Що Руді Джуліані шукав у Києві і що привіз до Вашингтона?
Особистий адвокат американського президента Рудольф Джуліані заявив про те, що у нього є докази причетності екс-віце-президента США Джо Байдена до корупції в Україні і він готовий їх надати. Про це він написав Twitter. “ Розмова про корупцію в Україні ґрунтувалася на переконливих доказах злочинної поведінки тодішнього віце-президента Байдена (...) Американський народ дізнається, що посадові особи адміністрації Байдена і Обами сприяли підвищенню рівня корупції в Україні в період з 2014 по 2016 роки. Всі ці докази будуть оприлюднені дуже скоро”, – пригрозив Джуліані.
Звідки у нього взялися докази? У середу, 4 грудня, Руді зустрівся у Будапешті з ексгенпрокурором України Юрієм Луценком, повідомляє The New York Times. А вже наступного дня відвідав Київ. За даними того ж NYT, в українській столиці він зустрівся зі ще одним колишнім генеральним прокурором Віктором Шокіним, та нещодавно звільненим з ГПУ Костянтином Куликом. Також відомо, що Рудольф Джуліані мав зустріч, які мінімум, з двома депутатами Верховної Ради позафракційним Андрієм Деркачем (на першому фото - колишній член фракції Партії регіонів) та депутатом фракції “Слуга народу” Олександром Дубінським. Як наголосив Дубінський, він поінформував Джуліані про розкрадання коштів з бюджету України за часів президентів Віктора Януковича та Петра Порошенка. А за словами Деркача, під час зустрічі вони з Джуліані обговорювали створення міжпарламентської групи “Друзі України СТОП корупція”.
Скажете — ох, нічогенько ми ж вляпалися в американську політику! Ну, майже... Юрія Луценка в США називають однією із ключових фігур у справі імпічменту президента Дональда Трампа. Луценко, як і Шокін та Кулик, за даними ЗМІ відгравали роль у просуванні претензій до колишнього віцепрезидента США Джозефа Байдена, колишнього посла США в Україні Марі Йованович та інших, які поширювали негативну інформацію про очільника виборчої кампанії Дональда Трампа – Пола Манафорта. Саме від них виходила інформація про нібито корупційні оборудки енергетичної компанії Burisma та неправомірні виплати одному з членів ради директорів – синові віце-президента Хантерові Байдену. На підставі цієї інформації президент США Дональд Трамп наполегливо переконував президента України Володимира Зеленського спонукати прокуратуру до розслідування проти Burisma, а відтак до пошуку компромату на свого можливого конкурента на президентських виборах 2020 року Джозефа Байдена. І саме ці наполягання Трампа лягли в основу початку процесу імпічменту.
Тож ми поцікавилися в експертів-політологів: навіщо Джуліані приїздив в Україну та, власне, із чим повернувся назад у США?
Володимир Фесенко, політолог, директор Центру політичних досліджень “Пента”:
“Джуліані активно шукає компромат на Байдена. Українській владі треба виходити з позиції - keep calm and stay in the middle of...”
— Перше, що відзначу — я не володію якоюсь додатковою, інсайдерською інформацією про цей візит. Але. Не можу сказати й те, що візит застав мене зненацька. Десь у вересні до мене зверталися американські журналісти і розповіли, що Джуліані планував приїзд в Україну десь на кінець вересня — початок жовтня. Проте на тлі скандалу, початку процедури імпічменту, як розумію, візит вирішили скасувати. Однак, повторюся, про нього у всякому разі знали.
Тепер ближче до суті. Як відомо, жодної попередньої інформації, жодних анонсів щодо вчорашнього візиту Джуліані не було. Якщо не таємно, то до останнього все трималося в секреті. І це також показово. Так от, з офіційних повідомлень ЗМІ мені відомо, що зустрічі Джуліані відбулася із тими людьми, кого команда Трампа може використати перш за все інформаційно. Думаю, це перевиборчий піар: на користь Трампа й проти його опонента Байдена. Як би це смішно не звучало, але з переліку тих людей, які зустрілися з Джуліані можна сформувати неофіційну, неформальну партію прихильників Трампа в Україні або партію друзів Джуліані, як ото у фільмі “11 друзів Оушена”. Зрозуміло, наприклад, чому Шокін або Луценко — колишні Генпрокурори, які з певних особистих мотивів готові свідчити проти Байдена, щоби якось сподобатися Трампу. Однак стосовно людей з орбіти Коломойського... У принципі те, що Ігор Валєріч хоче сподобатися Трампу виднілося й раніше. Ну, а тепер підтвердилося. Автори проекту постанови щодо створення парламентської слідчої комісії “по Байдену” (хоча, звісно, там набагато ширші цілі) в особі Дубінського-Деркача офіційно засвітилися (заселфилися) з Джуліані. До слова, Деркач встиг навіть заявити про створення якоїсь групи, клубу за інтересами. Хто його зна, можливо, ця купка невдовзі матиме якесь оформлення — подивимося. Утім те, що Коломойський через своїх людей там присутній — ну, повторюся, це дуже показово. Зокрема в контексті подій піврічної давнини, а саме: у травні 2019 року Джуліані в одному з інтерв’ю назвав Коломойського ворогом США і Трампа. Тож, вважаю, що Валєріч зараз намагається переконати Джуліані, що все навпаки, мовляв, ніякий я не ворог, я — друг США і особисто Трампа, і готовий усіляко допомагати. Ну-ну. Мотиви Коломойського дуже нагадують логіку Фірташа: через порозуміння з Трампом зняти претензії до себе в американського правосуддя, ФБР. Як люди пострадянські, вони думають, що це можливо. І що перша особа, навіть у США, може вирішити все. Хоча давно пора зрозуміти, що Трамп не Путін, і навіть в Україні перша особа може не все. Втім, не знаю як у Коломойського, але Фірташу все ж вдавалось вирішити таким чином багато проблем. Не всі, звісно, але через зв’язки з впливовими колишніми та нинішніми політиками в Австрії, Німеччині та Великій Британії він вирішив їх чимало. Певною мірою цей метод працює. Та, безумовно, не в США.
