Військова поліція: що це таке та навіщо Україні її створювати
Президент доручив керівництву Міноборони створити військову поліцію (ВП). “Міністр оборони Андрій Загороднюк до 31 грудня має впровадити нову об’єднану систему керівництва та управління силами оборони, яка відповідатиме стандартам НАТО. Крім того, у структурі Міноборони має бути створений сучасний ефективний правоохоронний орган – Військова поліція", – повідомляє прес-служба Офісу президента.
Загалом, тут не придумано чогось нового – військова поліція існує в більшості європейських країн, в США і в Канаді, а також у нашого північно-східного сусіда-агресора. Навіть більше, ще з 2002 року в Збройних силах України (ЗСУ) існує Військова служба правопорядку (ВСП), яка слідкує за порядком в армії, дотриманням військовослужбовцями Статуту Збройних сил. Так от, у 2015 році законодавці замислились над реформуванням ВСП у Військову поліцію. З‘явився тоді й відповідний законопроект № 1805 (за авторства депутатів від тодішньої фракції БПП – Віктора Короля і Миколи Паламарчука), в якому сформульовані повноваження військової поліції. Документ, як наголошують правники, недосконалий, а тому потребує правок. Утім, схоже, якраз він і стане основою для майбутнього закону про ВП.
То про що йдеться в цьому законопроекті, зокрема, в таких питаннях, як організація, сфера підпорядкування, функцій та механізмів дії. Власне, що відомо про західну практику діяльності відповідного військового органу?
Що це таке, чим займатиметься та кому підпорядковуватиметься
Згідно законопроекту № 1805, який налічує 27 сторінок, військова поліція – це військове правоохоронне формування, завданням якого буде забезпечення правопорядку серед військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів під час проходження ними військових зборів; запобігання, виявлення кримінальних та інших правопорушень, вчинених військовослужбовцями, а також працівниками Міністерства оборони і Збройних сил України, їх розкриття й припинення.
На думку авторів, така поліція удосконалить організацію забезпечення правопорядку й законності в Міноборони і Збройних Силах України, правоохоронних органах спеціального призначення та інших військових формуваннях. Також йдеться про забезпечення можливості ефективно й оперативно здійснювати розслідування найбільш поширених військових злочинів, що позитивно вплине на рівень національної безпеки держави.
Що важливо, законопроект № 1805 мав наділити військову поліцію, окрім стандартних функцій, які притаманні їй у інших країнах світу (про це йтиметься нижче), ще додатковими повноваженнями. Йдеться, зокрема, про досудове розслідування корупційних злочинів, вчинених державними службовцями та працівниками Міністерства оборони України та ЗСУ під час виконання ними службових обов’язків в розташуванні військової частини чи на військових об’єктах.
Загальне керівництво Військовою поліцією, а також керівництво нею з питань виконання правоохоронних завдань та функцій здійснює міністр оборони України (тобто президент України). Керівництво Військовою поліцією з питань виконання інших завдань та функцій, не віднесених до компетенції міністра оборони України, здійснює начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України. Здійснювати керівництво, контроль та надавати доручення Військовій поліції будь-яким іншим посадовим та службовим особам Міноборони чи Генштабу ЗСУ заборонено.
Чисельність військовослужбовців і працівників військової поліції є не менше ніж 1,5 відсотка загальної чисельності ЗСУ (від 3825 осіб) та визначається Міністром оборони України.
Щодо складу Військової поліції, то туди входять: органи Військової поліції (головне управління Військової поліції, центральне управління Військової поліції, територіальні управління Військової поліції, зональні відділи Військової поліції), військові частини Військової поліції (спеціальні відділи Військової поліції, дисциплінарний батальйон, Центр спеціального призначення Військової поліції), а також Навчальний центр Військової поліції.
Крім того, в залежності від завдань покладених на територіальні органи (військові частини) Військової поліції до їх складу включаються структурні підрозділи: слідчі, оперативно-розшукові, запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень, охорони, патрульно-постової служби та розшуку, військової інспекції безпеки дорожнього руху, спеціального призначення, службових розслідувань, режимної служби, підрозділи Військової поліції в окремих гарнізонах, підрозділи, які забезпечують виконання завдань за призначенням та повсякденну діяльність Військової поліції.
Чому документ не ухвалила ще минула Рада?
Як ми вже згадували, законотворці хотіли наділити військову поліцію додатковими повноваженнями, зокрема досудовими розслідуваннями корупційних злочинів, вчинених державними службовцями та працівниками Міноборони та ЗСУ, на що громадське та експертне середовище відреагувало запитанням: мовляв, а чи не призведе це до хаосу та повного переплетення повноважень між антикорупційними органами? Адже, крім НАБУ, яке згідно ч.5 ст.216 КПК має широкі процесуальні повноваження щодо досудового розслідування корупційних злочинів, в тому числі вчинених державними службовцями та працівниками Міністерства оборони України та Збройних Сил України, маємо іще ДБР, яке згідно ст.5 Закону "Про ДБР" має повноваження щодо розслідування військових злочинів.
