Україні треба відновити дію своїх зобов’язань щодо безвізу – голова Представництва ЄС
Про це заявив голова Представництва Європейського Союзу в Україні Матті Маасікас у виступі на онлайн-форумі "Діалоги про реформи: на шляху до Вільнюса", повідомляє кореспондент Укрінформу.
Він зазначив, що хоча коронавірус не дає нам змоги якнайкраще скористатися безвізовим режимом, але можливість для українців вільно подорожувати країнами ЄС, тим не менш, є величезним досягненням.
«Ми діяли відповідно до взятих на себе зобов’язань. Це дорога з двостороннім рухом – були зобов’язання з українського боку, які були виконані, і, відповідно, ми запровадили такий режим. Деякі з цих зобов’язань були поставлені під питання саме Конституційним Судом України. Тепер уже обрані лідери країни, це залежить більше від парламенту, мають подивитися в очі цим викликам, пов’язаним з Конституційним Судом та конституційною кризою і робити все необхідне для того, щоб відновлювати й декларації про доходи посадовців, і правову визначеність навколо НАБУ, щоб в цілому українські зобов’язання були виконані і продовжували діяти», - сказав Маасікас.
У цьому контексті голова Представництва ЄС нагадав, що минуло вже три тижні з моменту ухвалення рішень Конституційного Суду.
«Реформи треба продовжувати з абсолютно повною віддачею з боку політичного лідерства країни», - акцентував Маасікас.
Він нагадав, що протягом останніх семи років було багато було досягнуто, зокрема було стабілізовано українську економіку, очищено банківський сектор, значно збільшилися обсяги торгівлі з ЄС, проведено реформу децентралізації.
«Ми з нетерпінням чекаємо на продовження роботи з нашими українськими партнерами в рамках Угоди про асоціацію, аби завдяки нашій співпраці подолати всі критичні наслідки і якнайміцніше вкоренити наші досягнення», - резюмував посол ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, 16 листопада заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк повідомила, що планує підписати розпорядження щодо створення при комітеті з питань антикорупційної політики робочої групи щодо напрацювання законопроєктів з вирішення конституційної кризи. Створити таку робочу групу запропонував Голова ВР Дмитро Разумков.
27 жовтня Конституційний Суд визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, що передбачає покарання за недостовірне декларування. Зокрема, КС визнав неконституційними повноваження НАЗК з перевірки декларацій чиновників, моніторингу способу життя суб'єктів декларування, встановлення своєчасності подання декларацій, а також положення про відкритий доступ до декларацій в Єдиному державному реєстрі.
Президент Володимир Зеленський у зв'язку з рішенням КС скликав термінове закрите засідання РНБО для визначення заходів невідкладної реакції держави на нові загрози і виклики національній безпеці і обороні. На засіданні ухвалене рішення відновити публічний доступ до Єдиного державного реєстру декларацій і забезпечити проведення спеціальних перевірок НАЗК.
Окрім того, 30 жовтня глава держави вніс до Верховної Ради законопроєкт «Про відновлення довіри до конституційного судочинства» (№4288), яким пропонує припинити повноваження чинного складу КС.
Також у законопроєкті пропонується визнати, що рішення КС від 27 жовтня є нікчемним (таким, що не створює правових наслідків) як таке, що ухвалене суддями КСУ в умовах реального конфлікту інтересів.
Увечері 2 листопада група народних депутатів кількох фракцій на чолі з Головою ВР Дмитром Разумковим зареєструвала законопроєкт №4304 «Про відновлення дії окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України». Документ передбачає внесення змін до Закону «Про запобігання корупції», якими пропонується відновити права НАЗК.
Також у парламенті 5 листопада було зареєстровано законопроєкт №4319 «Про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» (щодо порядку розгляду справ Конституційним Судом України)», серед його авторів – представниця Верховної Ради у Конституційному Суді Ольга Совгиря та представник Президента у КС – Федір Веніславський.
Законопроєкт пропонує збільшити мінімально необхідну кількість голосів з 10 до 12 для ухвалення рішення Великою палатою Конституційного Суду України. Крім того, автори також пропонують зміни, які передбачають, що Регламент КСУ затверджується законом.
