Київ і Бухарест порозумілися, готують імплементацію "мовної статті"
Про це йшлося під час зустрічі міністра освіти і науки України Лілії Гриневич з міністром національної освіти Румунії Валентином Попою у четвер у Парижі, повідомляє прес-служба МОН.
«Закон «Про освіту» включає європейські цінності в національну систему освіти, зокрема положення, які дозволяють національним меншинам вивчати свою мову та навчатися нею. Водночас закон забезпечує роль державної мови як інструменту соціальної єдності та цілісності. Нашою метою є надання рівних можливостей всім українським школярам. Закон виправляє нинішню дискримінаційну ситуацію, коли діти національної меншини мають дуже низький рівень володіння українською. Це означає, що вони не мають доступу до подальшої освіти в Україні, не мають доступу до роботи, не мають доступу до основних соціальних послуг у всій країні. Їм доводиться або переїжджати за кордон, або залишатися замкненими в своїх громадах», - зазначила Гриневич.
Також під час зустрічі йшлося про посилення співпраці між країнами у сфері розвитку цифрової освіти.
«Нам дуже цікавий саме румунський досвід розвитку електронних підручників – ви маєте значний прогрес у цій сфері. Ми ж тільки починаємо працювати у цьому напрямі. Цього року вперше виділено гроші на державному рівні – 46 млн – на закупівлю е-підручників та 54,6 млн на створення національної освітньої платформи», – зазначила міністр.
Як повідомлялося, в лютому 2018 року МОН оприлюднив «Дорожню карту імплементації статті 7 «Мова освіти» закону України «Про освіту», що враховує рекомендації Венеціанської комісії та не передбачає зміни 7 статті закону.
У жовтні 2017 року Україна та Польща підписали декларацію щодо логіки імплементації мовної статті закону «Про освіту».
У квітні 2018 року Гриневич з міністром освіти і науки Болгарії Красіміром Валчевим підписали декларацію про гарантування прав осіб, які належать до національної меншини Болгарії.
