Сайдік розповів подробиці нового мирного плану для Донбасу
"Протягом останніх років ми побачили, що в Мінських домовленостях не є зовсім чітким. Важливим моментом є те, що для реалізації центрального елементу - проведення місцевих виборів - потребується допомога ззовні. Ми дійшли висновку, що це може бути лише ООН. ОБСЄ має задачу оцінювати виборчий процес, а тому вона не може організовувати вибори. До того ж, додається безпековий аспект", - заявив він.
За словами австрійського дипломата, новий план був презентований під час останнього засідання Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у грудні у Мілані, де були присутні представники України, Росії, Німеччини та Франції і "могли задавати питання та робити коментарі".
Згідно з цим концептом, ООН та ОБСЄ мають діяти не паралельно, а разом під спільним керівництвом на чолі з так званим спеціальним представником: це стосується як військового та поліцейського компонентів з боку ООН, так і спостережної місії ОБСЄ, яка вже діє на місцях.
Крім того, пропонується створення Євросоюзом агентства з реконструкції, яке б діяло на Донбасі на кшталт того, яке раніше ЄС мав на Балканах. Це агентство, діяльність якого має поширюватися на всі райони Донецької та Луганської областей, має співпрацювати зі спільним керівництвом місії ООН та ОБСЄ, але не знаходитися під його керівництвом.
Відповідно до тверджень австрійського дипломата, новий мирний план має бути підписаний очільниками країн "нормандської четвірки" – України, Росії, Франції та Німеччини, також необхідне затвердження його парламентами. "Потрібна угода, яка дійсно матиме вагу в політичному та правовому планах. Мінські домовленості не ратифікував ні український, ні російський парламенти. І це, звичайно, проблема. Наша ідея полягає в тому, щоб отримати таку політичну вагу, на яку потім усі опираються при реалізації документа, який також повинен бути схвалений парламентами", - заявив Сайдік.
Водночас, планом пропонується створення перехідної адміністрації ООН в окремих районах Донецької та Луганської областей, яка має слідкувати за втіленням мирного плану та реінтеграції цих регіонів. "Сенс цього заходу полягає не в усуненні місцевого населення від влади, а навпаки, в гарантуванні того, що його права будуть забезпечені. Сюди належить і елемент амністії", - додав спецпредставник діючого голови ОБСЄ.
Він також заявив: Мінські домовленості передбачали, що представники ОРДЛО беруть участь у процесі та є почуті, і так має бути і після прийняття нової "всеосяжної угоди".
Дипломат повідомив, що чисельність миротворчої місії ООН на Донбасі наразі не підраховувалася, однак він не думає, що мова йтиме про таку велику кількість як 20 тис. осіб, як дехто про це говорить.
Як повідомлялося, 16 січня міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час спілкування з журналістами в Сєверодонецьку повідомив, що представники ОБСЄ, які працюють, у тому числі, на мінському майданчику, вийшли з пропозицією створити спільну миротворчу місію ООН і ОБСЄ. Ця спільна місія повинна мати військовий компонент, поліцейський компонент і міжнародну адміністрацію. Пізніше Укрінформу повідомили в офісі спеціального представника голови ОБСЄ в Україні та у Тристоронній контактній групі (ТКГ), що обговорення цього концепту мало місце на полях засідання Ради міністрів ОБСЄ 6-7 грудня 2018 року в Мілані, де Мартін Сайдік презентував відповідний "документ для обговорення" (discussion paper), що мав неформальний характер. Документ був розроблений також за участю координатора від ОБСЄ у політичній підгрупі ТКГ П’єра Мореля та голови СММ ОБСЄ в Україні Ертурула Апакана. При цьому всі троє співавторів неофіційного документа виступали "у своїх особистих якостях".
