Зменшення кількості районів: що буде з держслужбовцями?

Одним з гарантованих “побічних” наслідків майбутньої адміністративно-територіальної реформи, завдяки якій кількість районів в Україні зменшиться із 490 до 129, буде “кадрова” проблема. Десяткам тисяч людей, котрі працюють в апаратах райдержадміністрацій і в управліннях та службах районної ланки, доведеться шукати нову роботу. Мова як про фахівців, котрі мають статус держслужбовців, так і про інших співробітників – бухгалтерів, економістів, водіїв, відповідальних за утримання приміщень тощо. Для всіх них (ну – принаймні, для більшості) втрата стабільної і престижної за місцевими мірками роботи – то справжня трагедія. Водночас експерти кажуть: за теперішньої ситуації на “периферійному” ринку праці знайти нове місце їм буде легше, аніж дрібним чиновникам “вузького профілю”, котрі, приміром, усе життя реєстрували “вхідні-вихідні” в загальному відділі чи займалися архівною роботою. Особливо не позаздриш людям передпенсійного віку...

Влада обіцяє: більшість спеціалістів зможуть влаштуватися в апаратах і службах ОТГ, що успадкують переважну частину функцій, якими за нинішньої моделі опікується районна влада. Хтось знайде для себе місце в РДА укрупнених районів чи у виконавчих комітетах районних та обласних рад. Але 100% гарантій, схоже, ніхто не дає. Наразі складається враження: пошук роботи, швидше за все, стане головним болем самих пошукачів. Натомість деякі експерти пропонують затвердити державні програми працевлаштування “колишніх”...

Скорочення чиновників: як підвищити ефективність і не втратити досвід

Створенню нових районів передувало формування спроможних громад, які здатні вирішувати всі питання місцевого значення і забезпечувати доступні та якісні послуги для населення. Сотні таких ОТГ вже працюють і навіть “пройшли випробування” першими виборами. Решта поки що сформовані на папері. І зможуть проявити себе вже після жовтневих виборів.

“Більшість повноважень перейшли і ще будуть передаватися саме на рівень громад. І послуги, які людям раніше надавали в районних центрах, зараз вони отримують (отримуватимуть) на території своєї громади – або через Центр надання адміністративних послуг, або через віддалені робочі місця адміністраторів ЦНАП. А там, де такі центри ще не створено – громади використовують інструмент міжмуніципального співробітництва – підписують угоди про співпрацю з сусідніми громадами, де вже є адмінцентри. А ще громади використовують можливості мобільних ЦНАПів. Отже, для отримання адмінпослуг людям не потрібно буде їздити до райцентрів”, – заспокоюють у Мінрегіоні громадян, котрі бояться, що після укрупнення районів їм доведеться за кожною довідкою їздити не за 10-20 кілометрів, як раніше, а за 40-60. Всі послуги люди отримуватимуть на території новоутворених громад. І це, нагадаємо, – одна з головних практичних цілей децентралізації.

Але є в цьому і “зворотний бік медалі”. Надання послуг населенню через ЦНАПи, “Єдине вікно” чи онлайн не потребує такої кількості фахівців, як РДА і купа районних структур, що працювали “по-старому”. То куди ж подінеться левова частка п’ятдесятитисячної армії держслужбовців районної ланки? Передовсім, тих, чиєму місту чи селищу “не пощастило” стати центром укрупненого району?

Влада заспокоює...

Заступник міністра розвитку громад і територій В’ячеслав Негода запевняє: “тотального” вивільнення працівників райадміністрацій не буде. “По-перше, нові РДА повинні стати більш інституційно спроможними та дієвими. І для їх комплектації потрібні висококласні службовці з досвідом. По-друге, громади отримали широкий спектр повноважень, для виконання яких також потрібні якісні кадри, яких поки що бракує. Хто б де не працював – він все одно живе в якійсь громаді, тож зможе продовжити роботу чи у виконавчому комітеті ради громади, чи у Центрі надання адмінпослуг… Є багато інших варіантів”, – заспокоює посадовець.

Частково погоджуються із цим і експерти. “Отегізація” країни тепер прискориться. А на місцевому рівні справді потребуватимуть (і вже потребують) фахівців для ведення документообігу, планування економічної діяльності громади, залучення інвестицій та бізнесу, надання адміністративних і соціальних послуг тощо.

...але проблеми таки будуть

Хоча насправді не все так просто. ОТГ зацікавлені у залученні на роботу кращих фахівців. Тож автоматично перепризначати людей із районних адміністрацій у більшості випадків, вочевидь, не будуть. Натомість оголошуватимуть кадрові конкурси, проводитимуть іспити. Тобто, потрапити на вільні робочі місця буде нелегко. Особливо, людям передпенсійного віку, які не вельми дружать із сучасними технологіями. А державної чи урядової програми імплементації досвідчених кадрів в ОТГ наразі немає. Та й у доцільності її затвердження (з точки зору ефективності роботи місцевої влади) є сумніви. Хоча з огляду на необхідність підтримки людей у скрутних обставинах така програма начебто і потрібна. Багато хто вважає, що уряд має розробити механізм автоматичного переведення держслужбовців в ОТГ, аби не втрачати фахівців.

