КСУ може суттєво змінити рішення щодо земельної реформи - джерело
Про це сказав Укрінформу поінформований співрозмовник, коментуючи інформацію про те, що КС ухвалив проєкт рішення щодо тлумачення земельних статей Конституції.
“Суд може прийняти проєкт рішення за основу і працювати над його текстом. Кінцевий акт суду може кардинально відрізнятися від початкового”, - зазначив співрозмовник агентства.
Раніше видання ZN.UA оприлюднило звернення судді-доповідача Сергія Саса у справі тлумачення земельних норм Конституції.
Зазначається, що КС 2 листопада продовжив розгляд цієї справи.
У зверненні до ЗМІ, яке опубліковане 4 листопада, суддя Сас показав проєкт рішення, взятий судом за основу.
Зокрема, у проєкті рішення суду йдеться про те, що закріплені у статтях 13 та 14 Конституції положення виражають суверенну волю українського народу на створення України як суверенної держави, у якій земля була визнана об’єктом права власності й основним національним багатством українського народу.
Судді вважають, що за змістом статей суб’єктом права власності на землю є виключно громадяни України. Тобто, іноземці та особи без громадянства не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю. Те саме стосуються й іноземних юросіб, а також юридичних осіб України, заснованих іноземцями, іншими державами. Згідно з проєктом рішення, міжнародні організації також не можуть бути суб’єктами права власності на українську землю.
У проєкті рішення йдеться, що “суб’єкт права власності на землю український народ здійснює розпорядження землею безпосередньо через всеукраїнський референдум відповідно до статті 73 Конституції України щодо зміни території України. Інших випадків безпосереднього здійснення українським народом права власності на землю через всеукраїнський референдум у Конституції України не закріплено".
Водночас питання, що охоплюються положеннями статей 13 і 14, можуть бути вирішенні лише шляхом внесення змін до вказаних положень Конституції.
Також КС вважає, що право власності українців на землю є абсолютним, незмінним, постійним, і тому не може бути обмежене будь-якими законами України, діями органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.
У проєкті рішення йдеться, що держава і територіальні громади не можуть виступати суб’єктами права власності на "земну поверхню суші з верхнім родючим шаром ґрунту". А зобов’язані лише здійснювати права власника на землю від імені громадян, регулювати перехід права власності з додержанням принципу поєднання власника землі і сільськогосподарського товаровиробника у одній особі, а також забезпечувати охорону землі як об’єкта права власності і основного національного багатства українського народу в інтересах нинішнього і прийдешніх поколінь.
"Передбачене у першому реченні частини першої статті 14 Конституції України поняття "земля" необхідно розуміти у контексті норми першого речення частини першої статті 13 Конституції України як об’єкт права власності Українського народу", - йдеться в документі.
При цьому правова сутність закріплених у цій нормі Конституції України понять „основне", "національне", "багатство" полягає в тому, що земля має для українського народу "виключну і надзвичайно важливу економічну, соціальну, екологічну, духовну, історичну цінність порівняно з іншими багатствами, що належить Українському народу на праві власності і підлягає розподілу через суспільні фонди споживання".
Як повідомлялося, у 2019 році 46 народних депутатів направили подання до КС щодо офіційного тлумачення положень першого речення частини першої статті 13, частини першої статті 14 Конституції.
У поданні ставилося питання, чи є обов’язковим проведення всеукраїнського референдуму як передумови для зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель і відкриття ринку землі.
Крім того, КС розглядає на відповідність Конституції закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення".
Серед іншого, закон з 1 липня 2021 року скасовує дію мораторію на продаж аграрної землі.
У законі йдеться, що власниками земель сільськогосподарського призначення можуть бути: громадяни України, українські юридичні особи з кінцевими бенефіціарними власниками лише з числа громадян України, територіальні громади, а також держава.
4 травня 2020 року до КС надійшло подання 48 народних депутатів щодо конституційності цього закону та окремих положень Земельного кодексу. Це подання направили депутати від “Батьківщини”.
15 травня до КС надійшло ще одне подання - 53 народних депутатів щодо конституційності закону про ринок землі. Подання направили депутати із фракції ОПЗЖ Василь Німченко і Наталія Королевська.
У КС обидва "земельні" подання об'єднали в одне провадження.
