Андрій Магера, заступник голови Центральної виборчої комісії

Право на життя будь-якого громадянина є важливішим, ніж право голосу

02.10.2015 10:47

Право на життя будь-якого громадянина є важливішим, ніж право голосу

02.10.2015 10:47

Цьогорічні чергові місцеві вибори - перші після Революції Гідності й зміни влади в країні, вперше вони проходять за новим законом та зміненою виборчою системою. Уперше за всі роки незалежності мешканці низки населених пунктів не зможуть взяти участі у голосування через бойові дії та вимушене переселення з Донбасу і Криму до інших регіонів. Водночас невідомим залишається питання, на який термін люди оберуть місцеву владу, адже в країні дано старт децентралізації та об'єднанню громад.

Про хід підготовки до місцевих виборів, особливості їх проведення, голосування на Донбасі та сучасну виборчу систему кореспондент Укрінформу поспілкувався із заступником голови Центральної виборчої комісії Андрієм Магерою.

- Андрію Йосиповичу, майже місяць триває виборча кампанія, логічним завершенням якої стануть вибори 25 жовтня обласних, районних, міських, селищних, сільських рад та голів міст, селищ і сіл. Чи всі виборчі комісії уже вдалося сформувати?

- Відповідно до вимог законодавства Центральна виборча комісія наразі сформувала склад усіх без винятку територіальних виборчих комісій - обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (міст обласного значення та Києва), районних у місті Києві виборчих комісій, усього 640 ТВК. А от дільничні виборчі комісії будуть сформовані за 15 днів до дня голосування.

- З якими труднощами зіштовхнулася ЦВК у цьому процесі?

- На моє здивування, до складу комісій не пішли працювати багато досвідчених людей. Не знаю, яка причина цього - або відсутність якогось матеріального стимулу до роботи, або надто великий тягар відповідальності. На жаль, у суспільстві створився, певною мірою невиправданий, міф про членів комісій як про фальсифікаторів. Але ж не можна так огульно кваліфікувати всіх без винятку членів виборчкомів! Переважна більшість із них - це абсолютно нормальні, порядні, чесні люди, хоча дійсно трапляються нечисті на руку, точно так само, як і чиновники, державні службовці.

У країні, зокрема і за допомогою багатьох ЗМІ, створюється культ, скажімо, слів-синонімів: «державний службовець=злочинець». Складається враження, - якщо людина чиновник, то обов'язково хабарник, дармоїд, живе за рахунок інших і т.п. Переконаний, нам треба від цього відходити, бо подібне ставлення руйнує підвалини самої держави.

Думаю, що такі стереотипи і стали причиною для багатьох досвідчених людей (які проходили вже не один виборчий процес) не йти знову працювати у виборчі комісії. Це - серйозний мінус.

Мінус ще й тому, що закон «Про місцеві вибори» був прийнятий буквально напередодні, і щоби з ним ознайомитися, його вивчити, недостатньо мати вищу юридичну освіту - навіть юристам досить складно його зрозуміти, що вже казати про інших людей.

Тож, найбільша складність, із якою ми зіштовхнулися, - це низький фаховий рівень членів територіальних виборчих комісій, яким доведеться застосовувати закон.

Є й інші труднощі, серед яких не останнє місце посідає безпека. Українці сьогодні живуть у дуже неспокійний час, триває війна на Сході України, тому в цьому випадку я сподіваюся на підтримку і взаємодію з МВС, СБУ, аби вони сприяли територіальним виборчим комісіям у створенні умов для безпечної роботи.

Якихось інших серйозних проблем для територіальних виборчих комісій на сьогоднішній день я не бачу. Це стосується і питання фінансування, і матеріально-технічного їхнього забезпечення, облаштування приміщень і т. п. Думаю, десь це буде краще вирішено, десь трішки гірше, але основна проблема нинішнього виборчого процесу - якісний склад комісій і питання безпеки.

- Зважаючи на це, скажіть: як відбуваються навчання членів ТВК?

