко намагалися уникнути відповіді. Так, Олег Спорников, заступник голови НАЗК з комунікаційних питань заявив, що не уповноважений давати коментар.

Варіант відповіді на поставлення запитання ми все ж знайшли на Фейсбук сторінці виконавчого директора Transparency International Ukraine Ярослава Юрчишина. Він пише, що незахищеність інформації системи е-декларування допоможе чиновникам уникнути кримінальної відповідальності:  

«Чиновники за законом мають вносити дані в систему протягом двох місяців після її запуску. З цих двох місяців місяць вона буде експлуатуватися в дослідному режимі. За цей місяць внесуть всі «потрібні люди». Потім їх зловлять на гарячому - апартаменти в Лондоні, наприклад, не задекларував і пояснити звідки гроші на них не може. Сидів би б такий от «ХYZ-енко» років зо два, але він йде в суд і каже: система в дослідній експлуатації. Я все вчасно вніс, по закону, а притягнути ви мене по закону не можете. Бо у вас система не справжня. І вносити ще раз я не буду, бо закон я виконав», сказав Юрчишин.

Він також додав, що голова Держспецзв’язку Леонід Євдоченко і голова Національного агентства запобігання корупції Наталія Корчак повинні піти у відставку. Адже вони, за словами Юрчишина, «своїми діями перетворили один з провідних інструментів антикорупційної реформи на фікцію».

Обіцянка голови уряду Гройсманв терміново провести службову перевірку щодо встановлення осіб, причетних до того, що система електронного декларування не запрацювала своєчасно прозвучала, наче відповідь на звинувачення виконавчого директора Transparency International Ukraine.

«Відповідно до мого доручення, Національне агентство України з питань державної служби зараз проводить службову перевірку щодо встановлення осіб, причетних до того, що система електронного декларування не запрацювала своєчасно. За її результатами будемо робити висновки», заявив Прем'єр.

Запуск – незапуск е-декларування, який у Мережі уже охрестили «провалом», пов’язують з якими завгодно наслідками від падінням гривні – до відмови Україні в безвізовому режимі. Втім, голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін присвятив електронним деклараціям блог на УП: «Тестовий режим запуску системи е-декларування не є виконанням добровільно взятих Києвом зобов'язань для впровадження безвізового режиму з ЄС та отримання фінансової допомоги від міжнародних партнерів у розмірі $3 млрд від МВФ та 1.2 млрд євро від ЄС тільки цього року».

З Шабуніним не посперечаєшся. Звісно, який зв'язок між е-декларуванням, кредитом МВФ і курсом гривні? Так, наші союзники і донори тримають перед українською владою, наче перед носом віслюка, «морквину» всіх цих безвізових режимів, намагаючись примусити її рухатись уперед. Мало того, це насправді допомагає. Але нащо було так відверто підставлятися з фальстартом е-декларування? Чому все було підготовлено з таким поспіхом і настільки провально, що не може не виникнути підозри ніби цього хтось хотів? А може, все так і є? 

Експерти:

Руслан Бортник, політичний експерт:

«Запуск електронного декларування провалився. Подані декларації не матимуть юридичної сили. Відтак це унеможливлює притягнення чиновників до кримінальної відповідальності. Такі дії дискредитували українську владу в очах Заходу. Тому, звичайно, реакція МВФ та ЄС буде жорсткою, але не критичною. Думаю, через фальстарт «е-декларування», до якого прив’язаний, і безвізовий режим, і валютний транш - європейські партнери все одно не залишать Україну без підтримки».  

Вадим Карасьов, політичний експерт: «Звичайно, є певні ризики відтермінування візового режиму та плавного падіння гривні. Проте, з відтермінуванням «е-декларування» це не пов’язано. Проблеми полягають в іншому: у відсутності сертифікації (захищеності) системи, а також політичній неготовності. Звичайно, «е-декларування» є необхідним кроком у правильному напрямку, але він не гарантує результат. Адже боротьба з корупцією це комплекс заходів. Система «е-декларацій» розпочне боротьбу з чиновниками, але корупцію не викорінить. Це, наче "ефект айсберга", де головна причина знаходиться не на поверхні, а під водою».  

Мирослав Ліскович, Київ