Правозахисники озвучили 13 завдань для майбутньої Ради
“Ці 13 пунктів були розроблені Правозахисною коаліцією, яка працює на базі правозахисної платформи “Правозахисний порядок денний”, і фахівці та представники тих організацій, які взяли участь у розробці цих пунктів, це, власне, організації, які займаються правозахистом вже багато років і які сподіваються на те, що ці пункти стануть основою діалогу між правозахисниками, тими, хто розробляв законодавчі ініціативи, тими, хто пропонував зміни у загальні правила виконання прав людини в Україні і новим парламентом”, - повідомила виконавча директорка Центру громадянських свобод Олександра Романцова.
За її словами, правозахисники розраховують на те, що вдасться зустрітися з усіма партіями, які заявили про балотування до Верховної Ради і висловила сподівання, що ці партії знайдуть час на зустріч із правозахисниками.
“Власне, такі зустрічі вже почалися, і з найбільшими партіями в нас такі зустрічі ще відбудуться до 21 липня, до дня голосування”, - додала Романцова.
Вона також пояснила, що презентований план дій - невичерпний, а вказані в ньому питання - не просто на часі, а такі, що мали б давно бути вирішені.
“Ми сподіваємося, що оновлення парламенту принесе і оновлення ставлення депутатів до цих питань”, - висловилася Романцова.
Зокрема, серед пунктів презентованого плану - заклики ухвалити розроблені Конституційною комісією зміни до розділу ІІ Конституції України про захист прав та основоположних свобод людини та громадянина, скасувати мораторій на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення та ухвалити закон про обіг землі, продовжити проведення судової реформи та ухвалити зміни до Кримінального процесуального кодексу щодо суду присяжних, внести зміни до адміністративного та кримінального кодексів для вдосконалення механізмів притягнення до відповідальності за дискримінацію та злочини на ґрунті ненависті.
Також правозахисники у своєму плані дій закликають ухвалити зміни, які спростять чинну систему реєстрації місця проживання, та врегулювати на законодавчому рівні правові статуси і гарантії соціального захисту людей, які незаконно затримані в Росії та окупованому Криму, а також перебувають у полоні на території окупованого Донбасу тощо.
Як зазначив виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини Олександр Павліченко, “Правозахисний порядок денний” пропонує також парламенту розробити механізми для того, щоб постійно мати комунікаційний майданчик для обговорення питань правозахисного порядку денного.
“Цей механізм так само має бути закріплений якимось чином. Це має бути усталена система спілкування між парламентом та правозахисним середовищем, яка дозволить долати проблеми ще на етапі їх обговорення”, - сказав Павліченко.
За словами Романцової, штаби політичних партій ідуть на контакт та готові знаходити час для зустрічей із правозахисниками.
“На жаль, не можу сказати, що вони в деталях вже розбираються в цих питаннях, але вони дійсно прагнуть із цим розібратися і є запит на більш детальні консультації по окремим питанням. Наші 13 пунктів це тільки назви дуже великих системних питань, і з ними треба консультуватися. І дійсно, бачимо позитивну реакцію”, - додала Романцова.
Як повідомила голова правління Центру прав людини “ZMINA” Тетяна Печончик, вчора правозахисники вже мали зустріч із представниками політичної партії “Слуга народу”.
“Сьогодні зустрічаємося із партією “Європейська солідарність”. І далі плануємо наступні зустрічі. Із того обговорення, яке було, ми бачимо, що частина пунктів вже публічно озвучені представниками політичних сил, що вони їх підтримують”, - сказала Печончик.
Наприклад, представники політсили “Слуга народу”, за її словами, вже заявили про підтримку скасування мораторію на продаж землі й підтримують ухвалення закону про обіг землі та внесення змін до розділу ІІ Конституції України, де ідеться про права і свободи людини.
“Це все деталі, але на даному етапі нам важливо зрозуміти принципово, чи та або інша політична сила підтримує в цілому ту чи іншу вимогу. І ми сподіваємося, такі відповіді від них отримати до виборів для того, щоб 5 років після виборів ми мали можливість працювати з цими політсилами, які пройдуть до парламенту, нагадувати їм про їхні обіцянки, про декларації, про те, що вони мали намір підтримувати під час передвиборчої кампанії”, - пояснила Печончик.
Водночас Павліченко наголосив, що правозахисники прагнуть зібрати інформацію від політичних сил щодо презентованих пунктів Правозахисного плану дій та планують 19 липня провести підсумкову пресконференцію, “щоб представити, хто і яким чином реагує і яке має бачення щодо конкретних проблем”.
Платформа “Правозахисний порядок денний” – неформальна коаліція правозахисних організацій, що працюють у сфері моніторингу, аналізу та розробки законодавства відповідно до основних засад прав людини та основоположних свобод. Учасниками Платформи виступають Українська Гельсінська спілка з прав людини, Харківська правозахисна група, Центр Громадянських Свобод, Amnesty International в Україні, Центр інформації про права людини, Центр досліджень правоохоронної діяльності, проєкт "Без кордонів", Євромайдан SOS.
