Арахамія пояснив, чому провалився законопроєкт щодо “прослушки” депутатів
Про це Арахамія сказав журналістам у кулуарах Верховної Ради в п'ятницю, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Там було непорозуміння. Деякі політичні сили навмисно внесли смуту, дезінформували багатьох депутатів... Сьогодні ми на зібранні фракції це продискутували і виявили, що це просто була спецоперація, інформаційна, психологічна спецоперація", - сказав Арахамія.
Він також підтвердив, що "Слуга народу" готова підтримати законопроєкт 1009 без поправок. А також зазначив, що у фракції "Слуга народу" немає противників цього законопроєкту, а були люди, які були дезінформовані.
За словами Арахамії, каменем спотикання стала норма про те, що, згідно із законопроєктом, НАБУ і ДБР самостійно зможуть відкривати карні справи і прослуховувати депутатів.
Як повідомляв Укрінформ, 19 вересня Верховна Рада направила на повторне друге читання законопроєкт "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства".
У сесійній залі Голова Верховної Ради Дмитро Разумков зупинив голосування за законопроєкт 1009 у другому читанні. Проте на табло вже висвітлився результат - 196 голосів "за", і через це законопроєкт можна було вважати відхиленим. Спікер заявив, що зупинив голосування до того, як закінчився відлік. Після цього було запропоновано відправити законопроєкт на повторне друге читання. Таке рішення отримало 242 голоси “за”.
Зокрема, законопроєкт надає право Національному антикорупційному бюро та Державному бюро розслідувань самостійно здійснювати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж у рамках проведення негласних слідчих та розшукових дій.
Законопроєктом також передбачається вилучення із КПК та закону про статус народного депутата норми, що забороняє без згоди Верховної Ради здійснювати обшук народного депутата, огляд його особистих речей і багажу, транспорту, житлового чи службового приміщення, а також втручатися у таємницю листування, телефонних розмов тощо.
Законопроєкт передбачає і скасування ухвалених у 2017 році змін до Кримінального процесуального кодексу (так званих "поправок Лозового") про порядок обчислення і продовження строків досудового розслідування, призначення і проведення експертизи, можливості оскарження повідомлення про підозру.
Цими положеннями було обмежено терміни розслідування злочинів. Зокрема, правоохоронці зобов'язані встановити причетність підозрюваного до вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину протягом 18 місяців, середньої тяжкості — 12 місяців, а кримінального проступку — 6 місяців.