- Через те, що новий закон «Про місцеві вибори» був прийнятий буквально напередодні виборчого процесу, ми опинились у досить складній ситуації, Центральній виборчій комісії довелося готуватися фактично з коліс до цих місцевих виборів. Варто підкреслити, що новий закон у частині виборчої системи майже кардинально відрізняється від попереднього.

Принагідно хочу подякувати за співпрацю, за підтримку нашим надійним міжнародним партнерам - координаторам проектів ОБСЄ в Україні, а також представництву Міжнародної фундації виборчих систем (IFЕS) в Україні, які запропонували свої послуги щодо навчання членів виборчих комісій. Таке навчання відбувалося на всій території України. У першу чергу навчалися члени територіальних виборчих комісій - обласних, районних, міських, з тим, щоб люди розуміли, як застосовувати виборчий закон. Також передбачається, що ТВК буде проведено навчання керівництва дільничних виборчих комісій. Охопити всіх членів ДВК - на сьогоднішній день є практично нереальним завданням. Якби в нас було більше часу, думаю, ми могли би це зробити заздалегідь, а так...

За допомогою координатора проектів ОБСЄ в Україні та представництва IFЕS проведені тренінги, підготовлені певні посібники, щоб краще зрозуміти процедури нового закону «Про місцеві вибори». Я розумію, що цього недостатньо, але це те, що ми можемо зараз запропонувати.

До того ж готуються навчальні відеофільми. Ми ще сподіваємося на соціальну рекламу, що телеканали підуть назустріч і зможуть за помірною, якоюсь пільговою ціною надати свій ефірний час, аби пояснювати виборцям особливості нової виборчої системи - як їм голосувати, що вони повинні роботи в день голосування, як перевірити себе у списках тощо.

- Фінансування виборів з державного бюджету йде належним чином?

- З державного бюджету було перераховано кошти для проведення місцевих виборів у розмірі 1 млрд 180 млн 300 тис. гривень. Сподіваюсь, цих грошей буде достатньо, щоб покрити видатки проведення місцевих виборів. Більше того, намагатимемося націлювати територіальні виборчі комісії на те, щоб вони, по можливості, економили ці кошти, а зекономлені можна буде повернути до держбюджету.

- Нещодавно президент Асоціації виробників систем опломбування розповідав журналістам, що останнім часом виборчі комісії відмовляються від раніше поданих замовлень на пломби для скриньок та пакети для оригіналів протоколів. Чи не пов'язані ці відмови з проханням економити державні кошти?

- У мене немає такої інформації, щоб комісії відмовлялися. Можливо, десь якісь поодинокі випадки є, але, якби цих випадків було багато, то, безумовно, ми б на це реагували.

Пломби передбачені в законі «Про місцеві вибори», тому повинні закуповуватися комісіями. Є спеціалізовані підприємства, які їх виготовляють. Якщо ж пломб немає, то як запасний варіант може бути просто опечатування скриньок, але ми прекрасно розуміємо, що пломба - це найкращий варіант, адже вона не викликає жодних питань щодо цілісності скриньки, тому що має свій унікальний номер. Відкрити скриньку, не пошкодивши пломбу, просто неможливо.

- За час нинішньої виборчої кампанії багато скарг довелося розглядати ЦВК?

- Інколи дійсно надходять скарги до Центральної виборчої комісії. Їх небагато і ми не здивовані, оскільки в цілому скарги на рішення й дії під час виборчого процесу подаються або до територіальних виборчих комісій, які організовують проведення цих виборів, або до судів. ЦВК розглядає скарги лише на бездіяльність територіальних виборчих комісій і тільки.

В основному до нас надходять скарги щодо порушення порядку ведення агітації на думку заявників. Також є окремі звернення щодо утворення округів, тобто певні політичні сили вважають, що округи треба було утворити інакше, по-іншому треба було їх нарізати, а не так, як це зробила територіальна комісія. Якщо спосіб утворення округів територіальною виборчою комісією не суперечить вимогам закону, то для ЦВК взагалі немає підстав втручатися в цю діяльність.

