Перевірка е-декларацій: у Мін’юсті заявляють, що НАЗК проігнорувало їхні зауваження

За даними попереднього аналізу отриманих документів, Національне агентство із питань запобігання корупції (НАЗК) під час підготовки нової редакції порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та порядку здійснення моніторингу життя особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, знову проігнорувало зауваження Міністерства юстиції.

Про це повідомляється на сайті Мін’юсту.

«Зокрема, Закон «Про запобігання корупції» передбачає, що перевірки має проводити виключно НАЗК як колегіальний орган, або його окремі члени, але за дорученням НАЗК. Натомість, відповідно до запропонованих порядків, НАЗК наділяє правом починати і закінчувати перевірки всіх своїх уповноважених осіб, хоча такого права законодавством їм не надано. Порядок, як і будь-який інший підзаконний акт, не може розширювати положення закону чи змінювати їх у будь-який спосіб», - йдеться у повідомленні.

Важливим пунктом зауважень, які не були враховані, є те, що запропоновані документи не містять положень щодо інформування особи, стосовно якої проводиться перевірка, про її початок та закінчення.

Так само не прописано вимогу щодо можливості використання лише достовірної інформації, на підставі якої проводиться перевірка та встановлюються порушення чиновників. Це створює ризик, коли основою для перевірки буде спотворена чи явно брехлива інформація, яку в подальшому легітимізує перевірка.

 «НАЗК, як у старих, так і нових варіантах порядків, обмежилося набором декларативних принципів, які не мають регуляторної сили і не містять умов свого застосування; зазначені принципи неможливо застосувати у випадку відсутності чи суперечності спеціальних норм. Ми наголошуємо, що нормативно-правові акти у принципово новій сфері регулювання повинні містити загальні положення та принципи, які мають бути придатні компенсувати пробіли нормативного регулювання, застосовуватись у випадках суперечливості норм, чого вкрай важко уникнути на початковому етапі регулювання нових суспільних відносин (в тому числі, перевірок декларацій та способу життя чиновників)», - зазначають у Мін’юсті.

У порядку проведення контролю та повної перевірки декларації чітко прописано лише один з напрямків перевірки – достовірність задекларованої інформації. При цьому Закон «Про запобігання корупції» передбачає наявність ще трьох напрямків повної перевірки – точність оцінки, наявність конфлікту інтересів, ознаки незаконного збагачення. У зв’язку з цим, неврегульовані напрямки перевірки не будуть працювати на практиці, натомість, декларація за наслідками перевірки вважатиметься такою, що пройшла всі складові повної перевірки, що фактично може узаконити латентні правопорушення.

Мін’юст звертає увагу на ту обставину, що внаслідок одержання останніх зауважень Міністерства до порядків у грудні 2016 року НАЗК їх скасувало, а не оскаржило відмову Мін’юсту до суду. Це свідчить про юридичне визнання зі сторони НАЗК всіх зауважень Мін’юсту, у зв’язку з чим різкі заяви про недоліки висновків Міністерства щодо порядків зі сторони окремих представників НАЗК після скасування таких порядків є принаймні некоректними з юридичної точки зору.

«Вкотре варто зазначити, що прямим наслідком реєстрації підзаконного нормативно-правого акту, який не відповідає закону, є скасування такої реєстрації у судовому порядку та втрата чинності підзаконним актом. З огляду на значний суспільний резонанс е-декларування, відповідні порядки мають суворо відповідати нормам закону з метою усунення ризиків їх скасування судом. В іншому випадку, вся робота НАЗК, Мін’юсту та правоохоронних органів з розробки та імплементації цих порядків, притягнення винних чиновників до відповідальності виявляться марною, а корупціонери уникнуть справедливого покарання», - підкресили у Міністерстві.