На мою думку, в Коломойського є ще один мотив сподобатись Трампу. Ми всі спостерігаємо за сплеском його війни з МВФ через його скандально відоме інтерв'ю The New York Times, заяви про переорієнтацію України на Росію та російські танки біля Варшави та Кракова. Я певен, що він сподівається, що раз вдасться сподобатись Трампу, зав’язати відносини з ним і його адміністрацією, і надати якусь допомогу в розслідуванні проти Байдена, то американці зможуть натиснути на штаб-квартиру МВФ і пом’якшити жорстку позицію Фонду щодо ПриватБанку та деяких інших питань.
Інша річ, що усім цим новоявленим “друзям” Джуліані рекомендовано бути вкрай обережними. Тому що Джуліані таких “друзів”, пов’язаних з Україною, вже мав — Парнас і Фруман (бізнесмени, найбільш щедрі спонсори республіканців, яких наприкінці жовтня затримали в міжнародному аеропорту Вашингтона у справі “Трампгейт”, - ред.), для яких така “дружба” погано закінчилася. Як кажуть зараз американці, причому дехто з команди Трампа — сьогодні Джуліані став занадто “токсичний”. Отже, потрібно бути обережними, інакше — можна заразитися…
І останнє — в контексті in the middle of... — між демократами і республіканцями треба триматися посередині. Вважаю помилковою позицію тих, хто ставить зараз на Трампа. І справа навіть не в тому, виграє він чи не виграє, а в тому, що не треба повторювати старі помилки, які зробили певні українські політики в 2016 році. З точки зору державних інтересів нам категорично заборонено втручатися в американські передвиборчі конфлікти, в цьому протистоянні ми повинні зберігати нейтралітет. Адже стратегічна ціль України — не втратити підтримку Сполучених Штатів, зокрема, двопартійну. Грати скрипку на боці однієї партії — це завідомо програшний варіант. Позиція іn the middle of, вона на сьогодні на 100% правильна. Безумовно, втриматися посередині важко, але ризиків при таких розкладах набагато менше. Внаслідок внутрішніх пертурбацій в США ми уже чимало втратили. Пішов Курт Волкер, скасована посада спецпредставника по Україні — це знизило рівень участі США в переговорах по врегулюванню конфлікту на Донбасі. Так що - keep calm and stay in the middle of...
Євген Магда, політолог, виконавчий директор Інституту світової політики:
“Україна нагадує зараз паперовий кораблик, який знаходиться в бурхливому океані. І це, насправді, дуже прикра ситуація”
— Приїхав особистий юрист Дональда Трампа, це свідчить про те, що команда Трампа не покладається виключно на республіканську більшість в Сенаті, а готується й до альтернативних можливостей, насамперед, альтернативних медійних можливостей. Я особисто розглядаю процедуру початку обговорення відсторонення Трампа від влади як елемент президентської кампанії 2020 року. Тобто це достатньо з таким тривалим прицілом і тому Джуліані тут спілкувався з людьми, котрі вибудували собі неоднозначну репутацію, але в нього на цю тему немає ані моральних, ані етичних застережень. Він представляє інтереси свого клієнта і як адвокат може спілкуватися з будь-ким. Не знаю, наскільки це процедурно зафіксовано, але в даному разі хвилює інше: ми спостерігаємо стрімке падіння суб’єктності України і стрімке руйнування двопартійної підтримки. Чому? Бо Якщо адвокат республіканця №1 приїхав до Києва збирати компрометуючі матеріали на своїх опонентів, то навряд чи демократам це сподобається. Ну, просто змістовно. Тому ми на жаль маємо готуватися до того, що до президентських виборів в США в листопаді наступного Україні не варто розраховувати на покращення відносин із США, бо ми, на жаль, як говорив Кравчук, маємо те, що маємо. І це дуже прикрий факт, який в принципі ми на сьогодні отримали в умовах, коли Україна не має свого посла у Сполучених Штатах, коли Україна взяла на озброєння тактику мовчання стосовно розвитку подій навколо імпічменту, що, можливо, й правильно. Але... Україна нагадує зараз паперовий кораблик в бурхливому океані… При таких розкладах Україна першочергово має продемонструвати готовність вести офіційну політику. Тобто призначити посла, а далі — комунікувати через нього з офіційними органами США.
А Коломойський? Який йому зиск? Думаю, що Ігор Валерійович розраховує в такий спосіб отримати додаткові аргументи задля діалогу з американською Фемідою.
Мирослав Ліскович. Київ
