Клімкін каже, що "мовні" питання з Угорщиною мають вирішувати не лише МЗС та Міносвіти
Про це сьогодні під час спілкування з журналістами в кулуарах міністерської зустрічі Східного партнерства заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін за підсумками двосторонньої зустрічі з міністром закордонних справ Угорщини Петером Сіярто.
"Дискусія розвивається непогано, я вважаю. Важливо, щоб до неї долучилися всі відповідні міністерства та відомства, а не тільки ми з Лілією Гриневич (міністр освіти і науки - ред.), ті, хто мають допомогти", - зауважив український міністр.
Клімкін повідомив, що наприкінці минулого тижня відвідав Ужгород з тим, щоб зрозуміти чим і як можливо допомогти угорській громаді.
"Для мене дуже важливо було почути – в чому ми можемо допомогти громаді. Є речі, які ми маємо зробити, починаючи зі словників і підручників, починаючи зі зміцнення методики. Самі угорці до мене підходять і кажуть: ми згодні на кращу освіту та навчання, але як, хто нам у цьому допоможе? Хто навчить вчителів, хто надасть нам відповідні підручники?" - сказав Клімкін.
Міністр закордонних справ Угорщини під час прес-конференції вкотре наголосив, що закон України про освіту у нинішній редакції не відповідає європейським нормам та порушує права меншин, адже не дозволяє українським угорцям розмовляти мовою меншини.
Відповідаючи на запитання Укрінформу, чи вважає угорський міністр дискримінацією додаткові можливості для угорських українців у вивченні державної мови України, угорський урядовець зауважив:
"Рівень, на якому викладається українська мова, зокрема для етнічних угорців, є доволі низьким. Ми підтримуємо будь-які кроки, щоб це виправити, щоб надати угорській меншині якісну освіту. Але для того, щоб підвищити інтерес етнічних угорців до української мови, не потрібно їм забороняти розмовляти й навчатися рідною мовою. Для нас це не є прийнятним", - наголосив Сіярто.
Сторони продовжать обговорення цієї теми 24 жовтня під час Варшавського безпекового форуму, який відбудеться за участю представників України.
Як відомо, 28 вересня 2017 року набув чинності новий український закон про освіту. Його норма щодо державної мови освіти викликала критику в деяких колах в Україні і за кордоном, зокрема Угорщині.
Перехідні положення закону передбачають поступове збільшення кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою. Будапешт побачив у цьому порушення прав угорської меншини. Київ ці звинувачення відкидає.
