У НАЗК закликали Раду проголосувати за антикорупційну стратегію
Як передає Укрінформ, про це заявив заступник голови НАЗК Іван Пресняков у своїй колонці на «Українській правді».
«Сьогодні депутатам як ніколи важливо серйозно поставитися до розгляду Антикорупційної стратегії (законопроєкт № 4135). Народні депутати мають ухвалити ініціативу, яка зможе мінімізувати наслідки рішення Конституційного суду. Адже КСУ фактично перекреслив роботу антикорупційних органів, звільнив корупціонерів від покарання за брехню в деклараціях та навіть заборонив приймати від громадян повідомлення про корупцію», - зазначив він.
Заступник голови НАЗК наголосив, що внаслідок рішення Конституційного Суду на паузу поставлена велика частина антикорупційної роботи в державі.
«110 справ НАБУ, 12 справ Антикорупційного суду, близько сотні декларацій з недостовірними відомостями — усі ці результати роботи останніх місяців, які стали можливими за кошти платників податків, стають просто марними», - підкреслив він.
За словами Преснякова, після ухвалення стратегії, НАЗК приступить до розробки та реалізації державної антикорупційної програми, що покликана знизити до мінімуму корупцію у сферах, що визначені пріоритетними.
«Антикорупційна стратегія — це не лише дороговказ, але й важливий крок до розвитку антикорупційної системи після шкоди, завданої рішенням КСУ. Вона визначає, що ми маємо робити, аби надолужити втрачене та за 4 роки знизити до мінімуму корупцію у визначених сферах. Наступний крок після написання стратегії — створення державної програми для її виконання. Це завдання для НАЗК. Ми маємо розробити її протягом декількох місяців після ухвалення відповідного закону, а Кабмін — затвердити»,- повідомив він.
Пресняков нагадав, що в проєкті антикорупційної стратегії пріоритетними визначені сфери: суд, прокуратура та поліція; державне регулювання економіки; податки й митниця; державний і приватний сектор економіки; будівництво, земля, інфраструктура; сектор оборони ; охорона здоров'я та соціальний захист; система запобігання і протидії корупції.
Як повідомляв Укрінформ, для початку впровадження Антикорупційної стратегії цей документ має бути ухвалений Верховною Радою як закон.
16 вересня 2020 року Кабінет Міністрів підтримав розроблену Національним агентством з питань запобігання корупції Національну антикорупційну стратегію на 2020–2024 роки.
При розробці стратегії був застосований таргетований підхід, коли пріоритети визначалися на основі вивчення думки громадян, бізнесу, експертів, аналізу ефективності реалізації антикорупційної політики, експертних досліджень, міжнародних практик, зобов'язань України в рамках конвенції ООН проти корупції та європейських конвенцій, відкритих фахових та громадських обговорень. За підсумком такого аналізу було визначено вісім пріоритетів Національної антикорупційної стратегії.
За попередніми оцінками, запропоновані Антикорупційною стратегією заходи допоможуть Україні економити до 200 млрд грн на рік. Також очищення від корупції стане позитивним знаком для інвесторів та допоможе збільшити кількість підприємств та робочих місць.
Наприкінці вересня 2020 року Президент Володимир Зеленський провів засідання Національної ради з питань антикорупційної політики для обговорення проєкту Антикорупційної стратегії на 2020-2024 роки, під час якого закликав Раду якнайшвидше затвердити її. Президент зауважив, що ця стратегія передбачає конкретні заходи для забезпечення невідворотності покарання за корупційні діяння. За словами глави держави, починаючи з 2018 року в Україні був відсутній основний стратегічний документ у сфері протидії корупції, що є однією з причин низької ефективності діяльності антикорупційних органів.
Зеленський нагадав, що за його президентства відбулося перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції, повернуто кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, упроваджений механізм цивільної конфіскації майна та розпочато роботу Вищого антикорупційного суду.
27 жовтня Конституційний Суд ухвалив рішення за конституційним поданням членів парламентської фракції «Опозиційної платформи - За життя» щодо відповідності Основному Закону низки положень антикорупційної реформи. КСУ скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування суддів, чиновників і депутатів, а також позбавив НАЗК багатьох повноважень.
