Перегляду умов безвізу з ЄС немає на порядку денному - Стефанішина
У цьому запевнила віцепрем'єр-міністр - міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина у коментарі журналістам, повідомляє кореспондент Укрінформу.
“Питання боротьби з корупцією і ефективних механізмів були частиною переговорів щодо отримання Україною безвізового режиму і сьогодні ЄС має спеціальний механізм, - коли країна відступає від дотримання тих вимог, Європейська комісія може ініціювати такі процедури. Водночас, рішучі кроки, продемонстровані українською владою, зокрема, засідання РНБО і публічна позиція фактично ключових гравців у владі — президента, уряду і парламенту, свідчать про те, що Україна налаштована продовжувати ці реформи і наразі питання щодо перегляду умов безвізу не є на порядку денному”, - зазначила вона.
У той же час Стефанішина підкреслила, що через рішення КС під питанням не лише функціонування безвізового режиму, але також міжнародна фінансова допомога усіх міжнародних партнерів.
При цьому вона пояснила, що мова йде не лише про це рішення Конституційного Суду щодо відповідальності за незаконне збагачення.
“Йому (вказаному рішенню КС — ред.) передували ще низка рішень по антикорупційних інституціях, і на розгляді КС ще є рішення, зокрема, по антикорупційному суду, законодавству про мову”, - додала віцепрем'єр-міністр.
У цьому зв’язку вона поінформувала, що поряд з політичними рішеннями, політико-правовими пропозиціями, які вже були внесені президентом у парламент, триватиме робота щодо напрацювання змін до законодавства.
“Президент своїм указом створив також комісію з питань правової реформи, де функціонуватиме антикорупційна рада і разом з міжнародними партнерами там будуть напрацьовуватись пропозиції, які забезпечать незворотність реформ у сфері боротьби з корупцією”, - зауважила Стефанішина.
Як повідомляв Укрінформ, 27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за недостовірне декларування.
Зокрема, ця стаття ККУ передбачає відповідальність у вигляді штрафу чи позбавлення волі за подання суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Після цього Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) заявило, що розгляд Конституційним Судом положень антикорупційного законодавства в закритому режимі був прямим порушенням ст. 147 Конституції.
28 жовтня, о 19:00, НАЗК на виконання рішення Конституційного Суду України закрило доступ до Реєстру декларацій.
29 жовтня в НАЗК заявили, що Конституційний Суд України Нацагентство доступу до державних реєстрів, необхідних для проведення спеціальної перевірки декларацій кандидатів на керівні посади до органів влади. А відтак - заблокував призначення керівних кадрів органів влади, у тому числі переможців місцевих виборів. Тоді ж Президент оголосив про скликання термінового закритого засідання РНБО для визначення заходів невідкладної належної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці та обороні країни.
29 жовтня Кабінет Міністрів на позачерговому засіданні, ініційованому Президентом, прийняв розпорядження, яке зобов’язало НАЗК забезпечити відкритий цілодобовий доступ до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій.
29 жовтня, близько опівночі, НАЗК поновило публічний доступ до Реєстру декларацій.
До Єдиного реєстру судових розслідувань внесли кримінальне провадження щодо суддів Конституційного суду та направили його до Державного бюро розслідувань. Заяву про правопорушення подав напередодні народний депутат від «Голосу», перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики Ярослав Юрчишин.
Зранку 30 жовтня під Конституційним Судом проходить акція на знак протесту проти скасування антикорупційної реформи. КСУ закидали димовими шашками.