- Центральна виборча комісія підтримала подання керівників військово-цивільних адміністрацій (ВЦА) Луганської та Донецької областей з переліком населених пунктів, де не можна проводити чергові місцеві вибори. Коли зможуть мешканці цих територій обрати місцеву владу?

- Коли встановиться мир і буде відновлено суверенітет України над відповідними територіями, тоді там будуть проведені вибори до відповідних органів місцевого самоврядування.

Брати участь у місцевих виборах можуть лише громадяни, офіційно зареєстровані за місцем проживання на території певної громади, тож, якщо особи, які мешкають у населених пунктах, зазначених у поданнях ВЦА, так само, як і вимушено переміщені особи, захочуть проголосувати 25 жовтня на іншій території, зробити цього вони не зможуть - згідно з чинним законом «Про місцеві вибори» не передбачена можливість зміни місця голосування виборця, тобто голосування не за своєю виборчою адресою.

- Наразі ви не вбачаєте умов для розширення переліку населених пунктів, поданих ВЦА Донеччини та Луганщни, де не можна проводити вибори 25 жовтня?

- Цього виключати, звісно, не можна. Перелік населених пунктів, де вибори не проводитимуться, може лише збільшуватися, але в жодному разі не може уже зменшуватися. Мені б не хотілося, щоб цей перелік збільшувався, але це не залежатиме від Центральної виборчої комісії чи військово-цивільних адміністрацій. Це залежатиме виключно від ситуації на Сході України, від безпеки на цих місцевих виборах і багатьох інших факторів.

Безумовно, конституційне право голосу є важливим, але ще більш важливим для мене є право на життя будь-якого громадянина. Тому що від права на життя залежить реалізація будь-яких інших прав громадянина України. Орієнтуватимемося за ситуацією, але, знову ж таки, хочу висловити сподівання, що цей перелік залишиться таким же, як він є.

- На сайті Центральної виборчої комісії оприлюднена інформація про 142 партії, які прийняли рішення щодо участі у нинішніх місцевих виборах. Якими критеріями керувалася ЦВК, надаючи політичним партіям дозвіл іти на вибори?

- Насправді, це виглядало таким чином. Закон «Про місцеві вибори» передбачає обов'язок Центральної виборчої комісії лише розмістити на своєму офіційному веб-сайті інформацію про політичні партії, які прийняли рішення про участь у місцевих виборах. ЦВК це зробила.

Разом з тим, ми як орган, що здійснює контроль законодавства про місцеві вибори, також дослідили, вивчили документи, які до нас надійшли від політичних партій. Безумовно, були виявлені й порушення. Скажімо, у деяких документах рішення про участь у місцевих виборах приймалося не вищим керівним органом партії, а одним із керівних органів партії. Або були такі порушення, як незасвідчені відповідним органом виконавчої влади свідоцтва самої партійної організації. Часто такі свідоцтва завірялися нотаріально або самою партією.

У даному разі ЦВК не приймала рішення, що одна партія допускається до виборів, а інша - ні. Ми лише оприлюднили інформацію на своєму офіційному веб-сайті, показали, що до документів таких політичних партій з точки зору закону жодних зауважень немає, але є такі політичні партії, у яких то одного немає, то іншого. Проте це лише інформація для роздумів для територіальних виборчих комісій. Наприклад, ТВК, розглядаючи питання про реєстрацію кандидатів, у тому числі, звертатиме увагу й на сайт ЦВК, оцінюватиме розміщену на ньому інформацію, щоби прийняти рішення про реєстрацію чи про відмову в реєстрації кандидатів.

- Не так давно деякі ЗМІ розтиражували інформацію про нібито похід на місцеві вибори партії одного з ватажків так званої «ДНР» Дениса Пушиліна. Згодом ці повідомлення були спростовані, проте суспільство дізналося, що політична сила одного з керівників терористів і досі значиться у переліку чинних українських партій. Наскільки це відповідає букві закону?