На думку доктора юридичних наук, професора, заслуженого юриста України Миколи Хавронюка, законопроект суперечить Конституції. Зокрема, він порушує статтю 17, в якій чітко визначено, що військові формування, на відміну від поліцейських органів, ніким не можуть бути використані для обмеження прав і свобод людини.
“Згідно із законопроектом, права військовослужбовців обмежуються іншими такими ж військовослужбовцями. Таке обмеження може здійснюватись лише спеціально підготовленими особами, які виконують поліцейські функції. Тому військову поліцію потрібно створити як військове формування. Але тоді вона не може виконувати слідчі та оперативно-розшукові функції, а лише функції охорони”, – зазначив пан Хавронюк.
Якщо ж військовій поліції хочуть надати слідчі функції, тоді, каже юрист, вона не може складатися з військовослужбовців: “Це мають бути або держслужбовці, або фахівці з рангами. Тобто або треба вносити зміни до Конституції, або створювати такий підрозділ не з військових, а із звичайних поліцейських, що теж не зовсім доцільно”.
Також пан Хавронюк наголошує на тому, що не зовсім зрозуміло, хто захищатиме права підозрюваних у військових злочинах, адже кожен має право на захист. “Чи можуть це робити адвокати, які спеціалізуються на кримінальних справах? Наскільки компетентні суди загальної юрисдикції? Колись існував військовий трибунал, однак до його неупередженості було багато питань. Військових судів немає...”, – вважає експерт. І додає: що є ще один момент – військова таємниця: “Якщо злочин пов'язаний з військовою таємницею, то звичайний суд не може його розглядати. Те ж саме можна сказати про адвокатів”.
Отже, питань до законопроекту про військову поліцію було чимало, документ не досконалий, в ньому потрібно змінювати багато речей. Про що, власне, нещодавно повідомила заступниця комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки Мар’яна Безугла: “Для напрацювання законопроекту про військову поліцію створюється робоча група з числа народних депутатів України – членів Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, Комітету з питань правоохоронної діяльності та представників відповідних заінтересованих державних органів”.
Як це вирішено у світі: в західних країнах та РФ
Військова поліція США налічує понад 30 тисяч осіб. Американські військові поліцейські підтримують дисципліну серед військовослужбовців, ведуть розслідування військових злочинів, а також беруть участь у проведенні антитерористичних заходів.
Чисельність особового складу військової поліції в Німеччині – близько 4,5 тисяч осіб, які охороняють військові об’єкти, органи управління, забезпечують безпеку транспортних перевезень, підтримують дисципліну у військових формуваннях. У Великій Британії чисельність військово-поліцейських підрозділів перевищує 5 тисяч осіб. В туманному Альбіоні поліція Міноборони забезпечує безпеку військовослужбовців, охорону озброєння, військової техніки і майна на військових об’єктах. Схожі структури є також в Японії, Ізраїлі, Італії, Франції, Китаї, Нідерландах, Ірані, Туреччині, Індії, Пакистані.
До речі, що цікаво, військова поліція Швейцарії комплектується з поліцейських, які проходять строкову військову службу. Функції військової поліції ті ж, що й у поліції взагалі. Військова поліція, як і цивільна, має право затримати людину на 12 годин. А далі суд має ухвалити рішення щодо подальшого утримання під вартою. До речі, найпоширенішим військовим злочином там є ухилення від військового обов’язку – 70% від усіх справ, що розглянуто. Крім того, у Швейцарії працюють військові суди і військова прокуратура. Швейцарія має військовий кодекс, який передбачає військові злочини. Усі злочини, що скоєні військовослужбовцями, підлягають юрисдикції цих судів. Але дисциплінарні стягнення, до яких належить і короткострокове взяття під варту, накладаються командирами військових підрозділів.
Власне, РФ... Офіційно військова поліція з’явилася там відносно нещодавно – у 2014 році (де-факто існувала вже давно). Згідно з положенням про Головне управління військової поліції Міністерства оборони Російської Федерації, в повноваження військової поліції входить: зміцнення правопорядку і військової дисципліни в ЗС РФ, забезпечення безпеки дорожнього руху в ВС РФ (військова автомобільна інспекція), забезпечення охорони особливо важливих і надсекретних режимних об'єктів РФ, що знаходяться в підпорядкуванні Міноборони. Військові поліцейські відповідають за виконання покарань щодо військовослужбовців, а також нарівні з начальниками гарнізонів призначають заохочення і стягнення. Штатна чисельність військової поліції РФ на 2017 рік складає 10 тисяч осіб. Варто б згадати іще одне: з 2016 року по теперішній час батальйони військової поліції РФ на ротаційній основі виконують спеціальні завдання на території Сирії, як ото - охорона важливих об'єктів угруповання російських військ на території цієї держави тощо. Про їх чисельність, звісно, нічого невідомо. Утім, за інформацією РосЗМІ, наприкінці жовтня цього року РФ вирішила підсилити контингент у Сирії 276 військовими поліцейськими та 33 одиницями військової техніки. “Ці сили будуть спрямовані для виконання укладених нещодавно російсько-турецьких домовленостей”, – пише російське видання "Ведомости".
Мирослав Ліскович. Київ
