Милованов: Ми не зобов’язані погоджувати з профспілками законопроєкт про працю
Про це на пресконференції в Укрінформі розказав міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Тимофій Милованов.
"Про оприлюднення. За законодавством ми маємо надіслати законопроєкт, а не погоджувати його з профспілками. Уряд призначає парламент, парламент обирають люди. Профспілки люди на дільницях виборчих не обирають, щоб вони мали право вето на законопроєкти. За законом ми маємо надіслати, ми надіслали", - сказав Милованов.
Він зауважив, що той працівник міністерства, який затримав відправку документів, отримав догану. За його словами, в міністерстві йде внутрішній саботаж.
Водночас Милованов наголосив що текст законопроєкту був у профспілок ще до того, як міністерство отримало остаточну версію, і на нарадах керівники профспілок мали можливість обговорити з керівництвом міністерства проблемні питання і надати свої пропозиції.
Також Милованов наголосив, що серед самих профспілок існують розбіжності щодо легітимності тих чи інших професійних об’єднань. Так, за законом профспілки мають проходити сертифікацію кожні п'ять років, і багато хто з них останню сертифікацію проходив ще у 2014 році.
"Вони бояться насправді втратити майно. Вони отримали 3 тисячі об'єктів з радянського союзу. Тільки "правильні профспілки". В яких є і корупція, і що завгодно. В яких комусь можна отримати путівку, комусь — ні. Більше того, офіційно працевлаштовані тільки 50% працездатних українців, тобто з них тільки кілька мільйонів мають доступ до репрезентативних профспілок. Тобто все майно, яке було напрацьовано радянським союзом, сьогодні ним користується тільки маленька частина суспільства. Звичайно, ці люди будуть боротися за статус-кво", - сказав Милованов.
Як повідомляв Укрінформ, Федерація профспілок України виступила проти внесеного Кабінетом міністрів до Верховної Ради законопроєкту "Про працю" та анонсувала протестні акції.
28 грудня 2019 року Кабінет міністрів вніс до парламенту законопроєкт "Про працю". Документ №2708 передбачає п'ять ключових нововведень: збереження та розширення соціальних прав працівників; збільшення кількості легальних робочих місць; рівні можливості для чоловіків і жінок у сфері праці; підвищення доходів працівників по всій Україні; гармонізацію українського законодавства з європейським.