- Наскільки мені відомо, ця партія була зареєстрована ще влітку 2013 року. Думаю, тоді майже ніхто в країні не знав, хто такий Денис Пушилін, і він не цікавий був нікому на той час. Якщо 2013 року партія виконала всі умови, як вимагав закон «Про політичні партії», то які тоді можуть бути питання до державного органу, який її реєстрував?

Потім треба дивитися, яка діяльність партії, мета, які її статутні документи. Якщо такі документи порушують вимоги Конституції і Закону, безумовно, це є однією з підстав звернення до суду про примусову ліквідацію такої партії.

Тому тут би я «не вішав усіх собак» на Міністерство юстиції, це було б неправильно. І не Міністерство юстиції визначає законодавчий порядок утворення й існування політичних партій, це робить лише Верховна Рада України. Можливо, якби парламент більш жорстко поставився до питання функціонування політичних партій, в Україні би їх було не близько 300, а значно менше.

Тому, думаю, це питання треба і далі вивчати, тримати руку на пульсі подій, і якщо справді з боку цієї партії, а не одного її члена, навіть керівника, є порушення, то відповідним чином вживати санкції, включно аж до ліквідації партії у примусовому порядку через суд.

- Тобто зараз треба просто стежити за їх діяльністю?

- Звичайно, як і за будь-якою іншою партією. У нас немає якихось священних корів у країні. Будь-яка політична партія від першої до останньої має бути під пильним оком відповідних органів виконавчої влади.

- Також у нас виникла цікава ситуація і з комуністами. КПУ заборонили, але окремі її представники приєдналися до іншої партії і знову йдуть на місцеві вибори. Це законно?

- Якщо члени колишньої Комуністичної партії вийшли з неї і, як безпартійні, висунуті іншою політичною партією або вступили вже до нової політичної партії, я не бачу проблем щодо їхньої участі у виборах.

- А як щодо Петра Симоненка? Він лідер КПУ, взагалі уособлення комунізму в країні...

- Якщо він став позапартійним, а не залишився членом Комуністичної партії, то вправі висуватися на місцевих виборах від будь-якої політичної партії. Інакше це слід розглядати, як порушення конституційних прав. Це тоді шлях у нікуди.

- У ході підготовки і прийняття нового закону «Про місцеві вибори», навколо нього дуже багато точилося дискусій. Як ви вважаєте, нинішні місцеві вибори перші і останні, що пройдуть за цим законом чи все-таки будемо жити за такою системою й надалі?

- Хотів би висловити побажання, що це будуть перші й останні вибори за цим законом «Про місцеві вибори». На нього, на жаль, є дуже багато нарікань – він містить чимало помилок у своїй концептуальній основі, багато процедурних помилок. І не можна, як на мене, цю виборчу систему застосовувати, бо вона, на жаль, не містить відкритих списків, про які говорилося.

Коли ви прийдете на виборчу дільницю й отримаєте виборчий бюлетень, умовно кажучи, до якоїсь обласної, міської чи районної ради, то побачите, що у бюлетені буде назва місцевої організації партії, але навпроти цієї назви значитиметься прізвище кандидата, якого партія пропонує. Прізвище буде лише одного кандидата й ви матимете фактично вибір без вибору - або голосуєте за партію й одночасно за цього кандидата, або голосуєте за цього кандидата й одночасно за партію. Іншого вибору не буде. У вас немає можливості обрати кандидатів із переліку самої партії. У вас є можливість голосувати або за цього кандидата партії, або за іншого кандидата іншої партії. Тільки так. Тому про якісь відкриті списки, думаю, що не можна взагалі вести мову як таку.

А сама виборча система є калькованою з того закону, який діяв у місті Санкт-Петербурзі на виборах до Санкт-Петербурзьких законодавчих зборів у 2011 році. І нічого хорошого він не приніс тоді.

Тому, думаю, треба буде все-таки реформувати законодавство про місцеві вибори й працювати над оптимальною виборчою системою, насамперед, з точки зору відповідності Конституції України.

Олена Литвиненко, Київ.

Фото Павла Багмута, Сергія Аніщенка, Олега Петрасюка. Укрінформ.