До того ж, ще в уряді Гончарука обіцяли охопити усіх держслужбовців, яким загрожує скорочення, курсами ІТ-грамотності, аби зробити їх більш конкурентними на ринку праці. Новий уряд, вочевидь, не відмовлятиметься від цієї ідеї.   

Що ще можна змінити...

Час для ухвалення необхідних рішень є. Адже “великі зміни” чекають на нас щонайраніше із січня 2021 року. До кінця нинішнього реорганізації, а тим більше – ліквідації райдержадміністрацій не буде, – запевнили в Мінрегіоні. І повідомили про підготовку нової редакції проекту Закону “Про місцеві державні адміністрації”, яким і визначать повноваження цих органів, регламентують їх діяльність, структуру й чисельність. По тому уряд формуватиме нові РДА та визначить часові рамки перехідного періоду.

...а що виправити буде складно

Але... Майбутня оптимізація на районному рівні державної служби не перша. Восени минулого року Кабінет міністрів вже ухвалював рішення про скорочення штату райдержадміністрацій на 18,5 тисячі позицій (приблизно на третину). Задекларована мета – підвищення ефективності роботи державних органів. Рішенню передував аудит функцій, покладених на РДА. Який підтвердив те, що й так було зрозуміло: частина функціоналу районної ланки дублює багато напрямків роботи новостворених ОТГ. Тож у районах, повністю охоплених “рухом громад”, з’явилося чимало нікому не потрібних управлінь, відділів і служб. Ще частину функцій РДА вирішили об’єднати або передати на вищий (обласний) рівень.

Людей обіцяли попереджати про скорочення завчасно, за два місяці, з усіма належними компенсаційними виплатами. Службі зайнятості доручили ще до моменту звільнення знайти нову роботу кожному вивільненому держслужбовцю. Та на практиці її запропонували небагатьом. У більшості випадків у січні (тоді почалися реальні скорочення) пошук роботи став “справою самих експосадовців”. А в невеличких райцентрах з населенням від 5 до 10 тисяч з робочими місцями – самі знаєте як. Хоча багатьом досвідченим фахівцям таки пощастило влаштуватися в ОТГ, ЦНАПи чи деінде.

Куди радять іти працювати і тисячам держслужбовців, котрих доведеться звільнити у зв’язку з адмінтерреформою. Але ж штати більшості територіальних громад заповнені. Чи знайдуться там місця для нових співробітників? Надія лише на створення нових громад і формування при ОТГ нових служб у зв’язку з переданням на місця додаткових функцій після укрупнення районів. При цьому, за висновками експертів, багато хто з чиновників має бути готовим до того, що працювати йому доведеться за кілька десятків кілометрів від дому. І на собі відчути переваги нашої транспортної інфраструктури, за яку, за іронією долі, дехто з них і відповідав. Бо ми ж прекрасно розуміємо: дістатися на роботу у межах периферійного району – це зовсім не те, що їздити до Києва з Броварів, де щогодини курсують сотні маршруток і тисячі приватних авто.

Тимчасовий вихід...

Є шанс, що знайти роботу можна буде у виконавчих комітетах обласних і районних рад, які створюватимуть у процесі реформи. "Всі люди знайдуть собі там роботу. Бо виконавчі органи рад можуть бути ще й більшого складу, ніж райдержадміністрації. Якщо місцевий бюджет багатий, то він може утримувати більший апарат, аніж може це дозволити собі держава", – пояснював заступник голови парламентської фракції "Слуга народу" Олександр Корнієнко. Але ж, як писав Укрінформ, обрані восени районні ради, швидше за все, пропрацюють не більше 1-2 років, доки до Конституції не внесуть зміни стосовно децентралізації. По тому багатьом працевлаштованим все одно доведеться шукати нову роботу. Хоча працевлаштування у виконавчих комітетах може бути “виходом” для людей, котрим залишився рік-два до пенсії. І це, погодьтеся, позитив. Бо таким людям знайти іншу роботу на периферії (та і у великих містах) доволі складно. 

...і нові обмеження

Тим паче, що з 2 лютого набрав чинності Закон України № 378-IX “Про внесення змін до Кодексу законів про працю України”. Документ змінює процедуру вивільнення держслужбовців, передбачену статтею 49/2 Кодексу Законів про працю. Відтепер при скороченні посадовця треба буде попереджати про це не за два місяці, як “простих смертних”, а лише за 30 календарних днів. Також на цю категорію працівників віднедавна не поширюються норми частини 2 статті 40 і частини 2 статті 49/2 КЗпП. Це означає, що у разі скорочення чисельності або штату держслужбовців працівникові не потрібно пропонувати іншу роботу, а також не треба враховувати його переважне право залишитися на роботі після скорочення посади. Стосується це й осіб передпенсійного віку, одиноких матерів та інших пільговиків. До того ж, законодавці “благословили” звільнення держслужбовців без погодження з профспілковими органами.

Словом, у “світле майбутнє” десятків тисяч державних службовців, які втратять роботу через “побічні ефекти” адміністративно-територіальної реформи, не дуже віриться. Тож, сподіватимемося, влада вживе заходів на упередження. Вкотре повторимося: час іще є.

Владислав Обух, Київ