Американці та європейці помірялися обсягами допомоги Україні

Після того, як президент США Дональд Трамп у телефонній розмові з Володимиром Зеленським та в кулуарах Генасамблеї ООН дорікнув, що європейські країни недостатньо допомагають Києву, в Брюсселі образилися. «Підтримка, яка надається Європейським Союзом Україні протягом останніх 5 років, була безпрецедентною і послідовною», – заявила Майя Косьянчич, прес-секретар Верховного Представника ЄС у закордонних справах та політиці безпеки Федеріки Могеріні. «З 2014 року ЄС і європейські фінансові інституції мобілізували понад EUR15 млрд у вигляді грантів і позик для підтримки процесу реформ в Україні з чіткими умовами для подальшого прогресу», – цитує її заяву видання Politico. Майже 6,5 млрд євро в цій сумі складають кредити Європейського інвестиційного банку ЄІБ та Європейського банку реконструкції та розвитку ЄБРР. При цьому, зауважила Косьянчич, Брюссель тісно співпрацює з США та іншими союзниками щодо підтримки України та захисту її територіальної цілісності, суверенітету і незалежності.

Ми давали, а ви не брали

Примітно, що у листопаді 2013 року, саме напередодні Майдану, український уряд натякав Євросоюзу, що той нібито не надав Києву чіткого сигналу про фінансову підтримку на тлі тиску Москви. У відповідь на ці звинувачення тодішній європейський комісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле обіцяв, що після підписання Угоди про асоціацію фінансова допомога Україні буде збільшена. "Нас важко звинувачувати в недостатній увазі до потреб українців", – додав він. (Нагадаємо, що політичну частину Асоціації з ЄС було підписано у березні 2014 року, а економічну – у червні того ж року – Ред.)

Між тим, навесні цього року глава представництва ЄС в Україні Х'юг Мінгареллі заявляв, що Україна не використала 8 млрд євро – тобто виходить, більш як половину названої загальної суми! За словами голови представництва ЄС, основною причиною є відсутність якісної інституційної спроможності органів самоуправління в Україні. Українські ж чиновники це визнають, але з приводу невикористаних грошей, схоже, "не паряться". Адже в такому випадку нема й плати за користування ними. Минулого року експерший заступник міністра економічного розвитку і торгівлі України Максим Нефьодов зазначав: "Насправді це проблема організації проектів. Більшість них – великі інфраструктурні проекти в енергетиці та транспорті, які розраховані на 7-8 років. Є певні проблеми в контексті українського будівельного законодавства, через цього проекти йдуть повільно, але ситуація точно знаходиться під контролем".

Плюс економіка, мінус – гендер

Дослідження київських економістів із Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕДПК) показало, що ЄС не диктує Україні, на які саме реформи виділяється допомога. "Є речі, які повністю ініціювалися донорами, але сказати, що кожен напрямок нав'язувався Заходом, я не можу", – констатувала Олександра Бетлій в ході презентації дослідження. За її словами, єдиний напрямок допомоги ЄС, яке опитані експерти назвали пріоритетом Євросоюзу, але не України, – це гендерна політика.

Загалом європейці підкріплювали своїми грошима 10 найважливіших пріоритетів з національної стратегії "Україна-2020". Серед них – найбільш успішна реформа децентралізації, а також проекти в сфері енергонезалежності та енергоефективності, національної безпеки і оборони, захисту прав власності та ефективного держуправління.

Наприклад, у державному управління це була Концепція запровадження посад фахівців з питань реформ, яку Кабмін схвалив 11 листопада 2016 року. Концепція – одна з умов підписання між Україною та ЄС угоди "Підтримка комплексного реформування державного управління" на суму 104 млн євро, більшу частину якої мала бути витрачено на оплату праці 3000 "фахівців з питань реформ". Концепція стала актуальною аж у вересні 2017 року, коли почалася реорганізація міністерств та створено перші директорати й оголошено конкурси на посади фахівців з питань реформ (ФПР) у новостворених директоратах. Процес ішов непросто і, судячи з останніх подій в МОЗ, де між командою реформаторів та новою владою розгорівся серйозний скандал (докладніше – ТУТ), ще далеко не закінчився.

Порівнюючи жовте з круглим

Для порівняння від МВФ Україна за роки Незалежності отримала сумарно близько 31,5 млрд доларів. Ці кошти вартують Україні найдешевше – приблизно 3% річних. Але, щоб їх отримати, Україна має щоразу зобов'язатися провести ті чи інші структурні реформи.

Європейці теж надають гроші під конкретні секторальні проекти (окрім оборонних), індивідуально обговорюючи обсяги фінансування та умови використання коштів у кожному випадку. Певна частина коштів надається на умовах безповоротної допомоги (наприклад, на згадану вище реформу держуправління). А інша – йде через ЄІБ та ЄБРР, які, як відомо кредитують під 5-10% (залежно від проекту).

Якщо не враховувати, що США є найбільшим донором МВФ, то ця країна є також найбільшим «військовим» донором для України.

Як повідомив "Апостроф" з 2014 по 2019 рік Україна отримала від США обладнання на суму $376 млн. Серед них – засоби зв'язку і кібербезпеки, контрбатарейні радіолокаційні комплекси, медичне обладнання, прилади нічного бачення, протитанкові ракетні комплекси (ПТРК) Javelin, броньовані автомобілі HMMWV (відомі, як Hummer), два кораблі типу Island, швидкохідні човни і різні запчастини та інше. "Допомога у вигляді коштів не надається, а надходить в рамках співпраці ЗСУ з країнами-партнерами виключно у вигляді майна та послуг", – уточнили в Головному управлінні військового співробітництва та миротворчих операцій Генерального штабу ЗС України.

За даними Генштабу, крім США, в 2014-2019 роках нашій країні допомагали також Великобританія, Франція, Канада, Італія, Словаччина, Литва, Латвія, Польща, Норвегія, Нідерланди, Іспанія, Данія, Швейцарія, Швеція, Албанія, Чехія, Австралія, Туреччина, а також Японія і Китай. Вони передавали, радіостанції, засоби нічного бачення, автомобілі різних типів, уніформу, засоби індивідуального захисту, медичне обладнання та сухі пайки на загальну суму в $62,5 млн.

Отже, якщо Трамп дорікав Євросоюзу відсутністю саме військової допомоги Україні, то певно що ЄС у цьому питанні дійсно мало допоміг – порівнювати американський "ленд-ліз" з європейським секторальним фінансуванням нема жодних підстав. Але ж не забуваємо, що реформи під час війни дозволили вистояти Україні економічно, і тут європейська допомога була якраз дуже суттєвою.

Марина Нечипоренко, Київ